Справа № 461/9825/14-а
Провадження № 2а/461/75/15
Категорія 3
18.03.2015
Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючого-судді Мисько Х.М.,
при секретарі Коружинець Н.В.,
з участю: представника позивача Кондрашова Д.І.,
представника відповідача Гнатковської М.І.,
представника третьої особи Малець Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Лорелея» до Департаменту економічної політики Львівської міської ради, третя особа: комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» про визнання незаконною та скасування Вимоги Департаменту економічної політики Львівської міської ради №23/Р-9-368 від 05 лютого 2014 року, визнання незаконним наказу Департаменту економічної політики Львівської міської ради №8Д від 25 лютого 2014 року в частині включення до нього ПП «Лорелея» та скасування такого в цій частині,
позивач ПП «Лорелея» звернувся до суду із позовом до Департаменту економічної політики Львівської міської ради, третя особа: начальник відділу оперативного реагування комунального підприємство «Адміністративно-технічне управління», в якому просить суд визнати незаконною та скасувати Вимогу Департаменту економічної політики Львівської міської ради №23/Р-9-368 від 05 лютого 2014 року та визнати незаконним наказ Департаменту економічної політики Львівської міської ради №8Д від 25 лютого 2014 року в частині включення до нього ПП «Лорелея» та скасувати його в цій частині.
В обґрунтування внесеного позову покликається на те, що у власності ПП «Лорелея» перебуває будівля кафе, що розташована за адресою: м. Львів, пл. Підкови, 3. 31 липня 2014 року ПП «Лорелея» стало відомо про існування Вимоги Департаменту економічної політики Львівської міської ради №23/Р-9-368 від 05 лютого 2014 року та наказ Департаменту економічної політики Львівської міської ради №8Д від 25 лютого 2014 року. Вимогу Департаменту економічної політики ЛМР вважає безпідставною та такою, що підлягає скасуванню, а Наказ Департаменту економічної політики Львівської міської ради №8Д від 25 лютого 2014 року таким, що підлягає скасуванню частково, із огляду на наступне. У власності ПП «Лорелея» не перебуває жодних кіосків, які б розміщувались на території пл. Підкови, 3, а володіє капітальною спорудою. Таким чином ПП «Лорелея» встановлювало та не могло встановити самовільно будь-яку зовнішню рекламу на кіоску за адресою: пл. Підкови, 3. Вказує, що відповідач не надсилав вимоги позивачу, а відтак вважає включення ПП «Лорелея» до наказу таким, що порушує п.8.1 Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Львові.
Протокольною ухвалою судового засідання від 05 листопада 2014 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, замінено третю особу на комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління».
В судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні до викладених у позовній заяві, подав додаткові письмові пояснення, в яких вказує, що третьою особою не наведено жодного доказу того, що конструкції, про які йде мова належать саме ПП «Лорелея» і що саме цим підприємством така реклама встановлена, а тому просив позов задоволити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила, надала пояснення про те, що вимога Департаменту економічної політики Львівської міської ради №23/Р-9-368 від 05 лютого 2014 року та наказ Департаменту економічної політики Львівської міської ради №8Д від 25 лютого 2014 року винесені згідно норм чинного законодавства та не підлягають скасуванню.
Представник третьої особи в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила, надала письмові заперечення, в яких вказує, що інформація, розміщена на конструкціях ПП «Лорелея», встановлених за адресою пл. Підкови, 3, виходить за межі інформації, переліченої у ч.6 ст. 9 ЗУ «Про рекламу» як така, що може бути розміщена на вивісці, а тому дані конструкції не можуть вважатись вивісками в розумінні ст.9 Закону України «Про рекламу». Пояснила, що всі дії, вчинені представниками відповідача та третьої особи, а також складені ними документи відповідають вимогам Закону України «Про рекламу», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Типовим правилам розміщення реклами, затвердженим Постановою КМУ № 2067 від 29 грудня 2003 року, Правилам розміщення реклами у м.Львові, затвердженим рішення Львівської міської ради № 569 від 21 травня 2010 року, та здійснені у точній відповідності до зазначеної в цих документах процедури.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, заслухавши пояснення учасників процесу, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ст.55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до вимог ч.1 ст.6 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Частиною 1 ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про право власності №Г-01773 від 16 березня 2006 року, таким посвідчено, що ПП «Лорелея» дійсно належить на праві приватної власності будівля, що знаходиться за адресою: м. Львів, пл. І.Підкови, 3 загальною площею 48,3 кв.м. (а.с.9).
