19.03.2015р. м. Київ К/800/8124/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Карася О.В.
Олендера І.Я.
за участю секретаря судового засідання: Міщенко Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2014 року
у справі № 2а-7158/11/1370
за позовом Приватного підприємства «Ефективна відгодівля тварин - Захід»
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Приватне підприємство «Ефективна відгодівля тварин - Захід» (далі - ПП «Ефективна відгодівля тварин - Захід»; позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Шевченківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області; відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001462300/14705 від 09 червня 2011 року та № 0001462300/14706 від 09 червня 2011 року.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року в позові відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано недоведеністю платником реального характеру розглядуваних господарських операцій.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2014 року апеляційну скаргу ПП «Ефективна відгодівля тварин - Захід» задоволено, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року скасовано та прийнято нову - про задоволення позовних вимог. Скасовано оспорювані акти індивідуальної дії.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, відповідач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2014 року та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем на підставі наказу № 529 від 12 травня 2011 року та відповідно до статті 79 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) проведено позапланову невиїзну перевірку ПП «Ефективна відгодівля тварин - Захід» з питань взаєморозрахунків з Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Фактор» та Приватним підприємством «Колгри» за період з 01 січня 2009 року по 30 червня 2010 року, за результатами якої складено акт № 894/23-118/33420204 від 23 травня 2011 року.
На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001462300/14706 від 09 червня 2011року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 679 201,87 грн. (1 343 361,50 грн. - основний платіж, 335 840,37 грн. - штрафні (фінансові) санкції), та податкове повідомлення-рішення № 0001462300/14705 від 09 червня 2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 343 362,25 грн. (1 074 689,00 грн. - основний платіж, 268 672,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції).
Перевіркою встановлено порушення товариством підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), пункту 1.4 статті 1, підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв'язку з неправомірним формуванням даних податкового обліку при реалізації кормів, біодобавок та інших компонентів їжі для домашньої худоби ТОВ «ВП «Фактор» та ПП «Колгри» з огляду на непідтвердження факту відвантаження продукції на адресу вказаних покупців, та, відповідно, нікчемність розглядуваних господарських зобов'язань, яка, зокрема, відповідачем мотивована посиланням на відсутність у ТОВ «ВП «Фактор» та ПП «Колгри» в достатній кількості основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, трудових ресурсів, а також пояснення засновників названих юридичних осіб щодо їх непричетності до фінансово-господарської діяльності підприємств.
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до пунктів 79.1, 79.2 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Як з'ясовано судом апеляційної інстанції, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2011 року у справі № 2а-6267/11/1370, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року, скасовано наказ № 529 від 12 травня 2011 року про проведення даної позапланової невиїзної перевірки позивача.
Згідно з частиною 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Таким чином, скасування наказу про проведення позапланової невиїзної перевірки свідчить про нездатність вказаного акту індивідуальної дії бути належною підставою для здійснення перевірки та, відповідно, обумовлює протиправність дій контролюючого органу щодо її проведення.
У разі ж визнання позапланової невиїзної перевірки протиправною з процедурних підстав, така перевірка відсутня як юридичний факт, що свідчить про відсутність у податкового органу компетенції на прийняття податкових повідомлень-рішень.
Адже, така компетенція не виникає в силу лише факту вчинення платником податкового правопорушення, позаяк для винесення податкових повідомлень-рішень контролюючому органу необхідно дотриматись певних умов - спочатку провести перевірку.
Отже, у випадку визнання позапланової невиїзної перевірки протиправною, прийняті за результатами такої перевірки акти індивідуальної дії автоматично підлягають скасуванню.
З огляду на викладене та, більш того, з урахуванням встановлених судом апеляційної інстанції обставин щодо реального характеру господарських операцій з реалізації позивачем товарно-матеріальних цінностей ТОВ «ВП «Фактор» та ПП «Колгри», колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2014 року такою, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до її зміни чи скасування.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Карась О.В.
Олендер І.Я.