Справа №428/8475/14-к Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/790/66/15 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ст.194 КПК України
19 січня 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за апеляцією адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Сєверодонецького міського суду Луганської області від 25 грудня 2014 року,-
25.12.2014 року слідчий СВ Сєверодонецького MB ГУМВС України у Луганській області ОСОБА_8 звернувся до Сєверодонецького міського суду Луганської області з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який має середню освіту, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 19.04.2006 р. за ч.3 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, с застосуванням ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік; 08.08.2006 р. за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 4 роки, відповідно до ст.71 КК України приєднано 6 місяців позбавлення волі за вироком Сєвєродонецького міського суду від 19.04.2006 p., остаточно 4 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільненого 07.12.2010 р. з Комісарівської ВК Луганської області по відбуттю строку покарання; 27.10.2011 р. за ч.2 ст.186 КК України, с застосуванням ст. 69 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 2 роки. Звільненого 16.12.2013 р. з Чернухінської ВК Луганської області по відбуттю строку покарання.
Ухвалою слідчого судді Сєверодонецького міського суду Луганської області від 25 грудня 2014 року задоволено клопотання слідчого та до ОСОБА_9 , який підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
З таким рішенням слідчого судді не погодився захисник підозрюваного та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді. В обґрунтування доводів апеляції апелянт, зазначає про недоведеність ризиків, передбачених ст.177 КПК України та обставин, що унеможливлюють застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Вислухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважав за необхідне ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали справи і кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.
Так, слідчий в обґрунтування клопотання, поданого до суду першої інстанції зазначив, що 23.12.2014 року о 12-00 год. ОСОБА_9 , маючи злочинний намір на відкрите викрадення чужого майна, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, знаходячись у приміщенні магазину «Мобільний друг» за адресою: АДРЕСА_2 , маючи спільний злочинний намір з ОСОБА_10 , виявив мобільний телефон «Samsung» SM-G7102 вартістю 3600 грн., який знаходився на столі біля прилавку магазина, вказав на нього останньому з метою реалізації свого злочинного наміру та його подальшого викрадення.
Після чого ОСОБА_10 , реалізуючи спільний злочинний намір, з ОСОБА_9 підійшов до столу, викрав вказаний мобільний телефон, та став ховати його в своєму верхньому одягу. В цей час ОСОБА_9 знаходився поблизу ОСОБА_10 та бачив, що останній викрав вказаний мобільний телефон, і почав його ховати. Під час цього потерпілий ОСОБА_11 побачив факт викрадення свого мобільного телефону та з метою припинення злочину направився до вказаних осіб. ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , розуміючи, що факт викрадення ними мобільного телефону викритий потерпілим, зробили спроби залишити приміщення магазину з викраденим майном, під час чого ОСОБА_10 виказав погрозу потерпілому ОСОБА_11 , який почав переслідувати викрадачів, у застосуванні насильства яке не є небезпечним для його життя та здоров'я та утримуючи при собі викрадений ним мобільний телефон залишив приміщення магазину. В подальшому ОСОБА_9 також залишив приміщення зазначеного магазину.
23.12.2014 року відомості за фактом скоєння ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, було внесено до ЄРДР за №12014130370004304 від 23.12.2014 р. та розпочато досудове розслідування.
В цей же день о 17-10 год. ОСОБА_9 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
24.12.2014 р. ОСОБА_9 повідомлено та вручено письмове повідомлення про підозру.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурора доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та, як передбачено ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконаній підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватись від досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінально правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтовані підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявні ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Слідчий суддя вірно встановив наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, що підтверджується: показаннями потерпілого ОСОБА_11 ; відеозаписом з камери відеоспостереження, яка розташована у даному магазині; заявою ОСОБА_10 про добровільн6у видачу мобільного телефону; протоколом огляду відеозапису.
Слідчим суддею вірно встановлено існування ризиків, на які вказав слідчий, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
ОСОБА_9 раніше був засуджений, в тому числі за вчинення корисливого злочину, знову підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого кримінального правопорушення, не працює, не одружений, не має дітей, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків.
Слідчим суддею при винесенні ухвали про обрання запобіжного заходу враховано вагомість доказів про вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення, покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчинені зазначеного кримінального правопорушення, дані про особу ОСОБА_9 , що свідчить про наявність ризиків та неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Розмір застави визначений судом першої інстанції відповідно до ч.4 ст.182 КПК України.
За викладених обставин, колегія судів вважає ухвалу слідчого судді законною, обґрунтованою вмотивованою, підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги захисника не вбачає.
Керуючись ст.ст.404, 405, ч.3 ст.407, ст.ст.418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Сєверодонецького міського суду Луганської області від 25 грудня 2014 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною відповідно до вимог ст. 424 КПК України і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий -
Судді: