Справа № 306/2636/13-к
Провадження № 1-кп/306/4/15
Рядок статзвіту 2
09 квітня 2015 року м. Свалява
Свалявський районний суд Закарпатської області в особі:
головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю: прокурора ОСОБА_3
захисника обвинуваченої ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Сваляві кримінальне провадження №12013070150000620 від 15.04.2013 року щодо, -
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з середньою освітою, вдови, пенсіонерки, раніше не судимої,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України,-
15 квітня 2013 року, обвинувачена ОСОБА_5 знаходячись на присадибній ділянці своєї сусідки - потерпілої ОСОБА_7 , під час конфлікту, який виник на грунті особистих неприязних відносин, діючи умисно, нанесла потерпілій ОСОБА_7 один удар металевою частиною мотики в область голови, внаслідок чого остання отримала тілесні ушкодження, які згідно висновку експерта № 137 від 21.05.2013 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я більше 6-ти діб та не більше 21 дня.
Своїми діями обвинувачена ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров”я або незначну втрату працездатності.
В судовому засіданні обвинувачена свою вину у вчиненому та інкримінованому їй кримінальному правопорушенні не визнала, пояснила, що з потерпілою у неї уже тривалий час неприязні стосунки. 15 квітня 2013 року, на городі між ними виникла чергова суперечка, під час якої потерпіла намагалася її вдарити, однак послизнулася, впала на землю, внаслідок чого, на думку обвинуваченої, заподіяла собі тілесні ушкодження. Просить суд застосувати до неї ЗУ “Про амністію у 2014 році”. Захисник обвинуваченої пояснив, що з матеріалів досудового розслідування та здобутих доказів під час судового розгляду кримінального провадження вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України не вбачається. Просив суд виправдати обвинувачену за недоведеністю її вини.
Незважаючи на невизнання вини обвинуваченою у інкримінованому їй кримінальному правопорушенні, така повністю доведена у судовому засіданні наступними доказами:
· показаннями допитаної в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_7 про те, що 15.04.2013 року, обвинувачена копала землю на її городі. Намагаючись з”ясувати, що саме ОСОБА_5 робить на її городі, потерпіла підійшла ближче і під час розмови обвинувачена нанесла їй удар мотикою по голові. Потерпіла впала на землю і втратила свідомість;
· показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_8 (сусіда потерпілої та обвинуваченої) про те, що 15.04.2013 року він знаходився на своєму городі і був очевидцем сварки між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 .. Згодом, обвинувачена вдарила потерпілу, яка впала на землю. Вподальшому прийшов чоловік потерпілої та викликав швидку допомогу.
Оголошеними в судовому засіданні письмовими доказами, а саме:
· даними висновку експерта № 137 від 21.05.2013 року, згідно з яким тілесне ушкодження, виявлене у потерпілої виникло від дії тупого твердого предмета з обмеженою травмуючою поверхнею по ударному механізму дії і могло виникнути при обставинах та в строки, вказані освідчуваною і за ступенем тяжкості кваліфікуються як легке тілесне ушкодження, з короткочасним розладом здоров”я більше шести діб та не більше двадцяти одного дня (том 1, а.с. 66-68).
Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченій, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, дані про особу винуватої, пом”якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.
Обставинами, що пом”якшують обвинуваченій покарання, суд визнає позитивну характеристику за місцем проживання (том 1, а.с. 49).
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій, судом не встановлено.
З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов переконання, що виправлення і перевиховання обвинуваченої ОСОБА_5 можливе без ізоляції її від суспільства.
Враховуючи, що вчинене ОСОБА_5 кримінальне правопорушення є злочином невеликої тяжкості та на день набрання чинності Закону України "Про амністію у 2014 році" обвинувачена досягла пенсійного віку, щодо такої слід застосувати положення ст. 1 згаданого Закону, зільнивши її від відбування покарання.
Цивільний позов по кримінальному провадженні не заявлений.
Речових доказів та процесуальних витрат по справі немає.
Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_5 не обирався.
Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 374, 395 КПК України, ЗУ “Про амністію у 2014 році”, суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватоюу вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.125 КК України та в межах санкції зазначеної норми закону призначити покарання у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання згідно ст. 1 Закону України “Про амністію у 2014 році”.
Цивільний позов по кримінальному провадженні не заявлений.
Речових доказів та процесуальних витрат немає.
Запобіжний захід засудженій ОСОБА_5 не обирався.
Апеляційна скарга на вирок подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Свалявський районний суд.
ГОЛОВУЮЧИЙ: ОСОБА_1