Справа № 428/8039/14-ц
Провадження №2/428/404/2015
25 лютого 2015 року м. Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:
головуючого суддіКордюкової Ж.І.,
при секретарі Комм Я.О.,
за участю прокурора Паталаха А.В.,
позивачаОСОБА_3.,
представника відповідача ОСОБА_1,
представника третіх осіб Воротинцевої М.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сєвєродонецьку справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа Служба у справах дітей Сєвєродонецької міської ради, Орган опіки та піклування Сєвєродонецької міської ради про розірвання шлюбу, позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
Позивач ОСОБА_3 звернувся до Сєвєродонецького міського суду з позовом до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, третя особа Служба у справах дітей Сєвєродонецької міської ради, Орган опіки та піклування Сєвєродонецької міської ради. В обґрунтування заявлених позивних вимог посилається на те, що 07.07.2007 р. вони зареєстрували свій шлюб. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 Спільне сімейне життя з відповідачем не склалося з причини розбіжності характерів та втрати почуття любові і поваги один до одного. Спільне господарство не ведеться. Шлюбні та сімейне відносини припинені, а тому їх подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе. Примирення між ними неможливе. Спору щодо поділу спільного сумісного майна немає. На даний час їх неповнолітній син проживає разом з позивачем, знаходиться на його повному утриманні. Відповідач ОСОБА_4 батьківські обов'язки не виконує, зокрема обов'язку виховання та утримання сина ОСОБА_5, не виконує і не здійснює жодних дій, спрямованих на його виховання. Крім того, вона у добровільному порядку відмовляється надавати гроші на потреби сина, а саме: на придбання їжі, одягу, іграшок, ліків тощо. У зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду та просив розірвати шлюб між ним та ОСОБА_4, який зареєстрований 07.07.2007 р. Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції, актовий запис №502; побавити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьківських прав відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1; стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, на його користь аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки від усіх видів її заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позовної заяви та до досягнення сином повноліття; та стягнути суму сплаченого збору з ОСОБА_4 на його користь.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 підтвердив обставини викладені в позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Додатково суду пояснив, що коли в м. Луганськ розпочались бойові дії, з метою збереження життя дружині та дитині він відправив їх до Туреччини на відпочинок вилітом з м. Києва, надавши для цього грошові кошти. Через декілька днів зв'язок з дружиною обірвався. Якісь речі дитини та дружини він надіслав службою доставки «Нова пошта» за допомогою адресної доставки до м. Києва. 12.06.2014 р. він приїхав до м. Київ за адресою мешкання дружини, де у дворі побачив свого неповнолітнього сина ОСОБА_5, який грався під наглядом родички дружини. Через деякий час того ж дня відповідач запропонувала йому забрати сина, віддала частину речей дитини. Решту речей дитини вона надіслала службою доставки. ІНФОРМАЦІЯ_1 його дружина не привітала дитину з днем народження. З цього часу відповідач дитиною не цікавиться. На даний час він мешкає разом з дитиною у м. Сєвєродонецьк та займається вихованням дитини. Подарунки та речі для дитини купувала мати відповідача. Він разом з дитиною спілкується з батьками відповідача. З 06.07.2014 р. по 19.07.2014 р. разом з дитиною та батьками дружини він (позивач) перебував на морі в м. Бердянськ. Він не бажає зберегти шлюб, почуттів поваги і любові до відповідача в нього не має. Сімейні стосунки між ними припинились з кінця травня 2014 р. Під час проживання у м. Луганськ він водив сина на гурток танців, до репетитора з математики. ОСОБА_4 не займалась домашніми справами. Коли син захворів, то його матір не захотіла перебувати з дитиною на стаціонарному лікуванні, з дитиною в лікарні перебувала няня. 12.06.2014 р. коли він зустрівся з дружиною, то вона йому повідомила про повне припинення стосунків.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Причини неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не надходило.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав. При цьому він надав письмові заперечення проти позовних вимог. Просив відмовити у задоволенні вимог про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
