Провадження № 22ц/790/2935/15 Головуючий 1 інстанції
Справа № 631/2019/14-ц Марюхна Л.А.
Категорія: сімейна Доповідач: Яцина В.Б.
01 квітня 2015 року м. Харків.
Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого судді - Яцина В.Б.
суддів: - Бурлака І.В., Карімової Л.В.
за участю секретаря : Костюченко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 18 лютого 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини на період навчання,-
16.12.2014 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на його утримання, як повнолітньої дитини на період навчання, щомісячно у розмірі ? частини від усіх видів доходу.
В обґрунтування позову вказав, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідач є його батьком, який мешкає окремо. На даний час позивач є студентом 1 курсу денної форми навчання фізико-хімічного факультету Національного технічного університету «ХПІ», у зв?язку з чим він потребує матеріальної допомоги для придбання учбової літератури, проїзду до місця навчання, сезонні придбання одягу, харчування.
Відповідач може надати утримання на час навчання позивача, оскільки офіційно працює, осіб, яким би відповідач мав виплачувати аліменти немає.
Рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області позов ОСОБА_5 було задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_4 аліменти в розмірі 1/4 частки від усіх видів доходів та заробітку на користь ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 на його утримання на час навчання, щомісячно, починаючи з 16.12.2014 року і до закінчення навчання ОСОБА_5, тобто 30.06.2018 року. Стягнуто з ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 243, 60 грн. на користь держави.
Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_4 в апеляційній скарзі просить його скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнити частково і стягнути аліменти у меншому розмірі: 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно. При цьому послався на порушення судом норм процесуального і матеріального права, ст.. 199 СК України. Вказав, що суд не взяв до уваги, що відповідач має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, внаслідок чого щомісячний дохід відповідача після стягнення аліментів на утримання доньки складає 1500 гривень, що значно менше прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивач у своїх запереченнях проти апеляційної скарги просить її відхилити і залишити рішення суду без змін, оскільки відповідач не надав ніяких виконавчих документів про те, що він щомісяця сплачує будь-які обов?язкові платежі, а за умови сплати присудженого судом розміру аліментів, відповідачу залишається заробітна плата у розмірі більш, ніж 2,3 тис грн.. на місяць.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивачки, відповідно до ст. 303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки на протязі цього навчання зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. При цьому право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
За ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у
твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, є ОСОБА_4 та ОСОБА_8. Шлюб між батьками був розірваний 21.07.2001 року. Після розлучення батьків позивач залишився проживати з матір'ю, а станом на 28 листопада 2014 року він є студентом першого курсу денної форми навчання , фізико-технічного факультету Національного технічного університету «ХПІ» за контрактною формою навчання, він потребує матеріальної допомоги, оскільки коштів які надає йому матір не вистачає, а батько отримує щомісячно заробітну платню, він не в змозі покрити всі необхідні для навчання поточні витрати студента: витрати на проїзд, на придбання підручників та іншого канцелярського приладдя і оргтехніки, цивільного та спортивного одягу, предметів особистої гігієни.
Відповідач на день розгляду справи є співробітником Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, перебуває у шлюбі з ОСОБА_9, від якого має малолітню доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Задовольняючи позов районний суд всупереч вимогам ч. 1 ст. 10, ст. 213 ЦПК України про обґрунтованість та законність рішення суду не сприяв відповідачу у доведенні свого матеріального стану і можливості сплачувати аліменти у заявленому розмірі, внаслідок чого не з?ясував про наявність у відповідача на утриманні малолітньої доньки, що об?єктивно зменшує для відповідача можливість сплачувати аліменти у заявленому у позові розмірі, не запропонував надати йому відповідні докази на їх підтвердження. Так, з наданих відповідачем: довідки від 24.02.2015 № 05/19-1/155 він проходить службу у Державній службі з надзвичайних ситуацій та перебуває на посаді головного фахівця відділу у званні підполковника служби цивільного захисту: згідно копії свідоцтва про народження, він є батьком ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с. 33); із довідки про заробітну плату за серпень 2014 - січень 2015 року вбачається, що до досягнення позивачем повноліття у грудні 2014 році, відповідач щомісяця сплачував йому аліменти у розмірі ? частини від доходу, що складає 626 грн., внаслідок чого із нарахованих 3036,88 грн. отримував на руки щомісяця по 2333,87 грн.
У січні із 3036,88 грн. заробітної плати і за відсутності нарахування аліментів, відповідач отримав на руки 2962,32 грн. (а.с. 34). Прожитковий мінімум на дитину до 6 років у 2015 році складає 1032 грн., а для працездатної особи - 1218 грн.
Таким чином, з урахуванням мінімальних стандартів проживання в Україні, слід визнати обгрунтованими доводи скарги про те, що присуджена за рішенням суду ? частина щомісячного доходу до критичного зменшує відповідачу можливість утримання малолітньої дитини, що він зобов?язаний згідно до вимог ст. 180 СК України.
На підставі викладеного, оскільки у даному випадку більшої участі батька потребує малолітня дитина, а позивач, з огляду на його стан та вік вже взмозі самостійно отримувати заробіток, відповідно до загальних засад цивільного законодавства: справедливості, добросовісності та розумності, п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, приписам ст.ст. 182, 183, 199, 200 СК України щодо визначення можливості сплати аліментів та їх розмір, колегія суддів вважає, що для забезпечення справедливого балансу інтересів дітей, які перебувають на утриманні відповідача, слід зменшити розмір присуджених районним судом аліментів до 1/6 частини, що виходячи із вказаної довідки про зарплату відповідача у січні 2015 року складало 3036,88-530,09/6 = 417,80 грн.
Оскільки таким чином суд першої інстанції неповністю з'ясував обставин, що мають значення для справи, внаслідок чого неправильно застосував вказані норми матеріального права, то з передбачених п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підстав рішення суду підлягає зміні, з ухваленням нового рішення про зменшення розміру присуджених до стягнення аліментів до 1/6 частини.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 3 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 309, 316, 317, 319-325 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 18 лютого 2015 року змінити.
Позов ОСОБА_4 задовольнити частково.
Зменшити розмір аліментів, який підлягає стягненню з ОСОБА_4 на утримання ОСОБА_5 на час навчання - до 1/6 частки від усіх видів заробітку.
В іншій частині у задоволенні позову - відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий суддя:
Судді колегії: