Справа № 760/6067/15-ц
Провадження № 2-о/135/15
27 березня 2015 року суддя Солом»янського районного суду м. Києва Букіна О.М., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа - Управління пенсійного фонду України в Солом»янському районі м. Києва про встановлення факту, що має юридичне значення, -
У березні 2015 року заявник звернувся до суду з вказаною заявою, у якій просить встановити факт, що ОСОБА_2 є інвалідом внаслідок ампутації правої гомілки на рівні с/з у віці з 14-18 років.
Відповідно до ч.1 ст. 234 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У відповідності до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», відповідно до статей 255, 271 Цивільного процесуального Кодексу України (ЦПК) в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Важливе значення має вимога про обов'язкове зазначення у заяві мети встановлення юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки. У заяві необхідно також вказати причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, та навести докази його існування.
Встановлення судом певного факту в порядку непозовного провадження можливо лише тоді, коли це не призведе до виникнення спору про право, тобто коли цей факт не торкнеться прав інших осіб.
У поданій заяві заявник зазначає, що встановлення факту отримання ушкодження здоров»я, яке призвело до інвалідності ще до виповнення вісімнадцятирічного віку ,т тобто з14-18 років, необхідне для виникнення правовідносин, пов'язаних з реалізацією заявника конституційного права на пенсійне забезпечення, зокрема на призначення пенсії внаслідок втрати годувальника.
У відповідності до п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року N 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до ветеранів чи інвалідів війни, проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов'язків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності та часу її настання, про закінчення учбового закладу і одержання відповідної освіти, одержання урядових нагород.
За таких обставин, вказана заява не може бути розглянута судом в порядку окремого провадження, адже судами не можуть розглядатись заяви про встановлення фактів групи інвалідності та часу її настання.
Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду, а тому із поданої заяви вбачається спір про право.
Згідно з ч.4 ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у відкритті провадження у справі.
Разом з тим, суд звертає увагу заявника, що остання не позбавлена права на звернення до суду з заявою про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 234, 256, 257, 258 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа - Управління пенсійного фонду України в Солом»янському районі м. Києва про встановлення факту, що має юридичне значення.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: