07.04.2015р. м. Київ К/800/22022/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
Головуючого судді Малиніна В.В.,
суддів Амєліна С.Є., Ситникова О.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2013 року у справі за її позовом до Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області, Луганської обласної комісії з видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок ЧАЕС та розгляду спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і встановлення факту участі громадян у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї Головного управління праці та соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області, Луганської обласної комісії з видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок ЧАЕС та розгляду спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і встановлення факту участі громадян у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї Головного управління праці та соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2013 року у задоволені позову відмовлено.
Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач у письмових запереченнях, які надійшли до Вищого адміністративного суду України, просить її залишити без задоволення, а оскаржувані нею рішення без змін.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга заявника не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що 14 березня 2011 року ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області подана заява про надання їй статусу постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії з виданням посвідчення встановленого зразку разом з документами.
21 березня 2012 року Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області направило до Обласної комісії з видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок ЧАЕС та розгляду спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і встановлення факту участі громадян у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї Головного управління праці та соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації (далі - обласної комісії) подання за вих. № 9/120 про розгляд документів стосовно визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, категорія 3А, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з документами: тимчасовим посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС від 25.12.1990 № 524, довідкою Рубіжанської міської лікарні про відрядження у Київську область с. Поліське, розрахунком заробітної плати за серпень, вересень 1986 р., архівною довідкою Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації від 23.12.2010 року № 2/154605.
На підтвердження видачі архівної довідки від 23.12.2010 року № 2/154605 Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації Головним управлінням праці та соціального захисту населення Луганської обласної держадміністрації до Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації надіслані запити від 24.03.2011 за № 8/1607-33, від 01.08.2011 за № 8/4140-33, від 23.02.2012 за № 8/1092-33, від 14.06.2012 за № 8/3434-33.
Згідно відповідей на запити від 05.06.2012 за № 2/87229 та від 27.07.2012 за № 2/16925 достовірність архівної довідки від 23.12.2010 року № 2/154605 Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації підтверджено не було
Рішенням обласної комісії від 27.07.2012 р. ОСОБА_1 відмовлено в наданні статусу постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, у зв'язку з не підтвердженням достовірності архівної довідки Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації від 23.12.2010 р. № 2/154605, що підтверджується протоколом засідання обласної комісії № 7 від 27.07.2012 року.
16 листопада 2012 року позивач повторно звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області з заявою про надання їй статусу постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії, з виданням посвідчення встановленого зразку разом з документами.
22 листопада 2012 року Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області надало ОСОБА_1 відповідь про відсутність у Управління повноважень з вирішення цього питання та про необхідність звернення з заявою безпосередньо до Обласної комісії через управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку з яким погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України, що, оскільки Центральним архівом Міністерства оборони Російської Федерації не підтверджено достовірності архівної довідки від 23.12.2010 року № 2/154605, позивач не надавав до обласної комісії інших документів, які б надавали підстави для надання ОСОБА_1 статусу постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії, тому обласна комісія з видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок ЧАЕС та розгляду спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і встановлення факту участі громадян у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї Головного управління праці та соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, статтею 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-12 визначено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абз. 3 п.10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою КМ України від 20.01.1997 р. № 51 посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).
Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний термін з дня надходження необхідних документів до органу, що видає посвідчення.
Відповідно до п. 12 Порядку спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються комісією при Мінпраці, до складу якої, крім спеціалістів зазначеного Міністерства включаються спеціалісти МОЗ, МНС, Мінюсту, Міноборони, Держкомгідромету та Київської облдержадміністрації за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Рішення зазначених комісій є підставою для видачі посвідчень відповідної категорії. У разі встановлення цими комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії посвідчення на підставі рішення комісії підлягає вилученню.
З огляду на досліджені судами попередніх інстанцій первинні документи щодо участі позивача у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, факти її перебування у 1986 року у 30-кілометровій зоні ЧАЕС та безпосередня її участь в роботі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не знайшли свого підтвердження.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційні скарги слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.
Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2013 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.В. Малинін
Судді: С.Є. Амєлін
О.Ф. Ситников