16 квітня 2015 рокусправа № 216/7430/14-а(2-а/216/310/14)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.
суддів: Мельника В.В. Юхименка О.В.
за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Виконкому Центрально-Міської районної у м.Кривому Розі ради
на постанову Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу від 08 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Виконкому Центрально-Міської районної у м.Кривому Розі ради про зобов'язання виконати перерахунок розміру недоплаченої суми щорічної одноразової допомоги до Дня Перемоги за 2014 рік,-
встановив:
У жовтні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Виконкому Центрально-Міської районної у м.Кривому Розі ради, в якому просив суд визнати дії відповідач протиправними щодо відмови у нарахуванні щорічної одноразової допомоги до дня перемоги за 2014 рік згідно ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»,як інваліду ІІІ групи - у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком у сумі - 4623 грн. Просив зобов'язати УПСЗН нарахувати одноразову допомогу у вищевказаному розмірі та стягнути з Відповідача вказану суму.
Постановою Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу від 08 грудня 2014 року, позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Виконкому Центрально-Міської районної у м.Кривому Розі ради нарахувати на користь позивача щорічну одноразову допомогу до Дня перемоги за 2014 рік в розмірі семи мінімальних пенсій за віком , у сумі 4623 грн. та стягнуто вказану суму з указаного УПСЗН (а.с.22,23)
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управління праці та соціального захисту населення Виконкому Центрально-Міської районної у м.Кривому Розі ради, подало апеляційну скаргу в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняте нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вважають, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням вимог процесуального та матеріального права, оскільки не враховано приписи постанови Кабінету Міністрів України від 16.04.2014 № 102.(а.с.25)
Позивач заперечень на апеляційну скаргу не подавав, постанову суду першої інстанції не оскаржував.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явились, клопотань про розгляд справи за їх участі до суду не надходило, а тому, відповідно до ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є інвалідом війни 3 групи, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією посвідчення (а.с.4 зворот)
Щорічну разову грошову допомогу до 5-го травня позивачу було виплачено у квітні 2014 року, що сторонами визнається.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача по нарахуванню та здійсненню виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2014 рік у розмірі меншому, ніж визначено ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту», є протиправними, а тому недоотримана сума щорічної разової допомоги в сумі розміром 4623 гривень підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п.5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Конституційний Суд України виходить з того, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.
Згідно прийнятого 25.01.2012 року рішення Конституційного Суду України №3-рп/2012, яким встановлено, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються Законами України, а також нормативно-правовими актами відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Отже, станом на час виплати Позивачу указаної соціальної виплати Кабінет Міністрів України мав право регулювати порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України №102 «Деякі питання виплати у 2014 році разової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни ,гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нациських переслідувань»,відповідно до якої,встановлено, що у 2014 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту проводиться у таких розмірах: інвалідам третьої групи 2020 (дві тисячі двадцять) гривень 00 копійок.
А тому, дії відповідача після 26.12.2011 року (відповідно до рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2011 від 26 грудня 2011 року) щодо проведення виплати щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №102 від 16.04.2014 року слід вважати правомірними, оскільки вони відповідали діючому законодавству, регулюючому спірні правовідносини.
Отже, доводи апеляційної скарги спростовують зроблений судом першої інстанції висновок.
При розгляді даної справи колегія суддів користувалась рішенням Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011, рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 та постановою Кабінету Міністрів України №102 від 16 квітня 2014 року
На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, 205, 207 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Виконкому Центрально-Міської районної у м.Кривому Розі ради - задовольнити.
Постанову Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу від 08 грудня 2014 року - скасувати та прийняти нову постанову.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дня її проголошення, та може бути оскаржена у порядку і строки, визначені статтею 212 КАС України.
Головуючий: Л.М. Нагорна
Суддя: В.В. Мельник
Суддя: О.В. Юхименко