"07" квітня 2015 р. м. Київ К/800/56412/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого: Маслія В.І.,
Суддів: Розваляєвої Т.С., Черпіцької Л.Т.
При секретарі: Гуловій О.І.
За участю представника ПАТ «Фінексбанк» - Сосенка Володимира Миколайовича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ПАТ "Фінексбанк" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року у адміністративній справі за позовом ПАТ "Фінексбанк" до виконавчого комітету Трускавецької міської ради, Трускавецької міської ради, комунального підприємства Львівської обласної ради "Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", Реєстраційної служби Трускавецького міського управління юстиції Львівської області, третя особа: ОСОБА_2, про скасування рішень, свідоцтва, витягу та зобов'язання вчинити дії,
ПАТ "Фінексбанк" звернулося до суду з позовом до Трускавецької міської ради, виконавчого комітету Трускавецької міської ради, комунального підприємства Львівської обласної ради "Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", Реєстраційної служби Трускавецького міського управління юстиції Львівської області, третя особа: ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Трускавецької міської ради №335 від 29.11.2011 року про оформлення права власності на магазин з прибудовою допоміжних, офісних та готельних приміщень, загальною площею 242,8 м.кв. по АДРЕСА_1 на гр. ОСОБА_2; визнання протиправним та скасування виданого виконавчим комітетом Трускавецької міської ради свідоцтва на право власності на нерухоме майно НОМЕР_1 від 30.11.2011 року; визнання протиправним та скасування виданого комунальним підприємством Львівської обласної ради "Дрогобицьке міжміське БТІ та ЕО" витягу про державну реєстрацію прав №32256204 від 30.11.2011 року; визнання протиправним та скасування рішення Трускавецької міської ради № 333 від 31.05.2012 року про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,0657 га по АДРЕСА_1 для надання у користування на правах оренди; зобов'язання державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Трускавецького міського управління юстиції Львівської області внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації прав ОСОБА_2 на приміщення магазину з прибудовою допоміжних, офісних та готельних приміщень за адресою: АДРЕСА_1 та проведення державної реєстрації права власності на це нерухоме майно за ПАТ "Фінексбанк".
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2014 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями, ПАТ "Фінексбанк" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
В своїх запереченнях на касаційну скаргу комунальне підприємство Львівської обласної ради "Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", виконавчий комітет Трускавецької міської ради та представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просять відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідачі при прийнятті оскаржуваних рішень діяли в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією України та Законами України.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.09.2010 року на підставі рішення Господарського суду Львівської області від 08.12.2009 року КП Львівської обласної ради "Дрогобицьке міжміське БТІ та ЕО" здійснило реєстрацію права приватної власності ПАТ "Фінексбанк" на нежиле приміщення (магазин) за адресою: АДРЕСА_1.
29.11.2011 року виконавчим комітетом Трускавецької міської ради прийнято рішення №335 про оформлення права власності на магазин з прибудовою допоміжних, офісних та готельних приміщень, АДРЕСА_1 на гр. ОСОБА_2
30.11.2011 року видано відповідне свідоцтво НОМЕР_1 на право власності на нерухоме майно. Право власності на це приміщення зареєстровано комунальним підприємством Львівської обласної ради "Дрогобицьке міжміське БТІ та ЕО", про що видано витяг про державну реєстрацію прав №32256204 від 30.11.2011 року.
31.05.2012 року Трускавецькою міською радою прийнято рішення № 333 про надання дозволу ОСОБА_2 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,0657 по АДРЕСА_1 для надання у користування на умовах оренди.
21.06.2012 року ОСОБА_2 звернувся до Трускавецького відділення Львівської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру із заявою про надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою, технічних документацій із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,0657 по АДРЕСА_1 для надання у користування на умовах оренди. Однак, 26.06.2012 року йому було відмовлено, так як земельна ділянка площею 0,0657 по АДРЕСА_1 належить на праві власності ПАТ "Фінексбанк", що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 29.05.2012 року.
Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 10 пункту "б" статті 30, статті 40 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить облік відповідно до закону житлового фонду, здійснення контролю за його використанням; облік та реєстрація відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.
Оформлення права власності на нерухоме майно (на час виникнення спірних правовідносин) проводилося БТІ згідно з Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та у відповідності до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року №7/5 (із змінами).
Згідно п. 8.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5, що діяло на момент прийняття рішення, оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно органами місцевого самоврядування: фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності документа, що посвідчує право на земельну ділянку, та документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам.
