14 квітня 2015 року м. Київ К/800/14307/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Бухтіярова І.О.,
перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області
на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.11.2014 р.
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2015 р.
у справі № 2а-11060/10/1370 (876/10965/14)
за позовом Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області
до ОСОБА_1
про стягнення, -
Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, у якому просила стягнути з відповідача податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 33 060,00 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.11.2014 р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2015 р., у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Однак у зв'язку із тим, що касаційна скарга не відповідала вимогам ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України скарга була залишена без руху із встановленням строку до 30.04.2015 р. для виправлення зазначених недоліків, про що було постановлено ухвалу від 30.03.2015 р.
Відповідно, на виконання зазначеної ухвали скаржники виправили вказані недоліки, в межах встановленого строку.
При цьому, перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги вимогам ст.ст. 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.
Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до положень п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що вона є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
З урахуванням викладеного, суддя-доповідач приходить до висновку, що провадження по вказаній касаційній скарзі не підлягає відкриттю.
На підставі викладеного та керуючись п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області відмовити.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом із доданими до касаційної скарги матеріалами, направити скаржникам, а касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області залишити у суді касаційної інстанції.
3. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Бухтіярова