02 квітня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого - судді Гаращенка Д.Р.
суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.
при секретарі - Кутц А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою голови правління Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Хрещатик» Гриджука Д.М. на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Хрещатик» про стягнення коштів за договором банківського рахунку, -
Справа №761/34643/14-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/5211/2015
Головуючий у суді першої інстанції: Сіромашенко Н.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Гаращенко Д.Р.
19 листопада 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ «Хрещатик», у якому просив стягнути з нього на свою користь заборгованість за договором банківського рахунку у розмірі 2 161, 5 Євро. Свої вимоги обґрунтовував тим, що 28 лютого 2014 року між ним та ПАТ КБ «Хрещатик» в особі заступника директора регіонального відділення Тисовської Н.І. був укладений договір № 1098 банківського рахунку фізичної особи, за умовами якого банк зобов'язався відкрити йому поточний рахунок НОМЕР_1 в валюті EUR (код валюти 978), здійснювати його розрахунково-касове обслуговування та забезпечувати збереження коштів на його рахунку. В день відкриття рахунку ним було здійснено його поповнення на суму 1965 Євро. В процесі здійснення розрахунково-касових операцій ним було виявлено нестачу коштів на його рахунку, у зв'язку з чим він 23.06.2014 р. звернувся до банку. Проте листом від 21.07.2014 року банком відмовлено в повернені йому коштів.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16 лютого 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено, стягнуто з ПАТ «КБ «Хрещатик»на користь ОСОБА_2 1 965 Євро боргу за договором банківського рахунку і пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання у сумі 196, 3 Євро.
26 лютого 2015 року голова правління ПАТ КБ «Хрещатик» Гриджук Д.М. подав апеляційну скаргу на вказане рішення, у якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального права, просив його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 В обґрунтування заявлених вимог апелянт вказав, що надана позивачем квитанція не є доказом внесення ним коштів до каси банку, оскільки не містить підпису касира, а штамп № 7 закріплений за головним економістом відділу супроводження та контролю операцій Київського регіонального відділення ОСОБА_9, яка не працює на касі. На думку апелянта, довідка також не є належним доказом внесення готівки до каси банку, крім того, вказана довідка не зазначена у журналі вихідної кореспонденції. Також апелянт зазначив, що ПАТ КБ «Хрещатик» не міг надати оригінали книг обліку печаток і штампів і книги обліку вихідної кореспонденції, так як вказані книги були передані Слідчому управлінню ГУ МВС України в м. Києві.
У судовому засіданні представник ПАТ КБ «Хрещатик» за довіреністю - Фетісов Р.В. апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити.
Представник ОСОБА_2 за довіреністю - ОСОБА_8 апеляційну скаргу просив відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Вислухавши доповідь судді Гаращенка Д.Р., пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що 28 лютого 2014 року між ПАТ КБ «Хрещатик» та ОСОБА_2 (клієнт) був укладений договір банківського рахунку фізичної особи № 1098, за умовами якого банк відкриває клієнту поточний рахунок НОМЕР_1 в валюті EUR (код валюти 978) відповідно до інструкції «Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», затвердженої постановою Правління Національного банку Україні, (далі - НБУ) від 12.11.2003 №492, та здійснює його розрахунково-касове обслуговування згідно внутрішніх правил і процедур Банку, нормативних актів НБУ та чинного законодавства України.
Того ж дня ОСОБА_2 вніс на вказаний в договорі рахунок суму коштів в розмірі 1965 Євро, що підтверджується квитанцією № 305 від 28.02.2014 року та довідкою банку від 28.02.2014 р. № 47/222-22-06/202.
Строк дії договору встановлено до 28.02.2015 року (п. 8.1. договору банківського рахунку).
23 червня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до ПАТ КБ «Хрещатик» із заявою про повернення внесених ним коштів відповідно до умов договору банківського рахунку, оскільки ним була виявлена їх відсутність на рахунку, проте листом від 21.07.2014 року йому повідомлено, що перевіркою встановлено, що операції по рахункам в доларах США та Євро з дати їх відкриття не проводились, а квитанції додані до заяв не є підтвердженням про внесення коштів в касу банку, так як жодна з них не засвідчена підписом касира та відбитками штампів касирів.
Згідно виписки по особовому рахунку за період з 28.02.2014 р. по 20.10.2014 р. станом на 21.10.2014 р. на рахунку НОМЕР_1 грошові кошти відсутні.
Задовольняючи позов суд першої інстанції керувався ч.ч. 1, 3 ст. 1066, ч. 1 ст. 1070, ст.ст. 1071, 1074 ЦК України та правильно виходив з того, що ПАТ КБ «Хрещатик» допустив порушення взятих на себе зобов'язань за договором банківського рахунку, а тому сума коштів в розмірі 1965 євро, внесена по квитанції № 305 від 28.02.2014 р. на рахунок НОМЕР_1 підлягає стягненню разом із неустойкою, передбаченою умовами договору.
Відхиляючи посилання апелянта на те, що надана позивачем квитанція не є доказом внесення ним коштів до каси банку, оскільки не містить підпису касира, а штамп № 7 закріплений за головним економістом відділу супроводження та контролю операцій Київського регіонального відділення ОСОБА_9, яка не працює на касі, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до п. 2.9. глави 2 розділу ІV Інструкції про ведення касових операцій банкам України, що затверджена постановою правління Національного банку України № 174 від 01 червня 2011 року банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп "вечірня" чи "післяопераційний час"), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.
Згідно з ч. 2 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.
З матеріалів справи вбачається, що квитанція про внесення 28 лютого 2014 року коштів у касу ПАТ КБ «Хрещатик» містить усі необхідні реквізити, зокрема підпис працівника банку і відбиток закріпленого за ним штампа. ОСОБА_9 є працівником ПАТ КБ «Хрещатик», що не заперечувалося представником відповідача і додатково підтверджується доданою до апеляційної скарги копією наказу від 27 лютого 2013 року № 219-к.
Також колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що довідка від 28 лютого 2014 року не зазначена у журналі вихідної кореспонденції, а тому не є підтвердженням внесення коштів на рахунок, оскільки наявна в матеріалах справи довідка підписана уповноваженою особою ПАТ КБ «Хрещатик» та згідно журналу вихідної кореспонденції цього дня ОСОБА_2 видавалася довідка про його рахунок.
Отже, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 лютого 2015 року є таким, що ухвалене з додержанням вимог закону. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність і обґрунтованість рішення суду не впливають.
Керуючись ст.ст. 218, 303-305, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу голови правління Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Хрещатик» Гриджука Д.М. - відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 лютого 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді