04.03.2015р. м. Київ К/9991/68017/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Бившевої Л.І.,
суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,
секретар судового засідання Кохан О.С.,
за участю:
представника відповідача - Величко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнерська організація»
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2011 року
у справі № 2-а-5541/10/2270/10 (№ 75182/09/9104)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнерська організація»
до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області (правонаступником якої є Кам'янець-Подільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області)
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнерська організація» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень № 0001492342/0 від 09 грудня 2008 року, № 0001492342/1 від 10 лютого 2009 року, №0001492342/2 від 23 квітня 2009 року та № 0001492342/3 від 28 травня 2009 року.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2009 року позов був задоволений. Визнано недійсними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської ОДПІ Хмельницької області № 0001492342/0 від 09 грудня 2008 року, № 0001492342/1 від 10 лютого 2009 року, № 0001492342/2 від 23 квітня 2009 року та № 0001492342/3 від 28 травня 2009 року. Стягнуто з Кам'янець-Подільської ОДПІ Хмельницької області на користь ТОВ «Партнерська організація» 3,40 грн. витрат по оплаті судового збору.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2011 року постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2009 року було скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В касаційній скарзі ТОВ «Партнерська організація», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2011 року та залишити в силі постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2009 року.
У запереченні на касаційну скаргу Кам'янець-Подільська ОДПІ Хмельницької області, посилаючись на те, що постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2011 року є законною та обґрунтованою, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення суду апеляційної інстанції.
У відповідності до положень частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено заміну відповідача - Кам'янець-Подільської ОДПІ Хмельницької області його правонаступником скаргу Кам'янець-Подільською ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 29 грудня 2014 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Кам'янець-Подільською ОДПІ Хмельницької області була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Партнерська організація» з питань достовірності формування податкового кредиту по податку на додану вартість за липень2008 року, за результатами якої складений акт № 2761/234/33828750 від 02 грудня 2008 року.
За висновками акта перевірки, позивачем були порушені підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у липні 2008 року, на 83297,00 грн.
Зокрема, в акті перевірки було вказано, що перевіркою показників, відображений у рядках 10-17 декларації та розшифровок податкового кредиту відповідно до додатку № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до декларації за липень 2008 року встановлено, що на формування цих показників вплинуло здійснення операцій з ТОВ «Інтербудзахід-Інвест», оскільки у поданій ТОВ «Інтербудзахід-Інвест» податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2008 року та у додатку № 5 до неї (у розділі І «Податкові зобов'язання») вказаним товариством зазначено покупця - ТОВ «Партнерська організація», податковий кредит якого більший за податкове зобов'язання ТОВ «Інтербудзахід-Інвест» на 132705,80 грн. Також, у акті перевірки було вказано, що позивач не надав до перевірки податкові накладні, суми податку на додану вартість по яких можуть бути віднесені до податкового кредиту липня 2008 року.
09 грудня 2008 року Кам'янець-Подільська ОДПІ Хмельницької області на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001492342/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ТОВ «Партнерська організація» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 124946,00 грн., у тому числі: 83297,00 грн. - за основним платежем, 41649,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення, а податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001492342/1 від 10 лютого 2009 року, №0001492342/2 від 23 квітня 2009 року та № 0001492342/3 від 28 травня 2009 року на аналогічні суми податкових зобов'язань.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивач правомірно сформував податковий кредит липня 2008 року на підставі податкових накладних від ВАТ «Подільський цемент» та ПП «ВКП «Нігинсахкампром», період виписки яких припадає на травень 2008 року, проте які були отримані позивачем у липні 2008 року, що підтверджується реєстром отриманих та виданих накладних № 7 за липень 2008 року та листами вказаних контрагентів, з урахуванням того, що такі податкові накладні були подані позивачем до перевірки, проте податковим органом під час перевірки не досліджувались. Також, суд виходив з того, що позивач помилково зазначив у розділі 2 «Податковий кредит» розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за липень 2008 року (додаток № 5) ТОВ «Інтербудзахід-Інвест», з огляду на що у червні 2009 року ним були подані уточнюючий розрахунок та уточнюючі розшифровки за липень 2008 року.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що позивач не надав податковому органу податкових накладних, або ж інших документів, які б підтверджували отримання ним товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Інтербудзахід-Інвест».
Однак, погодитись з такими висновками суду апеляційної інстанці колегія суддів не може, з огляду на наступне.
Згідно абзацу 1 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Абзацом 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Отже, у випадку коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких відбулися оплата та отримання товарів (робіт, послуг), суми податку, вказані в таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.
У справі, що розглядається, суд першої інстанції встановив, що податковий кредит липня 2008 року був сформований позивачем на підставі податкових накладних, виписаних ВАТ «Подільський цемент» та ПП «ВКП «Нігинсахкампром» у травні 2008 року (арк. справи 9-13), проте отриманих позивачем у липні 2008 року, що підтверджується листами вказаних суб'єктів господарювання (арк. справи 14-15) та реєстром отриманих та виданих накладних № 7 за липень 2008 року (т.1 арк. справи 7).
Також, судом першої інстанції було встановлено, що зазначені податкові накладні разом з реєстром отриманих та виданих накладних № 7 за липень 2008 року були надані позивачем до перевірки, проте при перевірці достовірності формування податкового кредиту по податку на додану вартість за липень 2008 року та при перевірці правильності визначення податкового кредиту за липень 2008 року податковий орган податкові накладні не перевіряв а предметом перевірки були: податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2008 року, додаток № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», оборотно-сальдова відомість по бухгалтерському рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», реєстр отриманих податкових накладних, про що вказано в узагальненому переліку документів, які було використано при проведенні перевірки ТОВ «Партнерська організація» (арк. справи 26-27).
Відповідно до пункту 3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №166 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового* обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.
Пунктом 4.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 166 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що у складі декларації повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, у тому числі розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої)/(переробного підприємства)). У разі подання уточнюючих розрахунків, у яких проводиться коригування податкових зобов'язань та/або податкового кредиту, такі самі розшифровки подаються на суму уточнення.
Як встановлено судом першої інстанції, податок на додану, який був включений позивачем до складу податкового кредиту липня 2008 року, виник за господарськими операціями з ВАТ «Подільський цемент» та ПП «ВКП «Нігинсахкампром», а ТОВ «Інтербудзахід-Інвест» було помилково вказане у розділі 2 «Податковий кредит» розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за липень 2008 року (додаток № 5), у зв'язку з чим позивачем був поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2007 року та уточнюючі роз шифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за липень 2008 року (арк. справи 40-43).
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення, з огляду на що ухвалене у даній справі судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Враховуючи вищевикладене, постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2011 року підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2009 року.
Керуючись ст. ст. 55, 160, 167, 210, 220, 221, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнерська організація» задовольнити.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2011 року скасувати, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2009 року залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: _____________________ Л.І. Бившева
Судді: _____________________ А.М. Лосєв
_____________________ Т.М. Шипуліна