Також факт права власності ПП «Лорелея» підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №10154645 від 21 березня 2006 року, яким посвідчено, що ПП «Лорелея» належить на праві приватної власності будівля загальною площею 48,3 кв.м. за адресою: м. Львів, пл. Підкови, 3 (а.с.10).
05 лютого 2014 року Департаментом економічної політики Львівської міської ради скеровано ПП «Лорелея» вимогу №23/Р-9-368, в якій адресата повідомлено, що ним порушено вимоги ч.1 ст.16 Закону України «Про рекламу», а саме: самовільно встановлено спеціальні конструкції зовнішньої реклами на кіоску на пл. Підкови, 3 розмірами: 1,00 х 0,40 м (місце №1), 1,00 х 0,40 м (місце №2), 1,00 х 0,40 м (місце №3) на фасаді будинку та запропоновано в термін до 15 лютого 2014 року усунути вказане порушення (а.с.7).
Факт відправлення вказаної вимоги підтверджується наявним в матеріалах справи реєстром згуртованих поштових відправлень рекомендованих листів, поданих у ВПЗ-8 КП «Адміністративно-технічне управління» (а.с.32).
Згідно ст. 19 ч.2 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про рекламу», розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил ( 2067-2003-п), що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється. Розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг здійснюється відповідно до цього Закону на підставі зазначених дозволів, які оформляються за участю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами, або їх власників та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху. { Абзац третій частини першої статті 16 в редакції Законів N 5463-VI ( 5463-17) від 16.10.2012, N 1193-VII ( 1193-18) від 09.04.2014 } Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб). Стягнення плати за видачу дозволів забороняється.
25 лютого 2014 року Департаментом економічної політики Львівської міської ради винесено наказ №8Д Про демонтаж самовільно встановлених конструкцій зовнішньої реклами, зокрема, п.п.114-117 зобов'язано ПП «Лорелея» демонтувати конструкцію за адресою: пл. Підкови, 3 на фасаді будинку та просто неба (а.с.34-37).
06 березня 2014 року КП «Адміністративно-технічне управління» винесло попередження ПП «Лорелеї», в якому повідомлено про те, що згідно Наказу №8Д від 25 лютого 2014 року Департаменту економічної політики ЛМР «Про демонтаж самовільно встановлених конструкцій зовнішньої реклами» та невиконання вимоги №23/р-9-368 від 05 лютого 2014 року за адресою: пл. Підкови, 3, рекламна вивіска підлягає демонтажу у зв'язку з незаконним встановленням. Запропоновано добровільно демонтувати самовільно встановлену конструкцію до 14 березня 2014 року, про що повідомити КП «Адміністративно-технічне управління» листом з дорученням світлин місця після демонтажу. У протилежному випадку демонтаж рекламної конструкції буде здійснений КП «Адміністративно-технічне управління» з 14 березня 2014 року у будь-який робочий день. При цьому на ПП «Лорелея» буде покладено обов'язок компенсації витрат по демонтажу, перевезенню та зберіганню конструкції. Повторне встановлення рекламної конструкції можливе лише після отримання дозволу виконкому Львівської міської ради на її розміщення (а.с.39).
Вказане попередження 10 березня 2014 року було скеровано на адресу ПП «Лорелея», про що свідчить реєстр рекомендованих листів КП «Адміністративно-технічне управління» (а.с.37).
Відповідно до ч.6 ст.9 Закону України «Про рекламу», вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів та послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху, або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.
Як вбачається із вищевказаного переліку, серед інформації, яка може бути розміщена на вивісці, закон не вказує меню закладу, ціну пропонованих страв, акції, знижки тощо.
Таким чином, встановлено, що інформація, розміщена на конструкціях ПП «Лорелея», встановлених за адресою пл. Підкови, 3, виходить за межі інформації, переліченої у ч.6 ст. 9 Закону України «Про рекламу» як така, що може бути розміщена на вивісці, а відтак, дані конструкції не можуть вважатись вивісками в розумінні ст.9 Закону України «Про рекламу» з вищенаведених причин.
Відповідно до ч.7 ст.8 Закону України «Про рекламу» розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.
Крім цього, розміщена інформація також не може вважатись інформацією про товар в розумінні ст. 8 Закону України «Про рекламу» (в силу місця розміщення такої інформації).
Інформація, що покликана сформувати або підтримати обізнаність споживача та його інтерес щодо такої особи чи товару, визнається рекламою згідно ст.1 Закону України «Про рекламу».
Відповідно до ст.1 Закону України «Про рекламу», зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Отже, встановлені ПП «Лорелея» конструкції з розміщуваною на них інформацією повністю відповідають визначенню зовнішньої реклами в трактуванні ст.1 Закону України «Про рекламу».
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про рекламу» та п.4.2.10. «Правил розміщення реклами у м.Львові» (рішення Львівської міської ради № 569 від 21 травня 2010 року) підставою для встановлення реклами є дозвіл на розміщення реклами, виданий у встановленому порядку органом місцевого самоврядування, тобто Львівською міською радою.
У судовому засіданні встановлено, що дозволи на розміщення реклами ПП «Лорелея» за адресою: пл. Підкови, 3 Львівською міською радою не видавались.
Щодо виносної рекламної конструкції - штендера -то згідно додатку 5 до Правил розміщення реклами у м. Львові, виносні рекламні конструкції не дозволені в зоні 1, до якої належить історичний центр, і в тому числі пл. Підкови, 3.
Згідно п. 8.1.2 Правил розміщення реклами у м. Львові, підлягають демонтажу самовільно встановлені рекламоносії, власник яких не виконав вимоги про демонтаж.
Однак, ПП «Лорелея» не демонтувало самовільно встановлену рекламу, отримання дозволу на її розміщення не ініціювало, відтак 15 липня 2014 року КП «Адміністративно-технічне управління» прибуло для демонтажу самовільно встановлених рекламних конструкцій, одну з яких було демонтовано, про що складено акт №2 проведення демонтажу спеціальних конструкцій (а.с.46).
31 липня 2014 року при повторній спробі демонтажу самовільно встановлених конструкцій, працівники ПП «Лорелея» знову не допустили інженерів КП «Адміністративно-технічне управління» та підрядників, про що було складено відповідний акт (а.с.47).
Таким чином, розміщені на пл. Підкови, 3 конструкції не можуть вважатись вивіскою згідно змісту оприлюдненої інформації та не можуть вважатись інформацією про товар в силу місця розміщення такої інформації, а повністю відповідають визначенню реклами у трактуванні ст. 1 Закону України «Про рекламу».
Дозволи на розміщення реклами, як того вимагає ст. 16 Закону України «Про рекламу», ПП «Лорелея» за адресою пл. Підкови, 3 не видавались, а тому суд приходить до висновку, що рекламоносії встановлені самовільно і підлягають демонтажу. Процедура проведення демонтажу повністю відповідає вимогам Правил розміщення реклами у м. Львові.
Відтак, у даному випадку, усі дії, вчинені Департаментом економічної політики Львівської міської ради та КП «Адміністративно-технічне управління» та складені ними документи відповідають вимогам Закону України «Про рекламу», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Типовим правилам розміщення реклами, затвердженим Постановою КМУ № 2067 від 29 грудня 2003 року, Правилам розміщення реклами у м.Львові, затвердженим рішенням Львівської міської ради № 569 від 21 травня 2010 року, та здійснені у точній відповідності до зазначеної в цих документах процедури.
Згідно з ч.1 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
У відповідності до ч.ч.1,2,4 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Судом встановлено, що позивачем, всупереч вимогам вищевказаних статей, не надано належних та допустимих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, представником відповідача та третьої особи в судовому засіданні було доведено правомірність винесення оскаржуваної Вимоги Департаменту економічної політики Львівської міської ради №23/Р-9-368 від 05 лютого 2014 року та наказу Департаменту економічної політики Львівської міської ради №8Д від 25 лютого 2014 року в частині включення до нього ПП «Лорелея».
З огляду на вищевикладене, а також на те, що оскаржувані документи винесені відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття ухвали; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку, а тому суд приходить до висновку, що у задоволенні адміністративного позову ПП «Лорелея» слід відмовити.
Керуючись ст. 19 ч.2 Конституції України, ст.ст. 2, 6, 8, 9, 11, 69-71, 94, 97, 99, 100, 158-163 КАС України, Законом України «Про рекламу», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Типовим правилам розміщення реклами, затвердженим Постановою КМУ № 2067 від 29 грудня 2003 року, Правилам розміщення реклами у м.Львові, затвердженим рішенням Львівської міської ради № 569 від 21 травня 2010 року, суд, -
у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 10-ти днів після її проголошення. Постанова набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддя Мисько Х.М.