Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"24" березня 2015 р.Справа № 922/894/15
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жигалкіна І.П.
при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.
розглянувши справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТОР-3", с. Вільхівка
про стягнення 2701224,01 грн.
за участю представників сторін:
позивача - Виноградової Ю.О., дов. № 37 від 08.12.2014 р.;
відповідача - не з'явився.
Позивач, Публічне акціонерне товариство "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТОР-3" (надалі - Відповідач) заборгованості по договору про надання кредиту від 25.04.2013 р. № 82 в розмірі 2701224,01 грн.
Ухвалою від 14.02.2015 р. суд прийняв позовну заяву до розгляду, порушив провадження у справі та призначив її до розгляду в судовому засіданні.
23.03.2014 р. за вх. № 11361 через канцелярію суду позивач надав правове обґрунтування позовних вимог, яке долучено судом до матеріалів справи.
В судовому засіданні представник Позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі, просить суд задовольнити позов. Крім того, представником Позивача подані додаткові документи разом із клопотанням про долучення їх до матеріалів справи (вх. № 11503 від 24.03.2015 р.), які долучено судом до матеріалів справи.
Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про порушення провадження у справі та відкладення її розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві, Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 19).
Відповідно до ч.1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 24.03.2015 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд встановив наступне.
25.04.2013 року між Публічним акціонерним товариством "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" (далі по тексту - Банк, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТОР-3" (далі - Позичальник, Відповідач) укладено договір № 82 про надання кредиту (надалі - Договір), з наступними змінами, внесеними договором про зміни № 3 від 28.04.2014 р.
За умовами укладеного Договору Банк зобов'язався "25" квітня 2013 р. надати Позичальникові грошові кошти (кредит) у розмірі 140000,00 дол. США (кредит 1), а Позичальник зобов'язався на умовах, передбачених Договором, повернути кредит у строк не пізніше "22" квітня 2015 р. та сплатити проценти за користування ним за ставкою 14 % річних. Крім того, Банк зобов'язався "28" квітня 2014 р. надати Позичальникові грошові кошти (кредит) у розмірі 13568,49 дол. США (кредит 2), а Позичальник зобов'язався на умовах, передбачених Договором, повернути кредит у строк не пізніше "22" квітня 2015 р. та сплатити проценти за користування ним за ставкою 12% (п.1.1.).
На виконання умов Договору та взятих на себе зобов'язань Позивач надав Відповідачу кредит на обумовлену в Договорі суму, що належним чином підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме меморіальними валютними ордерами № 1456 від 25.04.2013 р. та № 5393 від 28.04.2014 р. (а.с. 21).
Згідно п. 5.2.2. Договору, Позичальник зобов'язаний здійснити погашення кредиту та сплату процентів в повному обсязі в порядку та на умовах, передбачених Договором.
Відповідно до п. 5.2.6. Договору, Позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит, сплатити нараховані проценти та неустойку, незалежно від настання строку виконання зобов'язання, зокрема, у випадку невиконання Позичальником своїх зобов'язань з повернення кредиту або сплати процентів.
Відповідно до п. 6.1.1. Договору, у випадку порушення строку повернення кредиту, передбаченого п.1.1. Договору, та/або строків сплати процентів, комісій, Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочки.
В п. 7.9. Договору сторони домовились, що позовна давність про стягнення неустойки (пені, штрафу) встановлюється тривалістю в три роки.
Проте Відповідач не виконав належним чином умов Договору, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед Позивачем на суму 169833,44 дол. США (еквівалент 2682018,18 грн.) та 19205,83 грн., що разом складає 2701224,01 грн., з них:
- сума строкової заборгованості за кредитом - 140000,00 дол. США (2210887,00грн.);
- сума строкової заборгованості за кредитом - 13568,49 дол. США (214274,27грн.);
- сума строкової заборгованості за відсотками - 1933,15 дол. США (30528,40грн.);
- сума строкової заборгованості за відсотками - 160,59 дол. США (2536,05 грн.);
- сума простроченої заборгованості за відсотками - 13113,98 дол. США (207096,63грн.);
- сума простроченої заборгованості за відсотками - 1057,23 дол. США (16695,83 грн.);
- пеня за простроченою заборгованістю за відсотками - 17793,05 грн.;
- пеня за простроченою заборгованістю за відсотками - 1412,78 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).
У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 345 Господарського кодексу України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У відповідності до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, Відповідач доказів погашення заборгованості перед Позивачем до суду не надав, та не спростував відсутність заборгованості за договором про надання кредиту № 82 від 25.04.2013 року.
Враховуючи вказані обставини суд дійшов висновку, що Відповідач порушив умови укладеного з Позивачем Договору та вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За таких підстав, суд вважає вимоги Позивача про стягнення з Відповідача строкової заборгованості за кредитом в розмірі 2425161,27 грн., строкової заборгованості за відсотками в розмірі 33064,45 грн. та простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 223792,46 грн. обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з п. 6.1.1. Договору, у випадку порушення строку повернення кредиту, передбаченого п.1.1. Договору, та/або строків сплати процентів, комісій, Позичальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочки.
У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України також встановлено, що пеня за прострочу платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". За таких підстав, позовні вимоги в частині стягнення 19205,83 грн. пені за простроченою заборгованістю за відсотками обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім того, оскільки відповідно до п.22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" Позивача звільнено від сплати судового збору, судовий збір в розмірі 54024,48 грн. підлягає стягненню з Відповідача на користь державного бюджету України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 173, 174, 193, 343, 345, Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 598, 599, 610-612, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТОР-3" (62431, Харківська обл., Харківський р-н, с. Вільхівка, вул. 50 років СРСР, 2-А; Код ЄДРПОУ 37681992) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" (61166, м. Харків, пр. Леніна, 36; код банку 351931; код ЄДРПОУ 20015529) заборгованість у розмірі 2701224,01 грн., в тому числі: строкова заборгованість за кредитом в розмірі 2425161,27 грн., строкова заборгованість за відсотками в розмірі 33064,45 грн., прострочена заборгованість за відсотками в розмірі 223792,46 грн. та пеня за прострочення заборгованості за відсотками в розмірі 19205,83 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТОР-3" (62431, Харківська обл., Харківський р-н, с. Вільхівка, вул. 50 років СРСР, 2-А; Код ЄДРПОУ 37681992) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 54024,48 грн. судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Повне рішення складено 30.03.2015 р.
Суддя І.П. Жигалкін