02 квітня 2015 року Справа № 202/316/15-ц
Рішення
Іменем України
Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді - Шклярука Д.С.
при секретарі - Петричкевич Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», про стягнення страхового відшкодування, -
ОСОБА_1 звернулася до Індустріального районного суду міста Дніпропетровська із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» у якій, уточнивши свої позовні вимоги, просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» на її користь 19923,55 грн. страхового відшкодування, 5109,96 грн. інфляційних втрат, 5379,53 грн. пені, 574,61 грн. трьох відсотків річних, а всього 30987,35 грн. Також позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір в сумі 309,88 грн.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що 30 грудня 2013 року, приблизно о 10:45 год., у м. Дніпропетровську по вул. Каштановій, в районі будинку № 5, сталася дорожньо-транспортна пригода, за участі автомобіля «Шкода», н/з НОМЕР_1, яким керував водій ОСОБА_2, та автомобіля Пежо, н/з НОМЕР_2, який знаходився під керуванням водія ОСОБА_3
В даному випадку оскільки у зв'язку із ДТП не було травмованих (загиблих) людей, враховуючи те, що у водіїв автомобілів «Пежо», н/з НОМЕР_2 та «Шкода», д/н НОМЕР_1, під час ДТП відсутні ознаки алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також те, що зазначені вище водії дійшли згоди щодо обставин скоєння ДТП, та наявності вини в порушеннях Правил дорожнього руху в діях водія автомобіля «Шкода», н/з НОМЕР_1, на підставі та у відповідності до положень л.33.2 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», водії цих автомобілів склади повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
Як вбачається з полісу АС/3126035 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страхувальником виступає ОСОБА_4, водночас в силу п.1.4. ст.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, як водія автомобіля Шкода, д/н НОМЕР_1, також є застрахованою. Страховиком за цим полісом виступає відповідач Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна».
Згідно розділу № 4 полісу АС/3126035 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страхова сума (ліміт відповідальності страховика) складає 50000,00 грн., при цьому згідно розділу № 5 полісу -франшиза складає 500,00грн.
З урахуванням викладених вище обставин вона у відповідності до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» звернулась до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, ще 30.12.2013 року. Представник відповідача оглянув її автомобіль, проте ніякого відшкодування їй не виплатив.
Вже майже півроку незважаючи на непоодинокі звернення вона не отримала від страховика належного їй відшкодування у зв'язку із чим змушена була ремонтувати свій автомобіль власним коштом, звернувшись до СТО - приватного підприємця.
За результатами огляду її автомобіля Пежо Експерт, д/н НОМЕР_2, приватний підприємець виставив їй до оплати рахунок-фактуру від 23.12.2014 року за яким до оплаті підлягала сума 25642,00 грн., та яку вона сплатила, що підтверджується квитанцією від 23.12.2014 року, тобто станом на сьогодні автомобіль Пежо Експерт д/н НОМЕР_2 відремонтовано власним коштом.
В даному випадку враховуючи те, що страхова сума за полісом складає 50000,00 грн., а на ремонт вона витратила 25642,00грн, позовні вимоги повністю покриваються страховою сумою відповідача за полісом, тому до винуватця ДТП - ОСОБА_2 нею не висуваються.
З урахуванням того, що реальна вартість ремонтних робіт складає 25642,00 грн., вона має право вимагати від відповідача сплати саме цієї суми. У зв'язку із тим, що згідно розділу № 5 полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів франшиза складає 500,00 грн., позовні вимоги зменшуються на суму франшизи: 25642,00 - 500,00 = 25142,00 грн.
Окрім того, як вбачається з банківської виписки від 30.01.2015 року відповідач вже після звернення до суду з позовом, по суті частково визнав позовні вимоги та сплатив 4576,45 грн. страхового відшкодування, відтак ціна позову підлягає зменшення на суму оплати здійсненої відповідачем.
Разом із тим, вона у відповідності до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ще 03.03.2014 року звернулася до відповідача з заявою на виплату страхового відшкодування.
З огляду на те, що заява про страхове відшкодування разом з усіма документами була подана відповідачу 03.03.2014 року, у відповідності до п.36.2 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» кінцевою датою виплати страхового відшкодування є 04.06.2014 року (90 днів), натомість, відповідач лише 30.01.2015 року частково сплатив страхове відшкодування у сумі 4576,45 грн.
Відповідно до п.36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МГСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Відповідно до ст.625 ЦК України Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на викладені вище правові норми ціна позову підлягає збільшенню на суму пені, 3% річних та інфляційні втрати згідно з розрахунку.
Вона вважає, що доводи відповідача покладені в основу заперечень є необґрунтованими виходячи з наступного.
Відповідач обґрунтовує свої заперечення виходячи зі звіту вартості матеріальної шкоди в результаті пошкодження колісного транспортного засобу від 19.03.2014 року. Досліджуючи природу зазначеного вище звіту можна дійти висновку про те, що він не є судовою експертизою в розумінні ст.66 ЦПК України. Більше того, за своєю природою зазначений вище звіт вартості матеріальної шкоди в результаті пошкодження колісного транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, та є по суті попереднім оціночним судженням суб'єкта оціночної діяльності.
Крім того, станом на 19.03.2014 року (дата складання звіту) згідно офіційного повідомлення НБУ курс долара США складає 9,95 грн., а станом на 23.12.2014 року (дата ремонту автомобіля) згідно офіційного курсу НБУ курс долара США складає 15.66 грн., що є суттєвим збільшенням і впливає на вартість запчастин та ремонту автомобіля.
Згідно Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 17.11.2011 року №698 «Про затвердження максимальних розмірів страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, уразі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державтоінспекції МВС України» максимальні розміри страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України: з 1 січня 2013 року - 25000 гривень потерпілому.
З урахуванням викладеного ціну позову слід зменшити на суму франшизи: 25000 - 500,00 = 24500,00 грн.
Отже, відповідач зобов'язаний відшкодувати їй реальні збитки, тобто збитки, які вона зробила або мусить зробити для відновлення свого права, а саме для відновлення пошкодженого автомобіля.
З урахуванням того, що реальна вартість ремонтних робіт складає 25642,00 грн., а ліміт відповідальності відповідача складає - 25000 грн., вона має право вимагати від відповідача сплати саме цієї суми за винятком франшизи - 500 грн., а всього 24500,00 грн.
Отже з відповідача слід стягнути суму невиплаченого страхового відшкодування -19923,55 грн., інфляційні втрати - 5109,96 грн., пеню - 5379,53 грн., 3% річних - 574,61 грн., а загалом 30987,35 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та пред'явлений позов, з урахуванням уточнень до нього, просив задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування позову посилався на обставини викладені у позовній заяві.
Представник відповідача у задоволенні позову просив відмовити та в обґрунтування позиції посилався на обставини викладені у письмових запереченнях.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та надані письмові докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Так, 30 грудня 2013 року, приблизно о 10:45 год., у м. Дніпропетровську по вул. Каштановій, в районі будинку № 5, сталася дорожньо-транспортна пригода, за участі автомобіля «Шкода Октавія», н/з НОМЕР_1, що знаходився під керуванням водія ОСОБА_2, та автомобіля «Пежо Експерт», н/з НОМЕР_2, який знаходився під керуванням водія ОСОБА_3 В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
Оскільки в результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди не було травмованих (загиблих) людей, у водіїв автомобілів «Пежо», н/з НОМЕР_2 та «Шкода», д/н НОМЕР_1, під час ДТП були відсутні ознаки алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або ознак перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також те, що зазначені вище водії дійшли згоди щодо обставин скоєння ДТП, та наявності вини в порушеннях Правил дорожнього руху в діях водія автомобіля «Шкода», н/з НОМЕР_1, згідно з п.33.2 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», водії зазначених автомобілів склади повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 12).
На момент зазначеної дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_2 керував автомобілем Шкода Октавія», н/з НОМЕР_1, який був забезпечений полісом обов'язково страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АС/3126035 у Публічному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Країна».
Згідно із звітом № 6983 від 19 березня 2014 року про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу, розмір матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Пежо Експерт», н/з НОМЕР_2, в результаті вищевказаної ДТП становить 6091,74 грн. Розмір збитку в даному випадку був розрахований з урахуванням вартості відновлювального ремонту та з урахуванням фізичного зносу запчастин та без урахування втрати товарної вартості.
28 січня 2015 року відповідачем було складено страховий акт № 10-111/31311/3.2.29, згідно з яким був затверджений розрахунок розміру страхового відшкодування позивачу. При цьому, вказаний розрахунок був здійснений із врахуванням ліміту відповідальності, вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, дійсної ринкової вартості пошкодженого транспортного засобу на момент ДТП, розміру франшизи. Суму страхового відшкодування було правомірно зменшено на 1015,29 грн. на підставі ст. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (зменшення на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість).
Призначена до виплати сума страхового відшкодування склала 4576,45 грн., яка й була виплачена відповідачем позивачці згідно з платіжним дорученням № 151 від 28.01.2015 року, відомістю для виплати коштів страхових відшкодувань одержувачам № 12 від 28.01.2015 року, та платіжним дорученням № РВСС14354744 від 30.01.2015 року.
В судовому засіданні було встановлено, що суму страхового відшкодування в розмірі 4576,45 грн. позивакою було отримано.
Згідно з ст. 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 вказаного Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
В ході розгляду справи було встановлено, що після виниклої ДТП, позивачка звернулася до відповідача для отримання страхового відшкодування, і згідно розрахунку розміру страхового відшкодування, страховою компанією було визначено суму страхового відшкодування з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу деталей транспортного засобу за вирахуванням безумовної франшизи в сумі в сумі 4576,45 грн., і вказана сума була перерахована позивачці 28.01.2015 року.
Враховуючи наведені обставини та норми права, якими регулюються виниклі між сторонами правовідносини, суд вважає, що страхова компанія відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виконала свої обов'язки перед позивачем щодо виплати страхового відшкодування у зв'язку з пошкодженням автомобіля, і підстав для стягнення зі страхової компанії інших сум чинним законодавством не передбачено, а тому суд вважає, що у позові слід відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 79, 88, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Д.С. Шклярук