Провадження № 11кп/790/628/15 Головуючий 1 інстанції ОСОБА_1
Справа № 643/21005/14-к Доповідач ОСОБА_2
Категорія: ч. 2 ст. 185 КК України
02.04.2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Московського районного суду м. Харкова від 29.01.2015 року, -
Вказаним вироком
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харкова, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не працюючий, раніше судимий: 20.09.2005 року Київським районним судом м. Харкова за ст. 187 ч. 3, ст. 186 ч. 2, ст. 309 ч. 1, ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, в силу ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном 2 роки; 14.02.2008 року Московським районним судом м. Харкова за ст. 185 ч. 2, ст. 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі; 22.08.2012 Київським районним судом м. Харкова за ст. 185 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі, в силу ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном на 1 рік; 06.12.2012 року Московським районним судом м. Харкова за ст. 185 ч. 2, ст. 70 ч. 4, ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, 02.07.2014 року звільнений згідно Закону України "Про амністію у 2014 році" від 08.04.2014 року за ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.06.2014 року (звільнений з місць позбавлення волі 02.07.2014 року); 15.12.2014 року Київським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, в силу ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном на 2 роки, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
засуджений за ст. 185 ч. 2 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі.
На підставі статті 70 ч. 4 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком від 15.12.2014 року Київського районного суду м. Харкова більш суровим за даним вироком призначено остаточно покарання у вигляді 2 років 1 місяця позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_7 не обирався.
Строк відбування покарання обчислено з моменту фактичного затримання.
Відповідно до вироку, ОСОБА_7 07.12.2014 року об 11 год. 30 хвилин, перебуваючи в кафе "Чернігівське", розташованому по вул. Блюхера 21 в м. Харкові, діючи повторно за раптово виниклим умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, з барної стійки, таємно викрав грошові кошти, які належать ОСОБА_8 , який працює барменом у даному кафе та у цей час відволікся на обслуговування клієнтів. Після чого ОСОБА_7 сховав їх у кишеню куртки та з викраденими грошима вийшов із кафе, звернувши викрадене на свою користь та розпорядившись ним у подальшому на власний розсуд, завдавши матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_9 на суму 2530 гривень.
Не погодившись з рішенням суду, прокурором подана апеляційна скарга, у якій він просить скасувати вирок, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі, вирок Київського районного суду м. Харкова від 15.12.2014 року необхідно виконувати самостійно. На обгрунтування апеляції вказав, що судом неправильно застосовано закон про кримінальну відповідальність, вирок не відповідає вимогам ст. 374 КПК України, у вступній частині вироку не вказана стаття обвинувачення. Крім того, формулювання обвинувачення в мотивувальній частині не відповідає кваліфікації дій обвинуваченого.
Заслухавши доповідь судді, з'ясувавши думку прокурора, яка частково підтримала апеляційну скаргу та просила постановити вирок, яким призначити обвинуваченому покарання за ч. 2 ст. 185 КК України - 2 роки позбавлення волі, обвинуваченого, який посилався на розсуд суду, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку про необхідність її часткового задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.. 404 КПК України, апеляційний суд переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як видно з матеріалів кримінального провадження, обґрунтованість кваліфікації злочину ніким з учасників процесу не оскаржується.
Відповідно до вказаного вироку, суд першої інстанції у вступній частині не зазначив закон України про кримінальну відповідальність у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 .
Але це не є суттєвим порушенням кримінального процесуального закону, який є підставою для скасування вироку.
Тому, що у вироку в резолютивній частині вказана кваліфікація злочину, у вчиненні якого він визнаний винним. Також і в мотивувальній частині суд вказав, що дії ОСОБА_7 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України, аналізуючи зібрані докази. Тому в цій частині доводи апеляції прокурора задоволенню не підлягають.
Посилання в апеляції прокурора, як підстава для скасування вироку, що у мотивувальній частині вироку суд кваліфікував дії ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 185 КК України, при цьому вказав, що він вчинив збут майна, одержаного злочинним шляхом, задоволенню не підлягає.
Але це не є суттєвим порушенням кримінального процесуального закону та не є підставою для скасування вироку.
Як видно з вироку щодо ОСОБА_7 , суд аналізуючи зібрані докази, кваліфікував його дії за ч. 2 ст. 185 КК України. Про це свідчить й резолютивна частина вироку, де вказано, що ОСОБА_7 визнаний винним за ч. 2 ст. 185 КК України.
Посилання же, що ОСОБА_7 скоїв збут майна, одержаного злочинним шляхом, в мотивувальній частині є опискою, яку потрібно виключити.
Приймаючи рішення, апеляційний суд враховує, що вирок Київського районного суду м. Харкова від 15 грудня 2015 року за кримінальними правопорушеннями ОСОБА_7 по епізодам крадіжок від 06 вересня 2014 року, 09 вересня 2014 року, 11 вересня 2014 року, 13 вересня 2014 року, 13 вересня 2014 року - скасований ухвалою апеляційного суду Харківської області від 02.04.2015 року, справа направлена на новий судовий розгляд.
Тому посилання прокурора в апеляції на невірне застосування ч. 4 ст. 70 КК України не підлягає задоволенню.
Тому слід виключити з вироку посилання на застосування ч. 4 ст. 70 КК України, оскільки вирок Київського районного суду м. Харкова від 15.12.2014 року скасований.
Крім того, з вироку слід виключити посилання з мотивувальної частини на обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_10 - скоєння злочину повторно.
Таким чином, суттєвих порушень кримінального процесуального закону та кримінального закону судом першої інстанції не допущено при розгляді кримінального провадження, тому підстав для постановлення нового вироку та задоволення апеляції прокурора в цій частині не мається.
Керуючись ст.ст. 404, 405, ст. 407, ст. 418, 419, ч. 2 ст. 376 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Вирок Московського районного суду м. Харкова від 29.01.2015 р. щодо ОСОБА_7 змінити.
Виключити з вироку посилання суду в мотивувальній частині «збут майна, одержаного злочинним шляхом» як зайве, оскільки його дії кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто як крадіжка вчинена повторно.
Виключити з вироку посилання на застосування ч. 4 ст. 70 КК України, оскільки вирок Київського районного суду м. Харкова від 15.12.2014 р. скасований.
Виключити з вироку посилання на обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_7 - скоєння злочину повторно.
Вважати ОСОБА_7 засудженим за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання призначеного районним судом - 2 роки 1 місяць позбавлення волі.
В решті вирок залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, що тримається під вартою у той же строк з дня отримання копії ухвали.
Головуючий -
Судді: