09 квітня 2015 року м. Київ К/800/43899/14
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),
суддівМаслія В. І.,
Черпіцької Л. Т.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 травня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МБТ Трейд" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості, стягнення суми,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "МБТ Трейд" звернулось з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (правонаступником якої є Київська міська митниця Державної фіскальної служби України), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, в якому просило:
визнати протиправними та скасувати рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості від 16 вересня 2013 року № 100250000/2013/600724/2; від 16 вересня 2013 року № 100250000/2013/600725/2; від 19 вересня 2013 року № 100250000/2013/600748/2; від 23 вересня 2013 року № 100250000/2013/600757/2; від 27 вересня 2013 року № 100250000/2013/600773/2; від 27 вересня 2013 року № 100250000/2013/600774/2;
стягнути з Державного бюджету України на користь позивача надмірно сплачене мито за ВМД від 16 вересня 2013 року № 100250000/2013/070684, від 16 вересня 2013 року № 100250000/2013/070685, від 19 вересня 2013 року № 100250000/2013/071127, від 24 вересня 2013 року № 100250000/2013/071513 від 27 вересня 2013 року № 100250000/2013/071979, від 27 вересня 2013 року № 100250000/2013/072001.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2014 року, позов задоволено частково: визнані протиправними та скасовані рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості; в частині стягнення суми в позові відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів в частині задоволення позову, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові в цій частині; в іншій частині рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Заперечень не надходило.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги в межах ч. 2 ст. 220 КАС України, матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Судами встановлено, що 03 липня 2012 між ТОВ «МБТ Трейд» (Імпортер - Дистрибютор) та ТОВ «Зелмер Маркет» (Продавець, Польща) укладено договір купівлі-продажу № UA/001/2012, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити, а Імпортер-Дистриб'ютор зобов'язується придбати у власність та оплатити у встановлені терміни товари в певному асортименті, зазначеному в рахунках, з метою їх наступного оптового та роздрібного перепродажу на території.
На підставі зазначеного договору здійснювалась поставка товарів в адресу ТОВ «МБТ Трейд», що є імпортером - дистриб'ютором продукції торгової марки «Зелмер» (ZELMER) в Україні.
ТОВ «МБТ Трейд» з метою здійснення митного оформлення ввезеного на територію України товару подало до Київської міжрегіональної митниці наступні митні декларації: від 16 вересня 2013 року № 100250000/2013/070476, від 16 вересня 2013 року № 100250000/2013/600724/2, від 19 вересня 2013 року № 100250000/2013/071053, від 23 вересня 2013 року № 100250000/2013/071290, від 26 вересня 2013 року № 100250000/2013/071896, від 27 вересня 2013 року № 100250000/2013/600774/2, в яких визначив митну вартість товару за ціною договору (перший метод) на рівні: машинки (тример) (код товару 8510200000) - 2,94 доларів США за одну одиницю товару; сушарки для овочів та фруктів електричні (код товару 8516797000) - 12,5 доларів США за одну одиницю товару; мікрохвильові печі з грилем побутові (код товару 8516500000) - 48,05 доларів США за одну одиницю товару; пилососи з умонтованим електродвигуном побутові (код товару 8508110000) - 8,19 доларів США за одну одиницю товару.
На підтвердження заявленої митної вартості позивач надав вказаний вище договір купівлі-продажу, копію додатку до нього, копії рахунків-фактур (інвойсів), міжнародних транспортних накладних, пакувальних листів, експортних декларацій, рамковий договір на експедирування (перевезення) та додатки до нього, прайс-листи виробника.
З посиланням на те, що митна вартість товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), оскільки документи, що подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, містять не повні дані, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, Київською міжрегіональною митницею прийнято наступні рішення про коригування митної вартості товарів: № 100250000/2013/600725/2 від 16 вересня 2013 року; № 100250000/2013/600724/2 від 16 вересня 2013 року; № 100250000/2013/600748/2 від 19 вересня 2013 року; № 100250000/2013/600757/2 від 23 вересня 2013 року; № 100250000/2013/600773/2 від 27 вересня 2013 року; № 100250000/2013/600774/2 від 27 вересня 2013 року, згідно яких проведено коригування митної вартості імпортованих товарів за резервним методом визначення митної вартості та визначено митну вартість товару на рівні: машинки (тример) (код товару 8510200000) - 3,52 доларів США за одну одиницю товару; сушарки для овочів та фруктів електричні (код товару 8516797000) - 16,00 доларів США за одну одиницю товару; мікрохвильові печі з грилем побутові (код товару 8516500000) - 49,44 доларів США за одну одиницю товару; пилососи з умонтованим електродвигуном побутові (код товару 8508110000) - 13,92 доларів США за одну одиницю товару.
Вказані рішення мотивовані зокрема тим, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а саме: документи, зазначені у статті 53 Митного кодексу України, містять неповні дані (не подано документи згідно частини другої статті 53 Митного кодексу України), неподання декларантом додаткових документів на письмову вимогу митного органу згідно частини третьої статті 53 Митного кодексу України: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; виписку з бухгалтерської документації; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію); інші наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів (за власним бажанням).
Також відповідач вказує на те, що Київською міжрегіональною митницею Міндоходів опрацьовано надані Товариством додаткові документи, проте, за результатом розгляду виявлені розбіжності, зокрема: експертом не зазначено, які саме джерела інформації використано під час проведення моніторингу ринку щодо вартості аналогічних (ідентичних) товарів; прайс-лист виробника товару має суб'єктивну спрямованість виключно ТОВ «МБТ Трейд»; згідно з додатком № 1 Рамкового договору на експедирування (перевезення) від 31 серпня 2012 року № 07/07/2012 ставки на перевезення вказані з міст Глогув Малопольскі та Гданська (Польща), та встановлено, що декларантом не надано довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та /або подібними (аналогічними) оцінюваним товаром, та розрахунок ціни (калькуляцію).
Не погодившись з прийнятими рішеннями Митниці, позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.
Задовольняючи позов в частині скасування оскаржуваних рішень, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач виніс рішення в порушення приписів МК України.
Колегія суддів погоджується з висновками судів.
Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
Згідно із ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України до переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз наведених статей свідчить, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому, якщо митниця не погоджується з декларантом про декларування товару за першим методом, вона повинна довести неможливість застосування попередніх методів.
Як вбачається з оскаржуваних рішень, обґрунтовуючи неможливість застосувати попередні методи окрім 6 (резервного), митниця посилалась на те, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не може бути прийнятий у зв'язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з ідентичними товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості). Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не може бути прийнятий у зв'язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості). Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не може бути використаний у зв'язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків. Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не може бути використаний у зв'язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків. Митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням резервного методу відповідно до ст.64 Митного кодексу України.
Між тим, відповідач у оскаржуваному рішенні послався на неможливість застосування другого та третього методів у зв'язку з відсутністю інформації, тоді як, в тому ж рішенні відповідач послався на визначення митної вартості з застосуванням митної вартості товарів, подібних за якісними характеристиками, митне оформлення якого уже здійснене за митними деклараціями.
За таких обставин суди дійшли висновку про те, що митниця прийняла неправомірні і необґрунтовані рішення про визначення митної вартості товару.
На думку колегії суддів, при розгляді справи судами повно встановлено її обставини та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 травня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.
Судді: