"06" квітня 2015 р. Справа № 917/2192/14
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І., суддя Плужник О.В.
при секретарі Крупа О.О.
за участю представників сторін:
позивача - Олійник О.Ю., Берегун Т.М.;
відповідача - Перепелиця Є.І.;
третьої особи - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ "Армапром", м. Миргород (вх.№1606П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від "16" січня 2015 р. у справі №917/2192/14
за позовом ПАТ "Полтаваобленерго" в особі Миргородської філії ПАТ "Полтаваобленерго", м. Миргород
до ПАТ "Армапром", м. Миргород
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики та комунальних послуг в особі Сектора комісії у Полтавській області, м. Полтава
про стягнення 27 105,32 грн.
В жовтні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" в особі Миргородської філії Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (позивач) звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Армапром" (відповідача) про стягнення 27105,32 грн. за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, на підставі договору про постачання електричної енергії № 5 від 01.03.2012р.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 16.01.2015 року по справі №917/2192/14 (суддя Безрук Т.М.) позов задоволено повністю; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Армапром" на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Миргородської філії Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" 27105 грн. 32 коп. за перевищення договірних величин споживання електроенергії, 1827грн. 00 коп. витрат з оплати судового збору, з посиланням на порушення умов договору та правомірність нарахування плати за перевищення договірних величин споживання електроенергії.
Відповідач, ПАТ "Армапром", не погодився з зазначеним рішенням, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 16.01.2015 року по справі №917/2192/14 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
У апеляційній скарзі зазначив, що своєчасно направив позивачу звернення щодо коригування договірних величин споживання електричної енергії, частково оплатив рахунок позивача на заявлений обсяг електричної енергії, за постановою НК з ПРЕЕ України від 22.11.2006р. № 1497 датою коригування вважається дата попередньої оплати додатково заявлених обсягів активної електричної енергії, отже підстави для нарахування санкцій за перевищення величин споживання електричної енергії відсутні.
Позивач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
У відзиві зазначив, що відповідач звернувся з зверненням щодо коригування пізніше ніж за п'ять робочих днів,не провів попередню оплату додаткового обсягу заявленої електроенергії, тому йому відмовлено у коригуванні.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, хоча належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи.
Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила, що між ПАТ "Полтаваобленерго" в особі Миргородської філії ПАТ "Полтаваобленерго" (позивачем) та ПАТ "Армапром" (відповідачем) укладений договір про постачання електричної енергії № 5 від 01.03.2012р., згідно якого позивач як постачальник зобов'язався продавати електричну енергію відповідачу (споживачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач - оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору (далі - Договір); (а.с.12-15).
В п. 2.1 договору встановлено, що підчас виконання договору та вирішення всіх питань, що ним не обумовлені, сторони зобов'язані керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).
У п. 3.2.1 п. 3.2 договору зазначено, що споживач має право по зверненню не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення поточного розрахункового періоду за зміною (коригуванням) договірної величини споживання електричної енергії цього періоду в порядку, визначеному умовами розділу 5 договору.
Пунктом 5.5 договору передбачено, що звернення споживача щодо коригування протягом поточного розрахункового періоду договірних величин споживання електричної енергії розглядаються постачальником відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури та додатку № 2 «Порядок розрахунків».
В додатку № 2 «Порядок розрахунків» до Договору встановлено, що розрахунковим вважається період з 8.00 годин 1 числа попереднього місяця до 8.00 годин 1 числа такого ж числа поточного місяця.
За п. 8 додатку № 2 «Порядок розрахунків» коригування договірних величин споживання електричної енергії у відповідності до п.5.5 Договору здійснюється при виконанні споживачем наступних умов:
- звернення не пізніше ніж за п'ять робочих днів постачальника до закінчення розрахункового періоду;
- здійснення оплати за попередні платежі поточного розрахункового періоду;
- проведення попередньої оплати за додатково заявлений обсяг електроенергії не пізніше п'яти робочих днів постачальника після дня звернення.
Коригування буде дійсне з дня, вказаного в письмовому повідомленні постачальника про проведення коригування, але не раніше ніж з дня проведення оплати за додатково заявлений обсяг електроенергії, та при умові виконання платежів відповідно до умов п.2 Додатку №2 до Договору.
В додатку № 1 до договору "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу" сторонами узгоджені обсяги споживання відповідачем електричної енергії, по місяцях 2014 року, у тому числі в червні цього року в обсязі 451000 кВт/год.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно зі ч.ч. 1, 2 ст. 276 Господарського кодексу України загальна кількість енергії, яка відпускається, визначається за погодженням сторін. Пропозиції абонента щодо кількості та видів енергії, строків її відпуску є пріоритетними за наявності виробничих можливостей у енергопостачальника.
Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що відповідач направив позивачу ПАТ «Полтаваобленерго» факсову копію листа № 2392 від 20.06.2014р. про збільшення на червень 2014 року договірної величини споживання електроенергії на 100000 кВт/год. та встановлення її на рівні 551000кВт/год. (а.с.26), який отримано постачальником 23.06.2014р. (а.с.26).
Оригінал вказаного листа відповідач позивачеві не направляв, що підтверджується довідкою позивача від 16.10.2014р. та не спростовується відповідачем (а.с.25).
Миргородською філією ПАТ «Полтаваобленерго» видано позивачу рахунок № 5 від 25.06.2014р. на оплату 106896,00 грн. попередньої оплати за електроенергію (а.с.35), який оплачений частково, а саме платіжним дорученням № 725 від 26.06.2014 відповідач сплатив 53448,00 грн. з призначенням платежу - за електроенергію за червень 2014р. згідно рахунку № 5 від 25.06.2014р., що підтверджується випискою банку з рахунку від 01.07.2014р. (а.с.34, 23).
Суд першої інстанції правомірно встановиви, що листом № 03-59/7783 від 27.06.2014 позивач повідомив відповідача про відмову в коригуванні у зв'язку з тим, що товариство звернулося з листом про його проведення у червні 2014 року в сторону збільшення 23.06.2014, тобто за 4 робочих дні до закінчення розрахункового періоду, що є порушенням установленого терміну (а.с.27).
Відповідно до акту про обсяги спожитої (переданої) споживачу (субспоживачу) електричної енергії від 01.07.2014р., підписаного представниками сторін та скріпленого печатками підприємств, відповідачем за червень 2014 року спожито 481411 кВт/год. (а.с.16).
Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що позивач направив відповідачу повідомлення № 1693 від 02.07.2014р. про перевищення договірної величини споживання електроенергії на 30411 кВт/год., та необхідність сплати 27105,32 грн. двократної вартості (а.с.39).
На оплату даної суми санкцій позивач виставив відповідачу рахунок № С0005 від 30.06.2014р. (а.с.39) , але відповідач листом від 09.07.2014р. № 2619 висловив незгоду з отриманими ним повідомленням № 1693 від 02.07.2014р. про перевищення договірної величини споживання електроенергії та рахунком № С0005 від 30.06.2014р.(а.с.29).
В зв'язку з існуванням спірних питань в частині енергопостачання листом від 16.07.2014р. № 05-17-01-1/1842 позивач запросив відповідача до участі в засіданні Комісії інформаційно-консультаційного центру по роботі зі споживачами електричної енергії щодо вирішення спірного питання, а листом від 26.12.2014р. позивач повідомив, що засідання інформаційно-консультаційного центру не відбулося в зв'язку з неявкою представника Держенергонагляду (а.с.59, 87).
Листом від 14.08.2014р. № 03-59/9754 позивач повідомив відповідача про нарахування штрафної санкції (а.с.36).
Згідно пояснень позивача від 16.01.2014р., сплачені відповідачем за платіжним дорученням № 725 від 26.06.2014р. кошти за електричну енергію сумі 53448,00грн. направлені на погашення вартості електричної енергії за червень та липень 2014р. та санкція за перевищення договірної величини споживання електроенергії відповідачем не сплачена.
Суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення суми 27105,32 грн. за перевищення договірних величин споживання електроенергії, виходячи з наступного.
Згідно з ч.ч. 1, 3, 4, 5 п. 4.4 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28, (зі змінами та доповненнями; далі - Правила КЕЕ) споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.
Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду.
Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії.
У разі коригування за заявою споживача договірної величини споживання обсягу електричної енергії здійснюється відповідне коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності.
Датою коригування вважається дата попередньої оплати додатково заявлених обсягів активної електричної енергії. У разі, якщо договором про постачання електричної енергії попередня оплата не передбачена, датою коригування вважається дата прийняття постачальником електричної енергії рішення про коригування договірних величин на підставі письмового звернення споживача. Для споживача, який розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу, та/або споживача постачальника за нерегульованим тарифом, електроустановки якого обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, за дату коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності приймається дата отримання постачальником електричної енергії звернення від споживача.
Згідно з п. 5.1 Правил договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
За результатами розгляду споживачу надсилається повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин або обґрунтована відмова здійснення коригування. Повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин обсягу споживання та електричної потужності є невід'ємною частиною договору.
Суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що пропозиції споживача щодо коригування договірних величин споживання електричної енергії є пріоритетними за умови здійснення попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником заяви споживача не пізніше строку, встановленого ч. 3 п. 4.4 Правил КЕЕ, та за відсутності заборгованості з оплати спожитої електричної енергії.
Як свідчать матеріали справи відповідач не виконав жодної з вказаних умов коригування договірних величин споживання електричної енергії, зокрема відповідачем в факсовій копії листа № 2392 від 20.06.2014 заявлено звернення про збільшення на червень 2014 року договірної величини споживання електроенергії на 100000 кВт/год. (а.с.26), за умовами п. 4.4 Правил КЕЕ відповідач повинен був попередньо оплатити заявлену вартість вказаної електричної енергії в сумі 106896,00 грн. (а.с.35), але платіжним дорученням № 725 від 26.06.2014 відповідач сплатив лише 53448,00 грн. (а.с.34, 23).
Отже, відповідач в порушення Правил КЕЕ та умов договору не провів повної оплати додатково заявлених обсягів електроенергії.
Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що іншою умовою коригування є отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду.
Як свідчать матеріали справи відповідач направив до ПАТ «Полтаваобленерго» факсову копію листа про збільшення договірної величини споживання електроенергії в п'ятницю 20.06.2014р. о 16 год. 16 хв., про що є відмітка на листі, даний факт також визнається відповідачем у відзиві (а.с.26), графік роботи ПАТ «Полтаваобленерго» кінець робочого дня у п'ятницю встановлено о 15 год. 30 хв. (а.с.63), тобто вказаний лист отримано постачальником в понеділок 23.06.2014р., що підтверджується відміткою позивача про надходження вхідної кореспонденції на даному листі. (а.с.26).
Суд першої інстанції обгрунтованов не прийняв до уваги посилання відповідача на те, що встановлений строк рахується з дати направлення листа, так як воно суперечить нормам законодавства, оскільки за умовами Правил КЕЕ строк рахується залежно від дати отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача, що повинно бути не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду.
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно з ч. 3 ст. 67 Кодексу законів про працю України, якщо святковий або неробочий день (ст. 73) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого. Тому, в 2014 році вихідний день у суботу 28 червня був перенесений на понеділок 30 червня.
Суд першої інстанції зробив правомірний висновок, що звертаючись до постачальника з заявою про коригування договірної величини споживання електричної енергії на червень 2014 року відповідач не дотримався порядку коригування, визначеного умовами договору та приписами Правил користування електричною енергією щодо строків звернення з заявою про коригування, оскільки заява була отримана позивачем за 4 робочих дні до закінчення розрахункового періоду.
Отже, позивач правомірно відмовив відповідачу в проведенні коригування договірної величини споживання електричної енергії на червень 2014 року в зв'язку з порушенням порядку коригування.
Частиною 5 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" встановлено, що у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Відповідно до п. 6.16 Правил КЕЕ, обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.
У п.4.2.2 п.4.2 Договору встановлена відповідальність споживача за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у вигляді сплати постачальнику двократної вартості різниці фактично спожитих та договірних величин.
Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що в додатку № 1 до договору "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу" сторонами узгоджені обсяги споживання відповідачем електричної енергії, в червні 2014р. в обсязі 451000 кВт/год., фактично за цей місяць відповідачем спожито 481411 кВт/год, тобто відбулося перевищення договірної величини споживання електроенергії на 30411 кВт/год. та задовольнив позовні вимоги про стягнення 27105,32 грн. за перевищення договірних величин споживання електроенергії.
Колегія суддів вважає, що посилання відповідача на своєчасне направлення заявки на додатковий обсяг електричної енергії, сплату 50% додатково заявленого обсягу електроенергії, що відповідає умовам договору, проведення засідання Інформаційно-консультаційного центру необґрунтоване та спростовується матеріалами справи.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, що відповідачем не виконано.
Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви відповідача не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 275, 276 ГК України, ст.ст. 101-105 ГПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Полтавської області від 16.01.2015р. по справі №917/2192/14 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції: Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено 09.04.15
Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.
Суддя Пушай В.І.
Суддя Плужник О.В.