"09" квітня 2015 р.Справа № 916/32/15-г
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Разюк Г.П.,
суддів: Петрова М.С., Колоколова С.І.,
при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.
за участю представників учасників процесу:
від позивача - Мажеру І.О., довіреність № б/н, дата видачі : 28.11.14р.;
від відповідача - Возікової Н.В., довіреність № 333, дата видачі : 10.10.14р.;
від третьої особи - Поповича Р.А., довіреність № б/н, дата видачі : 02.02.15р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „МІТГАРД", м.Київ
на рішення господарського суду Одеської області від 23.02.2015 року
по справі № 916/32/15-г
за позовом скаржника
до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк „Південний", м.Одеса
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛОТОС ОЙЛ", м.Київ
про зобов'язання перерахувати суму банківської гарантії 5 227808,22 грн.,
/повна фіксація судового процесу здійснювалась відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України/,
встановив:
У січні 2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю (далі по тексту - ТОВ) „МІТГАРД" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку (далі - ПАТ АБ) „Південний" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ТОВ „ЛОТОС ОЙЛ" про зобов'язання перерахувати на рахунок позивача суму банківської гарантії у розмірі 5000000 грн., суму нарахованих відсотків у розмірі 37808,22грн., суму збільшення боргу у відповідності до рівня інфляції у розмірі 190000грн.. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 73080грн. судового збору та 20000грн. оплати послуг адвоката.
Позовні вимоги з посиланням на ст. ст.16, 509, 525, 526, 530, 546, 560, 563, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 20, 193, 199, 200, 222, 265 ГК України мотивовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за безвідкличною гарантією платежу від 08.09.2014р. за №0-19-29-723, яку видано ПАТ АБ „Південний" (Гарантом) позивачу (Бенефіціару) на забезпечення зобов'язання ТОВ „ЛОТОС ОЙЛ" (Принципала) з оплати товару, поставленого позивачем за договором поставки №МТ-50/К від 5.06.14р..
Рішенням господарського суду Одеської області від 23.02.2015р. (суддя Зайцев Ю.О.) у задоволенні позову відмовлено повністю через відсутність підстав для його задоволення.
Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, ТОВ „МІТГАРД" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позовні вимоги позивача задовольнити у повному обсязі.
На думку скаржника, оскаржене рішення місцевого господарського суду є незаконним та необґрунтованим, таким, що винесено з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими.
Скаржник зазначає, що судом неправильно визначений предмет доказування та коло доказових фактів у справі, зокрема на думку скаржника замість дослідження предмету спору - порушення банком гарантом умов банківської гарантії, суд почав досліджувати перемови принципала та бенефіціара, які виникли та проводились за ініціативою ТОВ „ЛОТОС ОЙЛ" після пред'явлення вимоги банку гаранту та після спливу 7-денного терміну на розгляд пред'явленої вимоги.
Скаржник вважає помилковим встановлення наявності або відсутності порушень умов банківської гарантії гарантом перед бенефіціаром та наявності або відсутності порушення ТОВ „ЛОТОС ОЙЛ" зобов'язання, забезпеченого гарантією, на момент розгляду вимоги відповідачем.
Скаржник стверджує, що суд допустив невірне тлумачення розумного строку розгляду вимоги за банківською гарантією, пославшись на висновки Європейського суду з прав людини /ЄСПЛ/ з приводу тлумачення та визначення розумного строку розгляду судами цивільних та кримінальних справ. У своїх доводах ТОВ „МІТГАРД" наголошує на тому, що оскільки строки оплати нафтопродуктів, отриманих ТОВ „ЛОТОС ОЙЛ", відповідно до договору поставки нафтопродуктів №МТ-50/К від 05.06.2014р. договором не встановлені, вони мають визначатися за нормами чинного законодавства, а саме ст.530 ЦК України, за якою також визначається і розумний строк розгляду вимоги бенефіціара гаранту.
На думку скаржника, суд першої інстанції не дослідив належним чином, факту отримання ТОВ „МІТГАРД" листів ПАТ АБ „Південний" за №0-86-46139БТ від 24.12.2014р., за №0-86-41447БТ від 25.11.2014р., за №0-86-39412БТ від 10.11.2014р. за допомогою кур'єрської служби ТОВ "ЕКСПРЕСС-ДОСТАВКА МЕРКУРІЙ", на спростування якого позивач посилається на лист цієї служби за № 4від 12.03.2015р., в якому зазначено, що дані відправлення в базі даних товариства відсутні, що така кореспонденція ним не доставлялась, а отже судом визнано доведеними обставини, які не існували.
