09 квітня 2015 рокусправа № 808/6215/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.
суддів: Баранник Н.П. Щербака А.А.
за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровськ апеляційні скарги Прокуратури Запорізької області, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Запоріжжі на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року по справі за позовом Прокуратури м. Запоріжжя до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Запоріжжі , третя особа: ОСОБА_1 про визнання дії в частині відмови у виплаті соціальної виплати у зв'язку з втратою годувальника незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Прокуратура м. Запоріжжя звернулась до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі, третя особа ОСОБА_1 про визнання незаконними дії відповідача в частині відмови у виплаті ОСОБА_1 соціальної виплати у зв'язку з втратою годувальника та зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 соціальну виплату у зв'язку з втратою годувальника та розпочати її виплату з моменту набрання рішенням законної сили.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправною відмовою відповідача ОСОБА_1 в отримані допомоги у зв'язку з втратою годувальника, оскільки така не відповідає вимогам Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та постанови Президіума ВЦРПС № 50/П-2 від 13 лютого 1985 року.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2014р. позов задоволено частково. Визнано дії Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Запоріжжі в частині відмови у виплаті ОСОБА_1 соціальної виплати у зв'язку з втратою годувальника протиправними. Зобов'язано Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Запоріжжі розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення соціальної виплати у зв'язку з втратою годувальника. В решті позовних вимог відмовлено.
На вказане рішення суду Прокуратура Запорізької області та Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі подали апеляційні скарги.
Прокуратура в апеляційній скарзі посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права просить скасувати рішення в частині відмови у задоволенні позову та в частині позовних вимоги про зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 соціальну виплату у зв'язку з втратою годувальника та розпочати її виплату з моменту набрання рішенням законної сили позов задовольнити. Скарга обґрунтована безпідставністю виходу за межі позовних вимог судом першої інстанції.
Відповідач в апеляційній скарзі посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. Скарга обґрунтована тим, що відповідач не відмовляв ОСОБА_1 у страхових виплатах відповідно до норм чинного законодавства. Крім того, між третьою особою та Фондом відбувалось листування щодо наявності необхідних документів та застосування норм матеріального права на відшкодування шкоди.
В суді апеляційної інстанції прокурор апеляційну скаргу Прокуратури Запорізької області підтримав просив її задовольнити з підстав в ній викладених. У задоволенні скарги відповідача просив відмовити.
Представник відповідача апеляційну скаргу відповідача підтримав, просив її задовольнити. У задоволенні скарги прокуратури просив відмовити.
Тертя особа ОСОБА_1 погодився з апеляційною скаргою прокуратури, у задоволенні скарги відповідача просив відмовити.
Перевіривши обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги зазначив, що дії відповідача стосовно відмови ОСОБА_1 у соціальній виплаті у зв'язку з втратою годувальника є протиправними проте оскільки у відповідача відсутні визначені законом документи для призначити ОСОБА_1 соціальної виплати у зв'язку з втратою годувальника, третій особі необхідно звернутися до відповідача з заявою і наведеним переліком документів для вирішення питання щодо призначення соціальної виплати у зв'язку з втратою годувальника. Суд, також застосувавши положення статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вийшов за межі позовних вимог а тому прийшов до висновку щодо необхідності зобов'язання відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 стосовно призначення соціальної виплати у зв'язку з втратою годувальника.
Колегія суддів, перевіривши оскаржене рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та пред'явлених позовних вимог, дійшла висновку про наявність підстав для його скасування, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 10 липня 2014 року, заступником прокурора міста Запоріжжя винесено постанову про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням та застосуванням законів. Відповідно до вказаної постанови, за дорученням прокуратури Запорізької області, призначено проведення перевірки у Відділені виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в місті Запоріжжі за фактами викладеними у звернені ОСОБА_1
За результатами проведеної перевірки заступником прокурора міста начальнику відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Запоріжжі внесено подання про припинення незаконних дій посадових осіб № 7741вих14 від 11 липня 2014 року.
У поданні прокурор вимагав припинити незаконні дії, що порушують вимоги Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», шляхом призначення ОСОБА_1 соціальної виплати у зв'язку з втратою годувальника та розпочати її виплату.
10 вересня 2014 року керівництвом відділення виконавчої дирекції надано відповідь прокурору щодо результатів розгляду подання стосовно соціальних виплат ОСОБА_1 у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідачем за результатами розгляду подання повідомлено прокуратуру, що відповідно до норм законодавства, що діяли на час смерті батька ОСОБА_1 та і на теперішній час, право на відшкодування шкоди потрібно мати на час смерті годувальника з посиланням на п. 1 ст. 33 закону України № 1105-ХІV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Також у відповіді зазначено про відсутність документів що підтверджують право застрахованого або членів його сім'ї на страхові виплати, інші соціальні послуги внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Згідно із частиною 1 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» актом реагування прокурора на виявлені порушення закону є подання з вимогою: 1) усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяли; 2) притягнення осіб до передбаченої законом відповідальності; 3) відшкодування шкоди; 4) скасування нормативно-правового акта, окремих його частин або приведення його у відповідність із законом; 5) припинення незаконних дій чи бездіяльності посадових і службових осіб.
Відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» у разі відхилення подання в цілому чи частково або неповідомлення прокурора про результати розгляду подання, а також якщо подання не вносилося, прокурор може звернутися до суду щодо визнання протиправними дій чи бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від вчинення певних дій.
Отже, прокурором 11.07.2014р. внесено подання про припинення незаконних дій з вимогою їх усунення шляхом призначення ОСОБА_1 соціальної виплати у зв'язку з втратою годувальника .
Відповідач зазначав про відсутність оригіналів документів, передбачених Порядком призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей), затвердженого постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27 квітня 2007 року № 24, та зазначав про відсутність підстав призначення страхових виплат, а також зазначає про відсутність визначених законодавством підстав прийняття рішення про відмову у її призначенні.
Таким чином відповідачем не вирішено питання про призначення ОСОБА_1 страхових виплат.
З підстав відхилення подання 25.09.2014р. прокурор звернувся до суду з позовом в якому просив суд визнати протиправними дії відповідача в частині відмови у виплаті ОСОБА_1 соціальної виплати.
Як вбачається з матеріалів справи, прокурор звертався до відповідача з поданням про припинення незаконних дій з вимогою їх усунення шляхом призначення соціальної виплати та встановлено відсутність її призначення відповідачем, а виплаті підлягає вже призначена соціальна виплата.
Відповідач оскаржуючи рішення суду першої інстанції, яким задоволені позовні вимоги в частині визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 соціальної виплати, зазначив, що відділенням Фонду не призначено страхові виплати Третій особі у справі - ОСОБА_1, а тому відповідачем не було відмовлено у страхових виплатах.
Отже судом не враховано, що предметом позову є вимога про визнання протиправними дії відповідача в частині відмови у виплаті страхових виплат які здійснюються у разі їх призначення, а такого рішення відповідачем не приймалось проте подання прокурором вносилось щодо її призначення.
Дії відповідача щодо відмови у призначенні соціальної виплати позивачем не оскаржені.
Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог, змінивши тим самим предмет спору.
Застосувавши приписи статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції не зазначив, чому визначений у позові позивачем спосіб захисту про зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 соціальну виплату є неможливим.
Крім того, висновки суду першої інстанції протиричиві, так суд визнає протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 соціальної виплати, проте зобов'язує відповідача розглянути заяву про призначення саме такої виплаті.
Таким чином судом встановлено, та вбачається з матеріалів справи, що є ще невирішене питання про призначення соціальної виплати третій особі проте дії відповідача у її невиплаті судом визнані протиправними.
Також є помилковими висновки суду першої інстанції, з урахуванням ст.. 11 КАС України, про зобов'язання відповідача розглянути заву ОСОБА_1 щодо призначення соціальної виплати, оскільки відповідач не спростовує звернення останнього з таким питання, проте зазначають, що неодноразово висловлювали позицію щодо відсутності документів для вирішення такого питання та підтвердження права на такі виплати в судовому порядку.
Також колегія суду вважає, що позов прокурора в частині зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 соціальну виплату у зв'язку з втратою годувальника та розпочати її виплату з моменту набрання рішенням законної сили також не можу бути задоволено, оскільки статтею 3 КАС України визначено, що позивач - це, зокрема, особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.
Відповідно до частини першої статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення та задоволення позовних вимог позивача для захисту його прав, свобод та інтересів, а не третьої особи.
ОСОБА_1 приймав участь у справі у якості третьої особи, а тому відсутні норми КАС України, які б регулювали можливість задоволення позовних вимог на користь третьої особи.
Колегія суддів, дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційних скарг, скасування судового рішення та прийняття нового про відмову у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі, оскільки під час судового розгляду судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, а суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 195, 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ст..ст. 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,
Апеляційні скарги Прокуратури Запорізької області, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Запоріжжі задовольнити частково.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року по справі за позовом Прокуратури м. Запоріжжя до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Запоріжжі , третя особа: ОСОБА_1 про визнання дії в частині відмови у виплаті соціальної виплати у зв'язку з втратою годувальника незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - скасувати.
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Повний текст рішення складено 14 квітня 2015року.
Головуючий: Н.І. Малиш
Суддя: Н.П. Баранник
Суддя: А.А. Щербак