"14" квітня 2015 р. м. Київ К/800/35279/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді суддівТракало В.В., Іваненко Я.Л., Черпака Ю.К.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області на постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13 лютого 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
У січні 2013 року позивачка звернулась до суду із вказаним позовом до відповідача. Просила визнати неправомірним рішення управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області та зобов'язати відповідача припинити утримання з неї переплати пенсії в розмірі 2734 грн. 96 коп. за період з 1 січня 2004 року по 30 вересня 2012 року та повернути незаконно стягнуті кошти в сумі 1010 грн. 64 коп.
Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13 лютого 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2013 року, позов задоволено. Визнано неправомірним рішення управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області та зобов'язано відповідача припинити утримання переплати нарахованої ОСОБА_4 пенсії в розмірі 2734 грн. 96 коп. за період з 1 січня 2004 по 30 вересня 2012 року та повернути їй незаконно стягнуті кошти в сумі 1010 грн. 64 коп.
У касаційній скарзі ставиться питання про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі, у межах ст. 220 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області та отримує пенсію за віком.
Пенсія позивачці була призначена на підставі довідки № 414 від 2 серпня 1992 року, виданої колгоспом ім. Шевченка с. Ісківці Лубенського району Полтавської області, про розмір заробітної плати ОСОБА_4 за період з 1 серпня 1990 року по 31 липня 1992 року.
В січні 2013 року відповідач повідомив ОСОБА_4 про перерахунок її пенсії на підставі архівної довідки № 0-240/01-08 від 26 квітня 2012 року та про стягнення з неї надміру виплаченої пенсії за період з 1 січня 2004 року по 30 вересня 2012 року в сумі 2734 грн. 96 коп., оскільки 18 квітня 2012 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області в ході планової перевірки виявлено розбіжність даних довідки № 414 від 2 серпня 1992 року з даними бухгалтерського обліку.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки відповідач не довів факт зловживань з боку позивачки, внаслідок яких відбулась переплата пенсії, то рішення відповідача про стягнення з ОСОБА_4 надміру виплаченої пенсії є неправомірним.
Проте, повністю погодитися з такими висновками судів не можна.
Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Однак, висновки судів першої та апеляційної інстанцій зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, до того ж не ґрунтуються на законі.
Згідно ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи належить задовольнити позовні вимоги або відмовити в їх задоволенні; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави допустити негайне виконання постанови; 7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення адміністративного позову.
За змістом п.1 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування чи визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
Всупереч вищенаведених вимог закону як суд першої, так і суд апеляційної інстанцій не з'ясували, яке саме рішення, дії чи бездіяльність відповідача оскаржує позивачка у судовому порядку, а відтак належним чином не з'ясували позовних вимог (ч. 2 ст. 11 КАС України). В матеріалах справи відсутнє рішення відповідача про утримання надміру виплаченої пенсії позивачці. Про це зазначили суди обох інстанцій у мотивувальних частинах судових рішень, зокрема, що управлінням Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області не надано ні позивачці, ні суду рішення, на підставі якого здійснювалося утримання коштів із пенсії ОСОБА_4 Разом з тим, у резолютивній частині постанови суду першої інстанції, яку залишив без змін суд апеляційної інстанції, суд визнав неправомірним рішення відповідача. Тобто, суди зробили суперечливі висновки. При цьому не з'ясували чи приймалося рішення відповідачем, якщо приймалося, то коли і з яких підстав.
Згідно ч. 1 ст.50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Проте, не з'ясувавши підстави прийнятого рішення в розумінні вищенаведеної статті закону, достовірність даних, які були подані страхувальником (роботодавцем) та на підставі яких нараховувалась пенсія ОСОБА_4 до перерахунку, суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про визнання неправомірним рішення відповідача про утримання з ОСОБА_4 переплати пенсії.
За правилами статті 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до положень частини 2 статті 227 цього Кодексу підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
За таких обставин, коли суди першої та апеляційної інстанцій неповно з'ясували обставини справи, тобто порушили норми процесуального права, зокрема, статті 86, 159, 161, 162 КАС України, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а суд касаційної інстанції в силу ст. 220 КАС України не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не можуть залишатися без змін і підлягають скасуванню на підставі ч. 2 ст. 227 КАС України з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області задовольнити частково.
Постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13 лютого 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2013 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.
Головуючий: Судді: В.В. Тракало Я.Л. Іваненко Ю.К. Черпак