Скаржник стверджує, що висновок суду про те, що строк оплати за договором поставки не настав помилково здійснено на підставі додаткової угоди бенефіціара та принципала №2 до їх договору №МТ-50/К від 05.06.2014р., яка відповідно до умов додаткових угод №3 і №4 не набрала чинності, а отже є неукладеною.Скаржник вважає, що висновок суду про те, що гарант підставно не керувався додатковими угодами №3,4, оскільки вони не були надані банку на момент розгляду вимоги, оскільки цей момент досі триває.
Також на думку скаржника суд безпідставно не застосував ст. 692, 530, 712 ЦК України та 265 ГК України, п.п. 3.3., 4.4., 4.6., 4.11. договору.
Заявлене скаржником в судовому засіданні клопотання про приєднання до матеріалів справи документів стосовно його звернення з приводу правовідносин сторін до правоохоронних органів, колегією суддів відхилено на підставі ст.101 ГПК України.
Представник ТОВ „ЛОТОС ОЙЛ" у судовому засіданні підтримав вимоги скаржника, які вважає обґрунтованими з тих же підстав.
ПАТ АБ „Південний" у запереченнях на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні спростовує її доводи та просить залишити скаргу ТОВ „МІТГАРД" без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, пояснення представників сторін, доводи апеляційної скарги та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування оскарженого рішення, виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом 05.06.20014р. між ТОВ „МІТГАРД" (Постачальник) - та ТОВ „ЛОТОС ОЙЛ" (Покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів №МТ-50/К /а.с. 35-38/.
У відповідності до умов договору постачальник передає у власність покупцю нафтопродукти, а покупець приймає і сплачує їх ціну /п.п. 1.1/.
Згідно до п.п. 1.2 кількість, асортимент та ціна товару зазначається у специфікаціях або визначається шляхом надання заявок від покупця та виставлення рахунків-фактур продавцем. Можливе відхилення фактичної поставки товару +/- 10% від кількості товару погодженого до поставки.
П.п. 1.3. визначено, що фактичний об'єм товару, що поставляється в рамках та на підставі заявок покупця та/або специфікацій до цього договору, вказується у відповідній залізничній накладній чи акті-прийому передачі, або видатковій накладній.
Згідно до п.п. 3.3 датою поставки товару вважається дата вказана в актах прийому-передачі продукції та/або видатковій накладній.
Згідно з п.п. 4.1 ціна на товар визначається сторонами при підписанні специфікації або зазначається в рахунках-фактурах, що виставляються постачальником згідно заявок покупця.
Орієнтовна загальна ціна товару, що може бути поставлений за даним договором протягом терміну його дії, складає 20 000 000грн., в т.ч. ПДВ 20% - 3 333 333,33грн. /п.п. 4.3/.
У відповідності до п.п. 4.4 покупець оплачує товар 100% передоплатою або іншим шляхом визначеним сторонами додатково в відповідних специфікаціях. Рахунки-фактури виписуються постачальником на підставі підписаної специфікації або заявок покупця. Крім того, згідно з п.п. 4.6. постачальник має право відвантажити товар без попередньої оплати.
Сторони передбачили, що у випадку порушення покупцем строків оплати та з урахуванням ч. 2, ст. 551 ЦК України постачальник має право нарахувати, а покупець зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання /п.п. 6.2./ або у випадку порушення постачальником строків поставки товару покупець має право нарахувати, а постачальник зобов'язується сплатити покупцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого до поставки товару за кожен день прострочення.
Термін дії договору визначений п.п. 9.1, зокрема, він набирає чинності з дня підписання його тексту уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками та діє протягом одного року з дати його підписання, а в частині невиконаних до цього часу зобов'язань та відповідальності - до повного виконання.
Згідно п.п. 10.1. рахунок, видаткова накладна та специфікація на товар є невід'ємними частинами даного договору і мають містити посилання на нього.
06.06.2014р. ТОВ „МІТГАРД" та ТОВ „ЛОТОС ОЙЛ" підписали додаткову угоду №1 до договору поставки №МТ-50/К від 05.06.2014р., в якій п.п. 4.3 договору виклали у наступній редакції: "Орієнтовна загальна кількість товару, який може бути поставлено по даному договору складає 22 300тонн по ціні 18000 грн/т на загальну суму 401 400 000грн." та додали до договору п.п. 4.11. "Зобов'язання покупця перед постачальником з оплати товару, отриманого на умовах товарного кредиту, повинні бути забезпечені банківською гарантією в розмірі не менше ніж 10 000 000грн. зі строком дії до 30.09.2015р."
22.12.14р. між ТОВ „МІТГАРД" та ТОВ „ЛОТОС ОЙЛ" була підписана додаткова угода №2, відповідно до якої ТОВ „ЛОТОС ОЙЛ" оплачує за поставлений товар 5000000грн. до 23.12.14р., а решту в сумі 5309417, 54 грн. сплачує протягом 6 місяців з дати укладання цієї додаткової угоди, тобто до 22.06.15р. включно. Відповідно до п.3 ця додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання.
23.12.14р.та 24.12.14р. ТОВ „МІТГАРД" та ТОВ „ЛОТОС ОЙЛ" уклали додаткові угоди №3, №4 до договору поставки, першою з яких змінено п.3 додаткової угоди №2 на наступне: ця угода вважається укладеною та набирає чинності при умові та з моменту погашення заборгованості в сумі 5000000грн. до 23.12.14р. включно; а п.2 другої встановлено, що сторони домовилися вважати додаткову угоду №2 такою, що не набула чинності.
В забезпечення зобов'язань ТОВ „ЛОТОС ОЙЛ" за договором поставки нафтопродуктів за №МТ-50/К від 05.06.20014р. ПАТ АБ „Південний" 08.09.2014р. надавав гарантію платежу за № 0-19-29723 та зазначав, що він поінформований, що між ТОВ „МІТГАРД" та клієнтом банку ТОВ „ЛОТОС ОЙЛ" укладено вищезазначений договір на поставку нафтопродуктів.
Банк погоджувався, що відповідно до умов договору, Принципал повинен був надати банківську гарантію на користь Бенефіціара в сумі 10 000 000грн. у забезпечення своїх зобов'язань за договором.
Сума даної банківської гарантії становить 10 000 000грн.
Відповідно до умов гарантії платежу АБ „Південний" безвідклично зобов'язувався незалежно від дійсності та наслідків вищевказаного договору, виплатити на користь Бенефіціара будь-яку суму або суми в гривнях, що разом не перевищують 10 000 000грн. після одержання письмової вимоги Бенефіціара, що містить твердження про те, що Бенефіціар поставив Принципалу замовлений за договором товар, а Принципал не виконав свої зобов'язання з оплати за поставлений за договором товар у строк, обумовлений в договорі.
Вимога Бенефіціара повинна супроводжуватись завіреними печаткою Бенефіціара копією(ями) неоплаченого(них) рахунків-фактур на товар за договором, та накладних на товар за договором, що містять відбиток печатки (або штампу) Принципала та відмітку будь-якого представника Принципала про отримання Товару.
Письмова вимога Бенефіціара повинна бути пред'явлена Гаранту на паперовому носії у супроводі підтвердження банку Бенефіціара (на паперовому носії або повідомленням системи SWIFT ) дійсності підписів на вимозі і повноважень осіб, що підписали вимогу.
Термін гарантії - по 31.12.2014р., і будь-яка письмова вимога Бенефіціара на оплату має бути отримана Гарантом в Україні, 65059, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1, не пізніше 17.00 годин за Київським часом цієї дати.
Зобов'язання гаранта припиняються: сплатою суми, на яку видано гарантію; закінченням строку дії гарантії; відмовою Бенефіціара від своїх прав за гарантією.
