08 квітня 2015 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого судді: - Ковальчук Н.М.,
суддів - Григоренка М.П., Рожина Ю.М.,
секретар судового засідання - Шептицька С.С.,
з участю позивача - ОСОБА_2,
представника позивача - ОСОБА_3,
представника відповідачки - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Демидівського районного суду від 05 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Боремельської сільської ради Демидівського району Рівненської області про визнання заповіту недійсним,
Рішенням Демидівського районного суду від 05 грудня 2014 року відмовлено у задоволенні вказаного позову.
Вважаючи рішення суду незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_5 оскаржив його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі пояснює, що відповідно до заповіту своєї тітки ОСОБА_7 від 06.12.2008 року він отримав право на спадщину на ? частину житлового будинку з надвірними будівлями в с. Боремель Демидівського району та чотирьох земельних ділянок, проте при зверненні до нотаріуса із заявою про прийняття цієї спадщини отримав відмову у зв'язку з тим, що із такою ж заявою звернулась ОСОБА_6, обґрунтовуючи своє право заповітом ні її ім'я від 08.10.2013 року. Доводить, що в останні місяці перед смертю спадкодавиця перебувала у хворобливому стані, неадекватно поводилася та розмовляла, а тому не могла усвідомлювати значення та наслідки своїх дій. Заперечує її волевиявлення на передачу у спадщину всього належного майна відповідачці та припускає, що заповіт на ім'я ОСОБА_8 був складений внаслідок спланованих дій останньої. Покликаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, ігнорування показів свідків, недослідження усіх наявних доказів, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Боремель Демидівського району Рівненської області померла ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 (а.с. 4).
Справа № 558/480/14-ц Головуючий в суді І інстанції - Феха Т.С.
Провадження № 22-ц 787/2745/2014 Суддя-доповідач - Ковальчук Н.М.
Після її смерті відкрилась спадщина на належну їй ? частину житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходяться по АДРЕСА_1 та земельні ділянки площею 0,66 га, 0,19 га, 0,25 га, 2,77 га.
09 грудня 2008 року секретарем Боремельської сільської ради Демидівського району Рівненської області посвідчено заповіт за реєстровим № 340, за яким ОСОБА_7 заповіла житловий будинок та все своє майно, де б воно не було і з чого б не складалося, ОСОБА_5 (а.с. 5).
Відповідно до нового заповіту, посвідченого 08 жовтня 2013 року секретарем Боремельської сільської ради Демидівського району Рівненської області за реєстровим № 61, ОСОБА_7 житловий будинок та все своє майно, де б воно не було і з чого б не складалося, заповідала ОСОБА_6 (а.с. 6).
Спірні відносини між сторонами виникли у зв'язку з тим, що позивач заперечує наявність свідомого та вільного волевиявлення заповідачки ОСОБА_7 при складанні заповіту від 08 жовтня 2013 року на ім'я відповідачки ОСОБА_6, а також розуміння спадкодавицею значення своїх дій та керування ними.
В жовтні 2014 року ОСОБА_5 звернувся до суду з даним позовом. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що його тітка ОСОБА_7 останні дні свого життя перебувала в дуже хворобливому стані, в результаті чого її поведінка була неадекватною, вона перебувала на час складання заповіту в такому стані, яким не могла керувати своми діями та виражати свідомо свою волю. Просив визнати заповіт недійсним на підставі ст.225, ст.1257 ЦК України.
В судовому засіданні ОСОБА_5, його представник позовні вимоги уточнили, просили визнати заповіт недійсним з підстав ч.2 ст.1257 ЦК України.
Судом першої інстанції позивачу роз»яснені вимоги цивільного процесуального законодавства щодо проведення судової експертизи по справі, від проведення експертизи та її оплати позивач в суді першої інстанції відмовився.
Як передбачає ч. 2 ст. 1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
У ч. 2 п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" передбачено, що заповіт є правочином, тому на нього поширюються загальні положення про правочини, якщо в книзі шостій ЦК України немає відповідного правила.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції керувався передбаченим ст. 1254 ЦК України правом заповідача у будь-який час скласти новий заповіт, та виходив з того, що кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, складеного перед ним, а також врахував відсутність достовірних та переконливих доказів того, що волевиявлення заповідачки при складанні оскаржуваного заповіту не відповідало її внутрішній волі.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду.
Суд першої інстанції на підтвердження свого висновку в рішенні навів відповідні мотиви й обґрунтування, пославшись при цьому на показання свідків, які ствердили, що ОСОБА_7 до дня смерті усвідомлювала значення своїх дій, а також на медичні документин, які не містять даних про психічні розлади здоров»я спадкодавці.
Доводи апеляційної скарги про те, що в останні місяці перед смертю спадкодавиця перебувала у хворобливому стані, неадекватно поводилася і розмовляла, а тому не могла усвідомлювати значення та наслідки своїх дій, не підтверджені жодними доказами та не спростовують висновків суду.
Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Демидівського районного суду від 05 грудня 2014 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий суддя підпис Ковальчук Н.М.
Судді : підпис Григоренко М.П.
підпис Рожин Ю.М.
Згідно:суддя-доповідач Ковальчук Н.М.