Провадження № 22-ц/774/1466/15 Справа № 176/2716/13 Головуючий у 1 й інстанції - Павловська І.А. Доповідач - Петренко І.О.
Категорія 27
08 квітня 2015 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Петренко І.О.
суддів - Котушенко С.П., Романюк М.М.
при секретарі - Порубай М.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" на заочне рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 13 серпня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору,-
Позивач звернувся до суду позовом та просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачки на його користь заборгованості у розмірі 350 085,56 грн., яка складається із заборгованості за кредитом 116 784,68 грн., по відсотках 53 491,40 грн. та пеня 179 809, 48 грн. та судові витрати по справі.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 27 травня 2008 року між ЗАТ "Альфа Банк", (назва у подальшому змінена на ПАТ "Альфа Банк") та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 700007384, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 15104,44 доларів США, зі сплатою відсотків та інші платежі в сумі, строки та на умовах передбачених договором та додатком 1 до нього - Графіком погашення кредиту.
На забезпечення виконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань, між ЗАТ "Альфа Банк" та ОСОБА_2 27 травня 2008 року укладено договір поруки № 700007384-П1, відповідно якого остання поручилась за виконання боржником обов'язків, які виникали на підставі договору або можуть виникнуть на підставі нього у подальшому, при цьому боржник і поручитель відповідають перед позивачем за порушення обов'язків за договором як солідарні боржники. ОСОБА_3, отримавши зазначену суму кредиту, не виконує взяті на себе зобов'язання зі сплати кредиту та інших платежів, що призвело до утворення заборгованості, розмір якої станом на 28.07.2013 року склав 350085,56 грн.
Заочним рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 13 серпня 2014 року в задоволенні позовних вимог ПАТ "Альфа-Банк" - відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ "Альфа-Банк" просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення суду, яким задовольнити його позовні вимоги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27 травня 2008 року між Закритим акціонерним товариством "Альфа Банк" (назва у подальшому змінена на ПАТ "Альфа Банк") та ОСОБА_3 укладений кредитний договір № 700007384, за яким банк надав останньому кредит у розмірі 15104,44 доларів США, перерахувавши вказану суму на поточний рахунок позичальника. За умовами договору ОСОБА_3 зобов'язався у порядку та на умовах визначених договором і додатком 1 - Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, повернути кредит та сплатити проценти за користування ним. У вказаному додатку зазначено, що кредит надано терміном 84 місяці, номінальна процентна ставка (річних) становить 15,99% (а.с. 4-6).
На забезпечення виконання ОСОБА_3 зобов'язань ( , а саме, щодо повернення банку кредиту рівними частинами у терміни, визначенні основним договором та додатком № 1, щомісячної сплати процентів за користування кредитом, а також обов'язку у випадках, передбачених договором та/або законодавством України, у строк не пізніше 10 днів з дати пред'явлення вимоги, достроково повернути кредит і сплатити проценти за користування ним і обов'язку сплатити банку неустойку та понад суму неустойки відшкодувати збитки, заподіяні банку) між ЗАТ "Альфа Банк" та ОСОБА_2 27 травня 2008 року укладено договір поруки № 700007384-П. За його умовами відповідач та ОСОБА_3 відповідають перед банком за порушення боржником своїх обов'язків як солідарні боржники, при цьому поручитель відповідає у тому ж обсязі, що і боржник (а.с. 7).
Зобов'язання за вказаним кредитним договором ОСОБА_3 належним чином не виконує, що призвело до утворення заборгованості, розмір якої станом на 28 липня 2013 року становить 350085 грн. 56 коп., з яких: 116784,68 грн. - заборгованість за кредитом; 53491,40 грн. - заборгованість по відсоткам; 179809,48 грн. - пеня.
Однак, як вбачається із розрахунку заборгованості за кредитом, наданим позивачем (а.с. 11-12) загальна заборгованість згідно кредитного договору № 700007384 станом на 28 липня 2013 року становить 1804907,72 гривен, з яких за кредитом 116784,68 гривен, за відсотками 53491,40 гривен, пеня 1634631,64 гривен. При цьому, як зазначає позивач, дбаючи про виконання боржником своїх зобов'язань сума нарахованої неустойка була зменшена до 11 %.
Крім того, із вказаного розрахунку вбачається, що 01 вересня 2008 року позивачем в односторонньому порядку збільшено розмір процентної ставки за користування кредитом з 15,99% до 16,50%. При цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що ОСОБА_2, являючись поручителем , повідомлялась про збільшення номінальної процентної ставки за кредитним договором № 700007384, укладеним між ЗАТ "Альфа Банк" та ОСОБА_3.
Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 ЦК України).
Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання.
Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника, та кредитором боржника.
Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша, друга статті 553 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 651 ЦК України зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо (частина перша статті 653 ЦК України).
За змістом частини першої статті 654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується його обсяг відповідальності.
При цьому, обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.
Проте, якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору є результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а, отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання. Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності (Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин).
Таким чином, у зобов'язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки , навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком.
Саме до цього зводяться правові висновки, що висловлені Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України в постановах від 20 лютого 2013 року у справі №6-172 цс12, та від 25 вересня 2013 року у справі № 6-97 цс13 і що згідно зі статтею 360-7 ЦПК України є обов'язковими для судів, які зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.
Такі висновки суду першої інстанції є обґрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності,керуючись законом.
Порушень матеріального чи процесуального закону, які б могли призвести до скасування або зміни рішення суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого в справі рішення, а тому підлягають відхиленню.
Так, як вбачається з тексту апеляційної скарги апелянт посилається на укладення кредитного договору ЗАТ « Альфа-Банк» з ОСОБА_4 , в той час , коли предметом розгляду даної справи боржником за кредитним договором являється ОСОБА_3
Посилання в апеляційній скарзі на те , що відповідачка - поручитель по кредитному договору являється солідарним боржником з ОСОБА_3 самі по собі не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги . Так твердження про те , що внесені зміни до кредитного договору стосуються зміни умов зобов»язання по основному договору , можливість внесення яких прописано в останньому , і не впливають на збільшення обсягу відповідальності поручителя спростовуються матеріалами справи , а саме п. 6.4 договору поруки ( ар. сп. 7) .
Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" відхилити.
Заочне рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 13 серпня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя - І.О. Петренко
Судді - С.П.Котушенко
- М.М. Романюк