Справа №303/962/15-ц 2/303/823/15 ряд.стат.звіту №26
08 квітня 2015 року м.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в особі : головуючого-судді Монич В.О.
при секретарі Глеба Е.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мукачево цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "І.Т.В. Сервіс Плюс" до ОСОБА_1 про визнання договору укладеним на підставі нормативного акту обов'язкової дії та стягнення суми заборгованості за надані послуги.
Позивач товариство з обмеженою відповідальністю "І.Т.В. Сервіс Плюс" звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про визнання договору укладеним на підставі нормативного акту обов'язкової дії та стягнення суми заборгованості за надані послуги. Позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 та користується послугами з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, тому відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" є фактичним споживачем послуг, які надані позивачем. Відповідно до рішень виконавчого комітету Мукачівської міської ради "Про визначення виконавців послуг" від 24.01.2012 № 28 та від 29.01.2013 №19 позивача з 01.03.2012 року визначено виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. На підставі акту прийому-передачі будинок АДРЕСА_1 переданий в управління та обслуговування ТзОВ "І.Т.В. Сервіс Плюс", після чого ТзОВ "І.Т.В. Сервіс Плюс" почало надавати послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, тобто відповідач почав отримувати послуги. Обидві сторони у цих правовідносинах мають певні права та обов"язки, а саме, позивач зобов"язаний надавати споживачеві вказані послуги, а відповідач зобов"язаний сплачувати кошти за отримані послуги. Перед початком надання таких послуг стало здійснення всіх залежних від позивача дій, які були спрямовані на фактичне укладення договору, а саме : здійснення публікації договору в друкованих виданнях та на офіційному сайті товариства та неодноразово пропонувалося відповідачу укласти письмовий договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, підготовлений виконавцем послуг на основі типового договору, зокрема, 01.10.2012 року відповідачу було надіслано пропозицію укласти договір разом з двома його примірниками, однак від підписання договору останній відмовився. ТзОВ "І.Т.В. Сервіс Плюс" на виконання вимог "Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій", затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76 було здійснене належне утримання будинку АДРЕСА_1. Оскільки в процесі переговорів між ТзОВ "І.Т.В. Сервіс Плюс" та ОСОБА_1 не досягнуто згоди щодо умов договору, то на підставі ст.20 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" позивач просить визнати договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на основі типового договору між ТзОВ "І.Т.В. Сервіс Плюс" та ОСОБА_2 укладеним з 01.03.2012 року, стягнути з останнього заборгованість за надані житлово - комунальні послуги за період з 01.03.2012 року по лютий 2015 року в сумі 1 576 грн. 16 коп. та судові витрати по справі у розмірі 243 грн. 60 коп. - судовий збір та 487,20 грн. - витрати на правову допомогу. Представник позивача в судове засідання не з"явився, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, просить позов задовольнити з підстав наведених у позовній заяві, проти винесення заочного рішення не заперечує. Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, про час та місце розгляду справи, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відпралення. Беручи до уваги заяву представника позивача, суд, знаходить можливим розглянути справу у відсутності відповідача, згідно вимог ст.169 ч.4 ЦПК України, на підставі наявних у справі даних та доказів з постановленням заочного рішення, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України. Вивчивши матеріали справи та перевіривши їх наявними у справі доказами, суд приходить слідуючого висновку. Судом встановлено, що на підставі рішень виконавчого комітету Мукачівської міської ради "Про визначення виконавців послуг" від 24.01.2012 року № 28 та "Про погодження виконавця послуг з управління будинком, спорудою, житловим комплексом, групою будинків; утримання житлових будинків і прибудинкових територій" від 29.01.2013 року № 19 позивача визначено виконавцем послуг з 01.03.2012 року (а.с.10-11). Будинок АДРЕСА_1, в якому проживає відповідач, віднесено до переліку будинків, стосовно яких позивач здійснює послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, що підтверджується актом прийняття-передачі об'єкта в управління з управління (з балансу) (а.с.12). Згідно розрахунку нарахувань за надані послуги за період з березня 2012 року по лютий 2015 року у відповідача ОСОБА_1 виникла заборгованість у розмірі 1 576 грн. 16 коп. (а.с.13). Перед початком надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій позивачем здійснено всі залежні від нього дії, які полягали в укладенні типового договору "Про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", у спосіб передбачений статтею 634 Цивільного кодексу України. В свою чергу відповідач продовжував отримувати вказані послуги, що відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, що свідчить про фактичне виникнення цивільних прав та обов'язків між сторонами. Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків зокрема є договори та інші правочини, що стверджується актами та нарядами виконаних робіт, копії яких знаходяться в матеріалах справи. Відповідно до ст.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування у жилих та нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Як передбачено частиною 1 статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Пунктом 1 частини 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено обов'язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Цей обов'язок відповідає зустрічному обов'язку виконавця, визначеному пунктом 3 частини 2 статті 21 цього Закону, підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором. Форма та зміст (умови) типового договору затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 року № 529 "Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій". Згідно статтей 3, 6, 203, 626, 627 Цивільного кодексу України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину). Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 208 Цивільного кодексу України правочин між фізичною і юридичною особами належить вчиняти у письмовій формі, за виключенням випадків, передбачених частиною 1 статті 206 цього Кодексу. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України). Інші випадки визнання договору укладеним зазначені у статтях 642-643 Цивільного кодексу України. Частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Розкриваючи зміст засади свободи договору у статтях 6, 627 Цивільного кодексу України визначає, що свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору. Закріпивши принцип свободи договору, Цивільний кодекс України разом з тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абз. 2 частини 3 статті 6 та статті 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства. Зазначені положення узгоджуються з нормами частини 1 статті 203, частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, відповідно до яких підставою недійсності правочинів є суперечність їх актам цивільного законодавства. З аналізу змісту частини 3 статті 6, частини 1 статті 630 Цивільного кодексу України, статтей 19-21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 року № 529 "Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" вбачається, що умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Таким чином, укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов'язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору. Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам частини 3 статті 6, статтей 627, 630 Цивільного кодексу України та статтей 19, 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Разом з позовною заявою до суду позивачем був наданий договір "Про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", підготовлений ТОВ "І.Т.В. Сервіс Плюс". Дослідивши вищевказаний договір, суд приходить до висновку, що він відповідає типовому договору, а тому відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам законодавства. У зв'язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку, що в разі невизнання відповідачем (споживачем) права позивача (виконавця послуг) на укладення договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який відповідає вимогам типового договору, таке право підлягає захисту судом на підставі пункту 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов'язкової дії. Згідно статті 88 Цивільно - процесуального кодексу України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Враховуючи вищенаведене суд вважає, що позовні вимоги позивача є підставними і підлягають до задоволення. Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 169 ч.4, 209, 213, 214, 215, 218, 223, 224 - 226 ЦПК України, ст.ст. 203, 215, 627, 630, 638 ЦК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "І.Т.В.Сервіс Плюс" - задоволити. Визнати договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на основі типового договору між ТзОВ "І.Т.В. Сервіс Плюс" та ОСОБА_1 укладеним з 01.03.2012 року. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, мешканця АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "І.Т.В. Сервіс Плюс" м.Мукачево, вул.Ужгородська, 17, (р/р 26004431839500 в АКІБ "Укрсиббанк", МФО 351005, код ЄДРПОУ 38456224) заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01 березня 2012 року по лютий 2015 року в сумі 1 576 (одну тисячу п"ятсот сімдесят шість) грн. 16 коп.. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, мешканця АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "І.Т.В. Сервіс Плюс" м. Мукачево, вул. Ужгородська, 17, (р/р 26004431839500 в АКІБ "Укрсиббанк", МФО 351005, код ЄДРПОУ 38456224) - 974 (дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 40 коп. судових витрат, з яких : 487 грн. 20 коп. - судовий збір та 487 грн. 20 коп. - витрати на правову допомогу. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий В.О.Монич