Справа № 219/7486/2014-ц
2/219/580/2015
08 квітня 2015 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області
у складі : головуючого судді Харченко О.П.,
при секретарі Азямову Є.М.,
з участю позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Артемівську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини, -
22.12.2014 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу, в якій вказала, що вона перебуває з відповідачем у шлюбі, який було зареєстровано 23 вересня 2006 року відділом РАЦС по м. Артемівську Артемівського міськрайонного управління юстиції Донецької області, про що в книзі реєстрації актів є запис під № 501. Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дитина залишається проживати з позивачкою. Позивач зазначає, що сімейно-шлюбні відносини між сторонами припинені з жовтня 2014 року через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки з ведення спільного господарства. Сумісне господарство між ними не ведеться. Позивач просила суд постановити рішення, яким розірвати шлюб між нею та відповідачем, після розірвання шлюбу просила залишити дошлюбне прізвище «ОСОБА_1», а також стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 1 500 грн. щомісячно на до досягнення дитиною повноліття.
У судовому засіданні позивач на позовних вимогах про розірвання шлюбу наполягала та просила їх задовольнити, після розірвання шлюбу просила залишити дошлюбне прізвище «ОСОБА_1», вимоги щодо стягнення з відповідача на свою користь аліментів на утримання дитини не підтримала та просила їх не розглядати.
Відповідач у судовому засіданні вказав, що позовні вимоги щодо розірвання шлюбу не визнає та не заперечує проти розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Таким чином, визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Заслухавши доводи та пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, беручи до уваги те, що сторони вже припинили сімейно-шлюбні відносини, подальше сумісне життя та збереження сім'ї між ними неможливе, шлюб між подружжям має бути розірвано.
Згідно зі ст. 112 ч. 2 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Судом встановлено, що за обставин, які склалися, подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу неможливі, оскільки це буде суперечить інтересам позивача.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 174, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 112 Сімейного Кодексу України, суд -
Шлюб, зареєстрований 23 вересня 2006 року відділом РАЦС по м. Артемівську Артемівського міськрайонного управління юстиції Донецької області, актовий запис № 501 між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити дошлюбне прізвище позивачки «ОСОБА_1».
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.П.Харченко