Відповідальність Гаранта перед Бенефіціаром за цією банківською гарантією в будь-якому випадку обмежується сумою, на яку вона видана.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до п. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Протягом вересня та жовтня 2014р. ТОВ „МІТГАРД" не отримавши передплати та скориставшись правом, встановленим п.4.6 договору, поставило ТОВ „ЛОТОС ОЙЛ" нафтопродукти (дизельне паливо та бензин) на загальну суму 10 309 417,54грн., що підтверджується копіями видаткових накладних: ВН № 1169 від 25.09.2014р. на суму 653 496,64грн., ВН № 1183 від 26.09.2014р. на суму 599 268,85грн., ВН № 1184 від 26.09.2014р. на суму 625 001,14грн., ВН № 1170 від 26.09.2014р. на суму 681 944,96грн., ВН № 1178 від 26.09.2014р. на суму 608 058грн., ВН № 1192 від 29.09.2014р. на суму 599 268,85грн., ВН № 1188 від 27.09.2014р. на суму 612 064,34грн., ВН № 1187 від 27.09.2014р. на суму 633 630,55грн., ВН № 1186 від 27.09.2014р. на суму 621 232,15грн., ВН № 1202 від 30.09.2014р. на суму 612 064,34грн., ВН № 1388 від 14.10.2014р. на суму 596 470,5грн., ВН № 1380 від 13.10.2014р. на суму 592 722грн., ВН № 1389 від 14.10.2014р. на суму 591 130,8грн., ВН № 1398 від 15.10.2014р. на суму 596 470,50грн., ВН № 1404 від 16.10.2014р. на суму 594 994,25грн., ВН № 1400 від 16.10.2014р. на суму 596 470,5грн., ВН № 1412 від 17.10.2014р. на суму 579 564грн..
Означена заборгованість відображена в акті звірки взаєморозрахунків, підписаному між ТОВ „МІТГАРД" та ТОВ „ЛОТОС ОЙЛ" 26.11.2014р. /а.с. 110/.
Оскільки сторонами передбачені п.4.4 договору специфікації з визначенням іншого ніж передплата шляху оплати товару, як і заявки покупця, не оформлялися, колегія суддів погоджується зі скаржником, що зобов'язання ТОВ „ЛОТОС ОЙЛ" з оплати товару відповідно до ч.1 ст.692 виникає з моменту прийняття товару.
22.10.2014р. ТОВ „МІТГАРД" на адресу ТОВ „ЛОТОС ОЙЛ" надіслало лист за №1-22/10, в якому повідомило про порушення умов договору поставки нафтопродуктів №МТ-50/К від 05.06.2014р., які полягали в невиконанні зобов'язань з оплати за поставлений товар, та просило погасити заборгованість, яка станом на 21.10.2014р. склала 10309417,54грн., протягом 3-х днів /а.с. 41/. Вимогу отримано 5.11.14р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення /а.с.42/.
31.10.2014р. за вих. №2-31/10 та №1-31/10, 17.11.2014р. за вих.№1-17/11,№2-17№11 та №3-17/11, 01.12.2014р. за вих.№1-01/12 на адресу ПАТ АБ „Південний" ТОВ „МІТГАРД" направило листи-вимоги з проханням погасити заборгованість за поставлені нафтопродукти ТОВ „ЛОТОС ОЙЛ". Факт отримання листів підтверджується повідомленнями про вручення від 04.11.2014р., 17.11.14р., 02.12.2014р. /а.с. 43-109/.
Ст. 563 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. У ст. 565 ЦК України передбачено, що гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.
Господарським судом першої інстанції цілком вірно встановлено, що перші дві вимоги ТОВ „МІТГАРД" не відповідали умовам гарантії, а саме, не містили копій всіх неоплачених рахунків-фактур на товар за договором, та всіх накладних на товар за договором, що містять відбиток печатки (або штампу) Принципала та відмітку будь-якого представника Принципала про отримання Товару, а також підтвердження банку Бенефіціара (на паперовому носії або повідомленням системи SWIFT ) дійсності підписів на вимозі і повноважень осіб, що підписали вимогу, тому обґрунтовано були відхилені ПАТ АБ „Південний".
Посилання скаржника на те, що суд першої інстанції не дослідив належним чином факту отримання ТОВ „МІТГАРД" відповідних листів ПАТ АБ „Південний" за №0-86-41447БТ від 25.11.2014р., за №0-86-39412БТ від 10.11.2014р. , як і відповіді про часткове задоволення останньої вимоги №0-86-46139БТ від 24.12.2014р., що надсилалися за допомогою кур'єрської служби ТОВ "ЕКСПРЕСС-ДОСТАВКА МЕРКУРІЙ", колегія до уваги не приймає, оскільки по-перше, наданий з апеляційною скаргою лист ТОВ "ЕКСПРЕСС-ДОСТАВКА МЕРКУРІЙ", згідно до якого відомості про дану кореспонденцію за обліком бази даних відсутні, видано офісом у м. Києві, тоді як листи надсилались з м. Одеси, по-друге відсутність даних в базі не є тотожною відсутності факту надсилання листів. Крім того, скаржник заявив, що звернувся з даного приводу до Генеральної прокуратури України з вимогою до притягнення до кримінальної відповідальності ПАТ АБ „Південний" за надання недостовірних даних суду, отже в разі, якщо у кримінальному провадженні будуть встановлені обставини, що впливають на законність та обґрунтованість рішення в даній справі, ТОВ „МІТГАРД" не позбавлений права звернутись до суду з заявою про його перегляд за ново виявленими обставинами в порядку ст.ст. 112-114 ГПК України.
