"08" квітня 2015 р. Справа № 922/5756/14
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Горбачова Л.П., суддя Барбашова С.В. , суддя Тарасова І. В.,
при секретарі Поспєловій С.В.,
за участю представників:
позивача - Максимовського С.О. (дов.№08-11/4660/2-14 від 24.12.14),
відповідача - ОСОБА_2 (дов.№16 від 16.01.2015р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківіського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_3 (вх.№1343Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 09 лютого 2015 року по справі №922/5756/14
за позовом Харківської міської ради, м.Харків,
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Харків,
про внесення змін до договору оренди землі, -
Позивач - Харківська міська рада звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, про внесення змін до договору оренди землі, посилаючись на те, що рішенням Харківської міської ради від 03 липня 2013 року № 1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01 січня 2013 року; встановлено, що плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01 січня 2013 року" вводиться в дію з 01 січня 2014 року; зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі. Ухилення відповідача від підписання додаткової угоди до договору оренди землі завдає значних збитків територіальній громаді міста Харкова у вигляді неодержаного доходу за користування земельною ділянкою комунальної власності.
Рішенням господарського суду Харківської області від 09 лютого 2015 року по справі №922/5756/14 (суддя Калініченко Н.В.) позов задоволено частково. Внесено зміни до п. 5 та п. 9 договору оренди землі, зареєстрованого 25 жовтня 2004 року за № 88106/04 у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", виклавши пункти 5 та 9 в наступній редакції:
"5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації № 295 від 30 жовтня 2013 становить 1671180 грн. (один мільйон шістсот сімдесят одна тисяча сто вісімдесят гривень)".
"9. Орендна плата за земельну ділянку вноситься Орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.
Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком №408/14 від 07.11.2013 на рік становить 4,8% від її нормативної грошової оцінки і складає 80 216 грн. (вісімдесят тисяч двісті шістнадцять гривень 64 копійки), або в місяць - 6 684,72 грн. (шість тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні 72 копійки)".
В решті позову відмовлено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (61035, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Харківської міської ради, 61003, м. Харків, пл. Конституції, 7 (код ЄДРПОУ 04059243) 1218 грн. судових витрат.
ФОП ОСОБА_3 з рішенням суду не погодилася та звернулася до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 09.02.2015 року по справі №922/5756/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Харківської міської ради відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що позивачем на надано доказів в підтвердження надсилання відповідачу проекту додаткової угоди з листом-пропозицією. Як зазначає апелянт, він був позбавлений можливості розглянути запропоновані позивачем зміни у законодавчо встановлений термін та надати свої заперечення або прийняти пропозицію у становлений законодавством спосіб. Також стверджує, що відповідач не знав і не міг знати про наявність додаткової угоди, а тому, на думку апелянта, не підписання додаткової угоди, не є його неправомірними діями.
Представник апелянта у судовому засіданні 08.04.2015р. вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив скасувати рішення господарського суду Харківської області від 09.02.2015р. у справі №922/5756/14 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити в повному обсязі.
Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечував, з підстав, зазначених у відзиві (вх.№5733) на апеляційну скаргу, просить суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
На підставі рішення ХХІ сесії Харківської міської ради ХХІV скликання від 28.04.2004 р. № 54/04 "Про припинення та надання в користування юридичним та фізичним особам земельних ділянок", між Харківською міською радою (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди землі 25.10.2004р. Даний договір 25 жовтня 2004 року за № 88106/04 було зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга № 4).
Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013р. №1209/13 "Про затвердження "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013р." затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р.
Відповідно до п. 1.1. вказаного рішення затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 р. та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.
Пунктом 2 рішення встановлено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р. застосовується з 01.01.2014 р.
Попередня вартість 1 кв. м землі у місті Харкові була визначена на підставі рішення Харківської міської ради від 25.12.2007р. №335/07 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 року", рішення Харківської міської ради від 27.02.2008р. №42/08 "Про затвердження "Положення про впровадження нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 року" та була введена в дію з 01.03.2008 р.
Рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013р. №1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станам на 01.01.2013" встановлено (п.2, п.3), що плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" вводиться в дію з 01.01.2014. Зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.
Пунктом 5 даного рішення Департамент земельних відносин Харківської міської ради зобов'язано попередити всіх землекористувачів (орендарів) земельних ділянок, реєстрація яких у Державному земельному кадастрі не здійснена, про необхідність приведення розміру плати за землю відповідно до вимог чинного законодавства.
Пунктом 16.4 Порядку оформлення договорів оренди землі у м. Харкові, який є додатком до рішення 21 сесії Харківської міської ради 6 скликання "Про затвердження Порядку оформлення договорів оренди землі у місті Харкові" від 19.12.2012 р. № 960/12, що набирає чинності з 01.01.2013 р., визначено, що зміни до договору оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі в порядку передбаченому цім підпунктом.
Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №295 від 30.10.2013р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 1671180,00 гривень.
Відповідно до п.2.6.1.постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №8 «Про внесення змін і доповнень до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» зазначено, що «Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьоиу надсилання відповідачеві пропозцій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 ГК України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору за наявності спору (тобто за відсутності згоди відповідача на зміну умов договору).
Щодо доводів відповідача про необізнаність стосовно наявності додаткової угоди до договору оренди землі, то, як з'ясовано в ході судового розгляду справи, відповідачу було відомо про вказану додаткову угоду з направленої копії позовної заяви у даній справі, однак, жодних дій щодо врегулювання спору до початку розгляду справи в суді першої інстанції відповідач не вчинив, як і не надав згоду на підписання додаткової угоди.
З матеріалів справи вбачається, що пунктом 13 спірного договору оренди землі сторонами передбачено перегляд розмірів орендної плати.
Відповідно до пункту 36 вказаного договору оренди землі, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується в судовому порядку.
Приймаючи оскаржуване рашення, господарський суд Харківської області виходив з наступного.
Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Згідно з частиною 1 статті 15 Закону "Про оренду землі" однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За змістом частин 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності). Відповідно до частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Відповідно до вимог статті 144 Конституції України - органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Згідно з пунктами 34, 35 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин, затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.
Відповідно до п. 13 договору, розмір орендної плати переглядається, зокрема, у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, в інших випадках передбачених законом.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідач зміни до договору не підписав.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03 червня 2008 року за № 309-VI внесено зміни, зокрема, до ч. ч. 4, 5 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", відповідно до яких річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю". Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині.
У зв'язку із введенням в дію з 1 січня 2011 року Податкового кодексу України Закон України "Про плату за землю" втратив чинність (ч.2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України).
Статтею 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Рішенням Харківської міської ради змінено нормативно грошову оцінку земель міста Харкова та затверджено нові ставки орендної плати. Зазначене рішення органу місцевого самоврядування не оспорено відповідачем і не скасовано у встановленому законом порядку.
Отже, встановлення статтею 288 ПК України граничних розмірів річної орендної плати за земельну ділянку є підставою для приведення положень спірного договору оренди земельної ділянки у відповідність до вимог закону в частині визначення нормативно грошової оцінки земельної ділянки (п. 5 договору) та розміру орендної плати (п. 9 договору).
Згідно з ч.1 ст.188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Частиною 1 ст.651 ЦК України також встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічні правила щодо змін умов договору оренди землі за взаємною згодою сторін містить і стаття 30 Закону України "Про оренду землі", та нею встановлено, що у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у цих правовідносинах, що розглядаються судом.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції законно і обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині внесення змін до п. 5 та п. 9 договору оренди землі в частині визначення нормативно грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати за земельну ділянку.
Щодо вимог позивача про внесення змін до договору оренди землі від 25.10.2004р. №88106/04 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі в редакції позивача, то судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позову в цій частині, з огляду на наступне.
Позивач у наданій редакції додаткової угоди до договору оренди землі, просив суд змінити пункт 1, 2, 5, 9, 13, 14, 28 договору, додавши кадастровий номер земельної ділянки та виклавши умови додаткової угоди в редакції, яка відрізняється від умов договору оренди, який укладено між сторонами, та є предметом даного судового провадження.
Законом передбачено можливість внесення змін до договору за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; договір може бути змінено за рішенням суду у випадках, встановлених договором або законом.
Позивач, посилаючись на вищевказані норми законів, рішення органу місцевого самоврядування та на витяг про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, визначаючи їх, як підставу позову, ставив питання не лише щодо внесення змін до п. 5 та п. 9 договору оренди землі (в частині визначення нормативно грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати за земельну ділянку, з чим погодився суд, визнаючи позовні вимоги в цій частині обґрунтованими), а й щодо решти умов договору. При цьому судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем не доведено, як саме співвідноситься зміна нормативно-грошової оцінки земельної ділянки з пунктами додаткової угоди до договору (за виключенням п. п. 5 та 9 договору), які позивач просив суд визнати укладеними і чи є її зміна нормативно-грошової оціни підставою для укладення додаткової угоди в новій редакції.
Відповідно до приписів частини другої статті 14 Цивільного кодексу України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
З огляду на зазначене, суд першої інстанції законно і обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог про зміну пунктів 1, 2, 5, 9, 13, 14, 28 договору.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, і не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення по даній справі, тому рішення господарського суду Харківської області від 09 лютого 2015 року по справі №922/5756/14 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 09 лютого 2015 року по справі №922/5756/14 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 14.04.2015 року.
Головуючий суддя Горбачова Л.П.
Суддя Барбашова С.В.
Суддя Тарасова І. В.