Провадження 22ц/790/2043/15 Головуючий 1 інстанції - Сенаторов В.М.
Справа № 2-3130/10/13 Доповідач - Кірсанова Л.І.
Категорія - кредитні
02 квітня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого - судді: Кірсанової Л.І.
суддів: Пилипчук Н.П..,Трішкової І.Ю.,
за участю секретаря - Асєєвої В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 30 вересня 2011 року по справі за поданням старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Т.Б. Ляхової про тимчасове обмеження права виїзду боржника ОСОБА_2 за межі України,-
Старший державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції звернувся до суду з поданням, у якому просить тимчасово обмежити право виїзду ОСОБА_2 за межі України, посилаючись на те, що на виконанні у Київському відділі державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції знаходиться виконавчий лист № 2-3130/10/13 виданий 17.03.2011 р. Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ „ Банк „ Фінанси та Кредит" заборгованості за кредитним договором у сумі 21 262,34 грн., судові витрати у сумі 212,62 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 грн., загальної суми боргу у розмірі 21 594,96 грн. 28.04.2011 р. державним виконавцем відповідно до вимог ст.ст. 18, 24 Закону України "Про виконавче провадження" винесені постанови про відкриття виконавчого провадження. В зв'язку з тим, що рішення суду в добровільному порядку не виконано, державним виконавцем розпочато примусове виконання. На теперішній час боржником борг не сплачено.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 30 вересня 2011 року задоволено подання старшого державного виконавця. Обмежено право виїзду боржника ОСОБА_2 за межі України до повного виконання виконавчого листа.
Не погодившись з вказаною ухвалою, ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу районного суду та відмовити в задоволенні подання державного виконавця. В обгрунтування апеляційної скарги посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, незаконність та необгрунтованість ухвали суду. Вважає, що невиконання ним зобов"язань є недоведеним та немає підстав для застосування до апелянта вказаного обмеження. Вказує на те, що про існування заочного рішення щодо стягнення з нього суми боргу він не знав. Державний виконавець не вживав інших способів виконання рішення - арешт та опис майна.
В судовому засіданні апеляційного суду був присутній апелянт. Посилався на ті ж доводи, які навів у своїй апеляційній скарзі. Вказував на те, що на теріторії АР Крим знаходиться його вагідна дружина і вказана ухвала перешкоджає ОСОБА_2 виїхати до неї для присутності під час пологів.
Старший державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Т.Б. Ляхова в судове засідання не з"явилась, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Задовольняючи подання старшого державного виконавця, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується, що боржник ОСОБА_2 ухиляється від добровільного виконання рішення суду.
Судова колегія не може погодитись з таким висновком районного суду з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочку виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання.
Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 09.12.2010 року з ОСОБА_2 на користь ПАТ „ Банк „ Фінанси та Кредит" стягнуто заборгованість за кредитним договором у сумі 21 262,34 грн., судові витрати у сумі 212,62 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 грн., а всього стягнуто боргу у розмірі 21 594,96 грн.
Заочне рішення суду набуло законної сили, стягувачам видано виконавчі документи, на підставі яких у Київському ВДВС ХМУЮ було відкрито виконавче провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, при проголошенні заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 09 грудня 2010 року апелянт присутнім не був, копію вказаного рішення отримав на руки 28 січня 2015 року.
Ухвала Київського районного суду м. Харкова від 30 вересня 2011 року була винесена судом без виклику сторін. Копію вказаної ухвали ОСОБА_2 отримав на руки 28 січня 2015 року.
Таким чином, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що апелянт знав про існування заочного рішення та оспорюваної ухвали і свідомо ухилявся від їх виконання.
Виходячи з наведеного, судова колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції про ухилення боржника - ОСОБА_2 від добровільного виконання рішення суду.
Не зважаючи на наявність постійного місця проживання апелянта, старшим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції не було вжито іншого, більш доцільного способу виконання рішення - виходу за місцем проживання, арешту та опису його майна.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст 312 ЦПК України підставами для змінни або скасування ухвали суду першої інстанції і постановлення ухвали з цього питання є порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 2 ч. 2 ст. 307, п.2 ч.1 ст.312, ст. 313, п. 6 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 30 вересня 2011 року - скасувати.
Відмовити в задоволенні подання старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Ляхової Т.Б. про тимчасове обмеження права виїзду боржника ОСОБА_2 за межі України.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
ГОЛОВУЮЧИЙ: СУДДІ: