15 квітня 2015 року м. Київ К/800/7152/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Тракало В.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 червня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про поновлення на роботі,
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року, відмовлено у задоволенні позову про визнання незаконними та скасування наказів управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області № 345 від 11 квітня 2014 року та № 128 від 13 травня 2014 року, поновлення ОСОБА_1 на посаді помічника дільничного інспектора міліції СДІМ Олександрівського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.
16 лютого 2015 року позивачем подано касаційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування вказаних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Вказана касаційна скарга ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 20 лютого 2015 року залишена без руху з підстав її невідповідності вимогам ст. 213 КАС України та у зв'язку з тим, що подана з пропуском встановленого ч. 2 ст. 212 КАС України строку на касаційне оскарження, проте заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважності підстав пропуску такого строку не надано.
14 квітня 2015 року позивачем до Вищого адміністративного суду України надіслано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважності підстав пропуску такого строку. Зазначені у заяві підстави пропуску строку на касаційне оскарження є поважними.
Проте, відповідно до положень п. 5 ч. 5 ст. 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Доводи касаційної скарги і зміст оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій не дають підстав для висновку, що судами допущено порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, та зазначені доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, що дає підстави вважати, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Фактично доводи касаційної скарги ОСОБА_1 зводяться до встановлення судом касаційної інстанції обставин справи, визнання доведеними обставин, що не були встановлені в судових рішеннях та до вирішення питання про достовірність доказів. Проте, згідно ч.1 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 червня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року.
Суддя В.В. Тракало