Під час розгляду справи, суди дійшли висновку, що зареєстровані за позивачем і третьою особою об'єкти нерухомого майна є відмінними, а тому державна реєстрація права власності третьої особи на прибудову до магазину стосується лише прав та обов'язків ОСОБА_2, і не порушує права власності позивача.
Проте з такими висновками погодитись не можна.
Частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно частин 1, 2 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Здійснення добудови другого та мансардного поверхів є однією з форм користування та розпорядження власністю. А тому проведення ОСОБА_2 такої добудови та державна реєстрація за ним права власності на прибудову до магазину, що належить на праві приватної власності позивачу, порушує право власності останнього, оскільки другий і мансардний поверхи є невід'ємною частиною нежитлового приміщення (магазину), а їх добудова змінює об'єкт нерухомості, та позбавляє позивача у повній мірі та на власний розсуд розпоряджатися своєю власністю.
Також не заслуговують на увагу доводи судів про те, що право власності позивача на земельну ділянку виникло пізніше оформлення права власності третьої особи на нерухоме майно, оскільки будівництво другого та мансардного поверхів здійснювалось не на земельній ділянці, а на приміщенні магазину, який належав на праві приватної власності позивачу, яке виникло раніше оформлення права власності третьої особи на добудову до цього нерухомого майна.
Таким чином, виконавчий комітет Трускавецької міської ради неправомірно здійснив державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на нерухоме майно, що є власністю позивача, а тому рішення виконавчого комітету Трускавецької міської ради від 29.11.2011 року №335 про оформлення права власності на магазин з прибудовою допоміжних, офісних та готельних приміщень, АДРЕСА_1 на гр. ОСОБА_2 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно ч. 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Що стосується рішення Трускавецької міської ради № 333 від 31.05.2012 року про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,0657 по АДРЕСА_1 для надання у користування на умовах оренди, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад належить розпорядження землями територіальної громади, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Стаття 116 Земельного кодексу України визначила, що громадяни і юридичні особи набувають права власності і права користування земельними ділянками за рахунок земель державної або комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування і державних органів приватизації - відносно земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти, що підлягають приватизації, в межах встановлених цим Кодексом.
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки (ч. 2 ст. 123 ЗК України).
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно- правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Колегія суддів погоджується, що перелік підстав для відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою є вичерпний.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, у даному випадку приймаючи рішення № 333 від 31.05.2012 року про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,0657 по АДРЕСА_1 для надання у користування на умовах оренди, виконавчий комітет Трускавецької міської ради вийшов за межі своїх повноважень, розпорядившись земельною ділянкою, яка відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії НОМЕР_3 від 29.05.2012 року, на момент прийняття рішення, належала на праві приватної власності позивачу.
Тобто, при прийнятті спірного рішення відповідачем у своїй діяльності не дотримано конституційних приписів щодо обов'язку діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Що стосується вимог про зобов'язання державного реєстратора провести державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ПАТ "Фінексбанк", слід зазначити наступне.
Відповідно до частини 4 статті 9 Закону № 1952-ІV, державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.
Разом з цим, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.
Оскільки прийняття рішень про державну реєстрацію прав відноситься до виключної компетенції державного реєстратора, у суду відсутні законодавчі підстави для задоволення позову в цій частині позовних вимог.
Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.
Оскільки судами були повно і правильно встановлені обставини справи однак при ухваленні рішень судами першої та апеляційної інстанцій було допущено порушення норм матеріального права при відмові у задоволенні позовних вимог, ухвалені рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Фінексбанк" - задовольнити частково.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Фінексанк» задовольнити частково:
- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Трускавецької міської ради № 335 від 29.11.2011 року про оформлення права власності на магазин з прибудовою допоміжних, офісних та готельних приміщень, загальною площею 242,8 м.кв. по АДРЕСА_1 на гр. ОСОБА_2;
- визнати протиправним та скасувати видане виконавчим комітетом Трускавецької міської ради свідоцтво на право власності на нерухоме майно НОМЕР_1 від 30.11.2011 року;
- визнати протиправним та скасувати виданий комунальним підприємством Львівської обласної ради "Дрогобицьке міжміське БТІ та ЕО" витяг про державну реєстрацію прав №32256204 від 30.11.2011 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення Трускавецької міської ради № 333 від 31.05.2012 року про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,0657 га по АДРЕСА_1 для надання у користування на правах оренди;
- зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Трускавецького міського управління юстиції Львівської області внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації прав ОСОБА_2 на приміщення магазину з прибудовою допоміжних, офісних та готельних приміщень за адресою: АДРЕСА_1.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, що встановлені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: