Справа № 304/1917/14-ц
Провадження № 2/304/80/2015
31 березня 2015 рокум. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Ганька І. І.,
при секретарі - Соханич Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд до ОСОБА_2 з вказаним позовом, який мотивує тим, що 15 жовтня 2013 року він позичив відповідачці в борг суму грошових коштів в розмірі 6 000 доларів США строком до 15 листопада 2013 року. Однак, з настанням дати повернення позики відповідачка борг не повернула, тобто прострочила виконання грошового зобов'язання починаючи з 15 листопада 2013 року. За офіційним курсом гривні до долара США встановленого НБУ станом на 19 листопада 2014 року, сума простроченого основного боргу в розмірі 6 000 доларів США в гривневому еквіваленті складає 91 560 грн. Оскільки ОСОБА_2 у добровільному порядку борг у встановлений строк не повернула, на неодноразові нагадування про повернення боргу не реагує, тому просить позов задовольнити та стягнути на його користь вказану суму основного боргу, суму трьох відсотків річних в розмірі 2 776,90 грн., розмір інфляційних витрат з листопада 2013 року в сумі 15 562,20 грн., а також понесені ним судові витрати.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи у його відсутності, заявлені вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, не заперечив проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про час і місце судового засідання, причину неявки не повідомила, а тому суд зі згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 1047 цього Кодексу договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 15 жовтня 2013 року було укладено письмовий договір позики, відповідно до якого остання отримала у борг 6 000 доларів США та зобов'язалася повернути позику в повному обсязі до 15 листопада 2013 року, що підтверджується відповідною розпискою, яка посвідчує передачу вказаної суми грошей відповідачці в якості позики в присутності двох свідків (а. с. 6).
Згідно ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок у встановлений в зобов'язанні термін його виконання.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики на позичальникові лежить зобов'язання повернути суму позики (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідачка ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання не виконала, в обумовлений між сторонами строк до 15 листопада 2013 року позику не повернула, про що свідчить наявний у матеріалах справи оригінал розписки.
Статтею 1050 ЦК України передбачено наслідки порушення договору позичальником, зокрема, якщо він своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 цього Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з поданого позивачем розрахунку заборгованості, який міститься в додатку до позовної заяви про стягнення боргу, така складає 109 899,10 грн., з яких 91 560 грн. - сума боргу, 2 776,90 грн. - 3 % річних від простроченої суми та 15 562,20 грн. - інфляційні витрати (а. с. 4).
Таким чином суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим, а вказана сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача також підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір.
Керуючись ст. ст. 625, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 88, 57-61, 213-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та штрафних санкцій - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 109 899 (сто дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. 10 коп., з яких 91 560 (дев'яносто одна тисяча п'ятсот шістдесят) грн. - сума основного боргу, 2 776 (дві тисячі сімсот сімдесят шість) грн. 90 коп. - сума трьох процентів річних та 15 562 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот шістдесят дві) грн. 20 коп. - інфляційні витрати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 098 (одну тисячу дев'яносто вісім) грн. 10 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Головуючий: Ганько І. І.