Справа № 22-ц/796/4784/2015 Головуючий у 1-й інстанції Букіна О.М.
Доповідач Рубан С.М.
26 березня 2015 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :
головуючого судді Рубан С.М.
суддів Желепа О.В., Кабанченко О.А.
при секретарі Осмолович В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» - Пащенка СергіяМиколайовича на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 06 лютого 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича комерційна фірма «Вісмас-Техно» про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
РішеннямСолом'янського районного суду м. Києва від 06 лютого 2015 року в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «РайффайзенБанк Аваль» до ОСОБА_4, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича комерційна фірма «Вісмас-Техно» про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник ПАТ «РайффайзенБанк Аваль» - Пащенко Сергій Миколайович подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу.
Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.
Позивач звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № 015/С11-115-1/12/11 від 10.02.2012 року в розмірі 468 721,61 грн. та судовий збір в розмірі 3654,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 10.02.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробнича комерційна фірма "Вісмас-Техно" було укладено Договір № 015/С11-115- 1/12/11 про надання овердрафту, згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 600 000,00 грн. строком на 12 місяців із сплатою відсотків.
Відповідно до умов Договору, Позичальник зобов'язується в порядку та на умовах, що визначені Договором повертати кредитні кошти та сплачувати відсотки за кредитом згідно встановленого порядку погашення кредиту та відсотків.
В порушення умов Договору, третя особа ТОВ «Вісмас-Техно» не виконала взяті на себе зобов'язання, а тому станом на 04.03.2014 року загальна заборгованість ТОВ «Вісмас-Техно» за Договором становить 468 721,61 гривень, з яких:
- 384 625,14 грн. - заборгованість за кредитом,
- 78 957,73 грн. - заборгованість за відсотками,
- 5 138,74 грн. - пеня.
Також, в позові посилається на те, що 10.02.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_4 був укладений договір поруки № 12/С11-115-1/09/37, за умовами якого Відповідач зобов'язався відповідати перед Позивачем за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробнича комерційна фірма "Вісмас-Техно" договірних зобов'язань, що випливають з Договору № 015/С11-115-1/12/11, укладеного між Позивачем та ТОВ «Вісмас-Техно»10.02.2012 року.
Позивач зазначає, що на даний час договірні зобов'язання за Договором № 015/С 11-115- 1/12/11 не виконані.
Позивач посилаючись на ст. 543 ЦК України, зазначає, що він має право вимагати виконання основного зобов'язання від поручителя і позичальника як разом, так і окремо, а тому позов пред'явлено до поручителя за вибором Позивача.
В судовому засіданні суду першої інстанції представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог та просив стягнути з відповідача заборгованість станом на 04.03.2014 року по тілу кредиту в розмірі 384 625,14 грн. та відсотки в розмірі 78 957,73 грн.
Згідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк(термін).
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами статей 1050,1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Судом встановлено, що 10.02.2012 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробнича комерційна фірма «Вісмас-Техно» було укладено Договір № 015/С11-115-1/12/11 про надання овердрафту, згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 600 000,00 грн. строком на 12 місяців із сплатою відсотків (а.с.5-12).
Боржник відповідно до ст.625 ЦК України несе відповідальність за порушення грошового зобов'язання і на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також встановлені договором або законом річні проценти від простроченої суми.
Судом встановлено, що Позивач виконав умови Договору та надав ТОВ «Вісмас-Техно» кошти у повному обсязі.
Між тим, Третя особа ТОВ «Вісмас-Техно» умов Договору не виконала і станом на 04.03.2014 року загальна заборгованість ТОВ «Вісмас-Техно» за Договором становить 463 582,87 гривень, з яких:
- 384 625,14 грн. - заборгованість за кредитом,
- 78 957,73 грн. - заборгованість за відсотками (а.с.20-24).
З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань ТОВ «Вісмас-Техно» за Договором, 10.02.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 був укладений договір поруки № 12/С11-115- 1/09/37, за умовами якого Відповідач зобов'язався відповідати перед Позивачем за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробнича комерційна фірма «Вісмас- Техно» договірних зобов'язань, що випливають з Договору № 015/С11-115-1/12/11, укладеного між Позивачем та Третьою особою 10.02.2012 року (а.с.13-19).
Згідно п. 1.1. Договору поруки поручитель зобов'язується відповідати перед Кредитором солідарно з Позичальником за виконання забезпечених зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов Кредитного договору.
Відповідно до п. 1.2 Договору поруки, Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Позичальник, в порядку та строки, визначені Кредитним договором, у тому числі, при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання забезпечених зобов'язань.
Згідно п.2.1. Договору поруки у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Позичальником всіх або окремих забезпечених зобов'язань, Поручитель та Позичальник відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.
Рішенням Господарського суду м.Києва від 26.05.2014 року з боржника ТОВ Науково-виробнича комерційна фірма «Вісмас-Техно» на користь позивача стягнуто кредитну заборгованість в розмірі 384 625, 14 грн., відсотки в розмірі 78 957, 73 грн.
Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Відповідно до ч.1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).
Із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч.2 ст. 251 та ч.2 ст. 252 ЦК України).
З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки (пункт 7.2.) про його дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч.1 ст. 251 та ч.1 ст. 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч.4 ст. 559 ЦК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Згідно п. 1.1.3 кредитного договору строк виконання основного зобов'язання чітко визначений - датою остаточного погашення овердрафту є 02 лютого 2013 року (а.с.5).
Тобто, судом першої інстанції вірно встановлено, що у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» виникло право пред'явити вимогу до поручителя про виконання порушеного зобов'язання боржника щодо повернення кредиту, з 02 лютого 2013 року, протягом наступних шести місяців.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до поручителя шляхом пред'явлення позову 27.06.2014 року, тобто вже після спливу встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку. (а.с.1).
Крім цього, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що саме пред'явлення позову, а не будь-якої іншої вимоги, є належним пред'явленням вимоги до поручителя, що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України у справі №6-53цс14 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 17.09.2014 року, яке є обов'язковим до виконання в розумінні вимог ст. 360-7 ЦПК України.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що до суду позов про стягнення заборгованості позивач подав в березня 2014 року, тобто в межах загального терміну позовної давності та застосування шести місяців для пред'явлення позову до поручителя є безпідставним, оскільки з позовом до суду з вимогою до поручителя позивач звернувся лише 27.06.2014 року.
Крім цього, відповідно до правової позиції Верховного суду України у справі 6-53цс14 вбачається, що виходячи з положень другого речення частини четвертої статті 559 ЦК України слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).
Таким чином, закінчення строку, установленого договором поруки, так само, як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.
Тобто, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність ухваленого у справі рішення.
Оскільки рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду обґрунтовані, відповідають обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст.303,304,307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» - Пащенка Сергія Миколайовича - відхилити.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 06 лютого 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.
Головуючий
Судді