Під час розгляду відповідачем третьої вимоги, яку ним отримано 5.12.14р., 23.12.2014 р. на адресу АБ "Південний" надійшов лист від ТОВ "ЛОТОС ОЙЛ" за вих. № 2212/01, в якому зазначено, що між ТОВ "ЛОТОС ОЙЛ" та ТОВ "МІТГАРД" у відповідності до додаткової угоди №2, яку додано, досягнуто домовленості про зміну порядку оплати ТОВ "ЛОТОС ОЙЛ" послуг з поставки за договором поставки нафтопродуктів № МТ-50/К від 05.06.2014 року, а саме зобов'язання ТОВ "ЛОТОС ОЙЛ" по сплаті ТОВ "МІТГАРД" 5000000грн. мають бути виконані в строк до 23.12.2014 року, решта мають бути виконані в строк до 22.06.2015 року. ТОВ „ЛОТОС ОЙЛ" просило в рамках гарантії сплатити ТОВ „МІТГАРД" 5000000грн. /а.с.147,148/.
24.12.2014р. відповідачем було сплачено позивачу 5 000 000грн., 31.12.14р. строк дії гарантії сплив і вона припинилась.
Суд першої інстанції цілком обґрунтовано визнав правомірним посилання ПАТ АБ „Південний" на зміст додаткової угоди № 2 від 22.12.2014 року, оскільки і ТОВ "МІТГАРД" і ТОВ „ЛОТОС ОЙЛ" підтвердили в судовому засідання, що додаткові угоди №3 та №4 відповідачу не надавалися.
Щодо невірного тлумачення судом розумного строку розгляду вимоги за банківською гарантією за висновками Європейського суду з прав людини з приводу тлумачення та визначення розумного строку розгляду судами цивільних та кримінальних справ, то колегія погоджується з даними твердженнями скаржника, але вважає, що в даному випадку не буде вірним і застосування семиденного строку, встановленого ст.530 ЦК України для виконання боржником зобов'язання, на якому наполягає скаржник. Оскільки в гарантії строк розгляду вимоги бенефіціара не встановлено, а відповідно до ч.2 ст.564 ЦК України гарант має розглянути вимогу в розумний строк, колегія вважає, що таким розумним строком слід вважати місячний строк, встановлений ст.7 ГПК України для розгляду досудової претензії, якою по суті і є вимога до гаранта. Позаяк означений строк обчислюється з дня отримання претензії, ПАТ АБ „Південний" не було його порушено, отже відповідні доводи скаржника не впливають на законність та обґрунтованість рішення суду.
АБ „Південний" в запереченнях на апеляційну скаргу та у судовому засіданні позов не визнавав, та наголошував на тому, що зі змісту самої вимоги бенефіціара з урахуванням умов п.п. 4.4. договору поставки неможливо було встановити, що строки оплати за поставлений товару ТОВ „ЛОТОС ОЙЛ" порушені, оскільки специфікації, в яких вони мали встановлюватися не були надані і як згодом стало відомо вони сторонами не складалися. Тому, як наголошував представник відповідача, після отримання вимоги від 02.12.2014р. на сплату згідно банківської гарантії, йому потрібен був час для перевірки достовірності цієї вимоги, як то слідує з п.2 гл.4 розд. ІІ Положення Національного банку України № 639 від 15.12.04р. "Про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах".
З огляду на викладене, колегія суддів вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим і не вбачає підстав для його зміни або скасування.
Згідно із ст.49 ГПК України витрати скаржника по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.
Керуючись ст. ст. 49, 99,101-105 ГПК України, колегія суддів, -
Рішення господарського суду Одеської області від 23.02.2015 року по справі № 916/32/15-г залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „МІТГАРД" - без задоволення.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Відповідно до ст. 110 ГПК України постанова може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Повний текст постанови складено 10.04.2015 р.
Головуючий суддя Г.П. Разюк
Суддя М.С. Петров
Суддя С.І. Колоколов