В судовому засіданні представник третіх осіб Служби у справах дітей Сєвєродонецької міської ради, Органу опіки та піклування Сєвєродонецької міської ради Воротинцева М.Г. підтримала позовні вимоги в частині позбавлення відповідача батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Додатково суду пояснила, що 01.12.2014 р. до Служби у справах дітей Сєвєродонецької міської ради звернувся ОСОБА_3 за наданням висновку про позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 Комісією був зроблений акт обстеження житлово-побутових умов проживання дитини. ОСОБА_3 проживає в нормальних умовах, створив належні умови для виховання неповнолітнього сина ОСОБА_5 та його спілкування. Дитина відвідує дитячий садок. Місце проживання відповідача службі було невідомо, вона не зверталась до служби. На основі заяви позивача, довідки із дитячого садочку та інших документів був зроблений висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4
В судовому засіданні прокурор Паталаха А.В. підтримала позовні вимоги в частині позбавлення відповідача батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Відповідач ОСОБА_4 не займається вихованням та утриманням своєї дитини, у зв'язку з чим позовні вимоги про позбавлення батьківських прав є доцільними.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що вона працює завідувачем ДНЗ №37. В неї ділові стосунки з ОСОБА_3, представником ОСОБА_4, та ОСОБА_10 09.09.2014 р. ОСОБА_3 прийшов до неї з сином ОСОБА_5 оформляти дитину в садок. ОСОБА_3 сказав, що мати з ними не живе і попередив, що він буде привозити і забирати дитину. Зі слів ОСОБА_3 їй відомо, що мати, ймовірно, проживає в м. Київ. 10.02.2015 р. ОСОБА_4 з'явилась єдиний раз у дитячому садочку. В цей час вона (свідок) не знаходилась на робочому місці, оскільки була на семінарі. Їй зателефонували працівники і повідомили про візит матері дитини. Вона повернулась на роботу, впевнилась, що ОСОБА_4 - це дійсно матір ОСОБА_5. Мати поспілкувалась з дитиною, залишила деякі подарунки і поїхала. При спілкуванні матері з дитиною вона (свідок) була присутня. Матір повідомила, що в неї забрали дитину, батько не дає можливості спілкуватись. ОСОБА_5 повідомив, що не хоче бачити матір, при цьому не пояснюючи причин такого ставлення до матері, але вже потім він погодився поспілкуватись з нею. Матір з дитиною спілкувались приблизно 10 хвилин. При цій зустрічі батька дитини не було. ОСОБА_5 розвивається відповідно своєму віку, дитина охайна і доглянута, приймає участь усіх заходах дитячого садку, у житті групи. Дитина відвідує дитячий садок, без поважних причин він не був відсутнім. Вихователі не скаржились на батька чи на вигляд дитини.
В судовому засіданні малолітній ОСОБА_5 суду пояснив, що він зараз проживає разом з батьком в іншому будинку, ніж раніш. Він ходить до дитячого садочку. До дитячого садочку його відводить і забирає батько, інколи товариш батька на ім'я ОСОБА_11. Його батько готує йому їжу, прибирає в домі, купує йому продукти та одяг. У вихідні дні з папою він вчить букви. Його матір проживає у м. Києві. Вона приїздила до нього один раз. Вони спілкувались у дитячому садочку. Вона привезла йому подарунки. Він не сумує за матір'ю, оскільки не бажає з нею проживати. Вона їхати разом з нею його не покликала. Матір йому не дзвонить, він з нею не спілкується. Матір його не ображала, проте він не бажає з нею проживати. В нього є ще бабуся ОСОБА_12 та дідусь. Вони йому телефонують, він з ними спілкується. Бабуся подарувала йому одяг, а дідусь іграшку. Вони не приїздять до нього в гості, оскільки вони залишились в іншому місті. Він сумує за бабусею та дідусем, бажає проживати разом з батьком.
Вислухавши пояснення учасників процесу, свідчення свідка, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Згідно ч. 1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
В силу ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Судом встановлено, що 07.07.2007 р. сторони зареєстрували свій шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1, виданого повторно 08.07.2010 р. Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції, актовий запис №502.
Сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2, виданого 26.06.2008 р. Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції.
Позивач посилаючись на те, що спільне життя з відповідачем не склалося з причини розбіжності характерів та втрати почуття любові і поваги один до одного, на неможливість подальшого спільного життя, просив розірвати шлюб між ними.
З огляду на зазначене, встановивши, що сім'я фактично розпалась, спільне господарство не ведеться, примирення сторін неможливе і сторони не бажають цього, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відносно позовних вимог позивача ОСОБА_3 щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 стосовно її сина Олексія суд відзначає наступне.
У Принципі 6 Декларації прав дитини, що була проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові та моральної та матеріальної забезпеченості.
Згідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратіфікована Постановою ВР N789-XII від 27.02.1991р., Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Згідно ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до довідки №3433 від 28.11.2014 р., виданої Комунальним підприємством «Єдиний розрахунковий центр м.Сєвєродонецька» ОСОБА_3 проживає у житловому приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1
Згідно акту обстеження житлово-побутових умов дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, від 05.11.2014 р. при обстеженні Службою у справах дітей Сєвєродонецької міської ради житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, встановлено, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає в трикімнатній квартирі, де є всі необхідні умови для проживання та виховання дитини. Дитина забезпечена усім необхідним для нормального розвитку.
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, відвідує дошкільний навчальний заклад №37 м. Сєвєродонецька з 08.09.2014 р., що підтверджується довідкою та характеристикою Комунального дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №37 «Струмочок» від 06.11.2014 р., від 05.02.2015 р.
Відповідно до висновку про позбавлення батьківських прав Сєвєродонецької міської ради від 08.12.2014 р. №5223 ОСОБА_4 самоухилилася від виконання батьківських обов'язків, не займається вихованням та утриманням малолітнього сина ОСОБА_5. В зв'язку з чим, орган опіки та піклування Сєвєродонецької міської ради вважає, що ОСОБА_4 слід позбавити батьківських прав стосовно сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1
Абзацом другим пункту 18 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 р. №3 передбачено, що зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків. Ухвалюючи таке рішення, суд має право вирішити питання про відібрання дитини у відповідача і передачу органам опіки та піклування (якщо цього потребують її інтереси), але не повинен визначати при цьому конкретний заклад.
В судовому засіданні дійсно було встановлено, що відповідач ОСОБА_4 не виконує свої батьківські обов'язки щодо виховання сина ОСОБА_5, що підтверджується свідченнями свідка ОСОБА_9 та висновком Органу опіки та піклування. Проте слід врахувати, що позивач з дитиною проживають в м. Сєвєродонецьку нетривалий час лише з вересня 2014 р. Фактично висновок про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав через неналежне виконання нею своїх батьківських обов'язків був зроблений Органом опіки та піклування Свєродонецької міської ради за той тримісячний період, протягом якого батько і син проживають в м. Сєвєродонецьку.
При цьому слід врахувати, що на території Луганської області згідно з Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 р. «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 р. триває антитерористична операція, через що існує загроза безпеки життя та здоров'я людей, які мешкають на цій території.
За таких обставин суд вважає, що прийняття рішення про позбавлення відповідача батьківських прав є дещо передчасним. Слід врахувати, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, а тому вважає за доцільне попередити відповідача ОСОБА_4 про необхідність змінити ставлення до виконання обов'язків по вихованню сина ОСОБА_5, поклавши на Орган опіки та піклування Сєвєродонецької міської ради контроль за виконанням нею батьківських обов'язків.
Стосовно позовних вимог позивача ОСОБА_3 щодо стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини суд відзначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Згідно ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред'явлення позову.
Судом встановлено, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає разом з батьком ОСОБА_3 та знаходиться на його утриманні.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_4 не надає матеріальної допомоги на утримання її неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1
З огляду на зазначене, відповідач ОСОБА_4 зобов'язана утримувати свого неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ним повноліття, у зв'язку з чим суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача та на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 243,60 грн. кожному.
Керуючись ст.ст. 21, 24, 110, 111, 112, п. 2 ч. 1 ст. 164, 165-167, 171, 180-184, 191 СК України, ст.ст. 7, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 367 ЦПК України, Принципом 6 Декларації прав дитини Резолюція 1386 (XIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 р., ст. 18 Конвенціії про права дитини ратіфікованої Постановою ВР N 789-XII від 27.02.1991 р., Постановою Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» №3 від 30.03.2007 р., Законом України «Про судовий збір», суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.
Розірвати шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, зареєстрований 07.07.2007 р. Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції, актовий запис №502.
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позовної заяви до суду - 12.12.2014 р. та до досягнення сином повноліття.
Попередити ОСОБА_4 про необхідність змінити ставлення до виховання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, поклавши на Орган опіки та піклування Сєвєродонецької міської ради контроль за виконанням нею батьківських обов'язків.
Відмовити у задоволені решти позовних вимог.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.
Відповідно до ст. 367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Сєвєродонецький міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення в повному обсязі складено 02.03.2015 р.
Суддя Ж. І. Кордюкова