ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
31.03.2015Справа №910/4259/15-г
За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»
ДоПублічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»
Провідшкодування шкоди у порядку регресу у розмірі 4 939,92 грн.
Суддя Домнічева І.О.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Ястреб Т.І. - за довіреністю.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група», позивач у справі, звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», відповідач у справі, про відшкодування шкоди у порядку регресу у розмірі 4 939,92 грн.
Ухвалою від 24.02.15 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 17.03.2015 р.
17.03.15. через відділ діловодства суду від МТСБУ надійшла відповідь на ухвалу суду.
Від відповідача 17.03.2015 р. надійшли документи на виконання ухвали суду та відзив на позов, відповідно до якого останній у позові просить відмовити у зв'язку зі спливом строку позовної давності.
Ухвалою від 17.03.2015 р. розгляд справи було відкладено на 31.03.2015 р.
Представники позивача в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Жодних заяв чи клопотань від позивача до суду не надійшло.
У судовому засіданні 31.03.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
При розгляді матеріалів справи встановлено, наступне.
16.11.2011 р. між позивачем та Баклановим І.М. було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 28-2803-11-3388.
Предметом даного договору є страхування майнових інтересів потерпілого, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - автомобіля «Мітсубісі», д.р.н. АЕ 2006 ВХ.
03.06.2012 р. у місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю застрахованого автомобіля та автомобіля «Субару», д.р.н. АА 1716 НХ під керуванням Авершина О.С.
Відповідно до Постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 01.03.2012 р., ДТП сталася в результаті порушення Авершиним О.А. Правил дорожнього руху України та останнього було визнано винним у вчиненні правопорушення за статтею 124 КУпАП.
На підставі рахунку № 01794/00001178 від 06.02.2012 р. та ремонтної калькуляції № ДКК-14166 від 15.02.2012 р., було складено страховий акт № ДККА-14166 від 23.02.2012 р. та розрахунок суми страхового відшкодування, що належить до виплати страхувальнику.
На підставі вищевказаних документів позивачем здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 4 939,92 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1788 від 24.02.2012 р.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно статті 1166 Цивільного кодексу України, шкода завдана неправомірними діями майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 1191 Цивільного кодексу України передбачене, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Пунктом 22.1. статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Як вбачається, на момент вказаної ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Субару», д.р.н. АА 1716 НХ була застрахована у відповідача згідно полісу № АВ/1444099.
Відповідно до частини 2 статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Такий випадок встановлено статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України «Про страхування» згідно з якими, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
За цією нормою страхувальник, який отримав майнову шкоду в деліктному правовідношенні набув право вимоги відшкодування до заподіювача й строк такої вимоги почав спливати у момент заподіяння шкоди, але у зв'язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування до страховика переходить право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача із залишком строку позовної давності, оскільки відповідно до статті 262 ЦК України заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
У спірному зобов'язанні відбулася заміна кредитора - страхувальник передав страховикові, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. При цьому строк позовної давності у страховому зобов'язанні є загальним (три роки) та його перебіг починається від дня настання страхового випадку.
Матеріали справи свідчать про те, що ДТП сталася 03.02.2012 р.
З позовною заявою про захист свого цивільного права або інтересу позивач звернувся 20.02.2012 р., тобто після сплину строку позовної давності.
Відповідно до частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 06.04.2015 р.
Суддя І.О. Домнічева