08.10.2014 .
Провадження № 2-а/331/180/14
№ 331/7541/14-а
08 жовтня 2014 року місто Запоріжжя
Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Мінасова В.В., при секретарі Печеник І.І., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Запоріжжя про визнання протиправною дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
23.09.2014 року позивач звернувся з адміністративним позовом до УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя, в якому вказує що він є інвалідом 3 групи і особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії. Він має право на пенсію в розмірі не нижче 6 мінімальних пенсій за віком для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та на додаткову пенсію в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком за шкоду здоров'ю відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідач відмовляється виплачувати пенсію в повному обсязі. Позивач просить визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду та зобов'язати УПФ здійснити перерахунок з 01.01.2014 року відповідно до ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком за шкоду здоров'ю.
УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжі подало заперечення проти позову, у яких зазначило, що пенсія позивачу нарахована відповідно до положень ст. 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законів України «Про державний бюджет України на 2011-2013 роки», постанов Кабінету Міністрів України від 25 березня 2014 р. № 112 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань пенсійного забезпечення» у Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши надані докази, вважає, що вимоги позову підлягають задоволенню на підставі наступного.
Судом встановлено, що відповідно до посвідчення позивача віднесено до постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та йому встановлена інвалідність 3 групи безстроково. Інвалідність пов'язана з ліквідацією аварії на ЧАЕС. Позивач перебуває на обліку УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя та отримує пенсію по інвалідності внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії I, інвалідам 3 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до ст. 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Згідно з ч. 4 ст. 54 цього ж Закону, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 3 групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
У свою чергу, Кабінетом Міністрів України на виконання вказаного положення ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильські катастрофи» 23.11.2011 року прийнято постанову №1210 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якої передбачено, що мінімальний розмір пенсії для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 групи інвалідності, мінімальний розмір пенсії 01.01.2012 року становить - 145 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Також встановлено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, що належать до категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС інвалідам 3 групи виплачується у розмірі 284,7 грн. У відповідності до вказаної постанови КМ України, позивачу провадиться нарахування і виплата основної та додаткової пенсій.
Положення п.28 розділу II Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI, яким були внесені зміни до ст.50 та ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" і які обмежували права інвалідів 3 групи, віднесених до категорії 1 потерпілих від Чорнобильської катастрофи щодо призначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком та призначення державної пенсії інвалідам, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою по 2 групі інвалідності в розмірі не нижче 6 мінімальних пенсій за віком, Рішенням Конституційного суду України у справі №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, визнано неконституційними.
Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їхні окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, вищенаведені положення ч.4 ст.54 та ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» є чинними у редакції до внесення змін до них Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
На даний час Закони України «Про державний бюджет України на 2011 рік», «;Про державний бюджет України на 2012 рік» та «;Про державний бюджет України на 2013 рік», які також обмежували права інвалідів 3 групи, віднесених до категорії 1 потерпілих від Чорнобильської катастрофи щодо призначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком та призначення державної пенсії інвалідам, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою по 3 групі інвалідності в розмірі не нижче 6 мінімальних пенсій за віком, - втратили чинність.
У Рішенні №3-рп від 25.01.2012р. Конституційний суд України зазначив, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Таким чином, в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Тобто Конституційний Суд України визнав конституційним регулювання Кабінетом Міністрів України розмір соціальний виплат та допомог, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Разом з тим, метою і особливістю закону про Державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій (пункт 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 у справі про соціальні гарантії громадян).
Таким чином, виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, що кореспондується з положеннями ст.95 Конституції України.
Так, з 01.01.2014 року набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», яким і визначено, зокрема, доходи і видатки Державного бюджету України у 2014 році.
Проте, положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» не передбачено інших умов для реалізації положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ніж ті, які визначені останнім. Зміни, зокрема, до ст.50,54 Закону в частині визначення розмірів державної та додаткової пенсії особам не вносилися, не делеговано права на встановлення розмірів таких виплат і Кабінету Міністрів України.
Отже, застосування відповідачем у 2014 році положень постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2014 р. № 112, при нарахуванні державної та додаткової пенсії суперечить положенням Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», та не може бути віднесено до реалізації права Кабінету Міністрів України на встановлення розмірів соціальних виплат та допомог, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, як таке, що передбачено законом.
Таким чином, починаючи з 1 січня 2014 року є чинними і підлягають застосуванню: ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, відповідно до якої державна пенсія для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою по ІІ групі інвалідності не може бути нижчою 6 мінімальних пенсій за віком та ст.50 цього Закону України, в редакції, відповідно до якої інвалідам 3 групи, віднесеним до категорії 1 потерпілих від Чорнобильської катастрофи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 22, 55, 95 Конституції України, ст. 49,50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 17, 69-71, 183-2 КАС України, ст.ст. 3, 4 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року, ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати неправомірними дії УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя щодо виплати ОСОБА_1 пенсії в розмірі, меншому ніж передбачено статтею 50, частиною 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок і виплачувати ОСОБА_1 пенсію в розмірі не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком починаючи з 22 березня 2014, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови через Жовтневий районний суд Запорізької області.
Суддя: В.В. Мінасов