"16" березня 2015 р.справа № 2а-6932/10/0812
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.
суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя на постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 23 грудня 2010 року по справі №2-а-6932/10/0812 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя про стягнення невиплаченої державної соціальної допомоги дітям війни, -
Встановив:
У грудні 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо невиконання Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року та від 25.05.2008 року і відмови в виплаті позивачу щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити різницю у період з 09.07. 2007 року по 31.12.2007 р., та з 22.05.2008 року по дату винесення рішення у відповідності до Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 23 грудня 2010 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії УПФУ в Комунарському районі м.Запоріжжя, в період з 01.05.2010 року по 23.12.2010 року включно , у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги , як дитині війни в розмірі меншому, ніж встановлено ст.6 Законом України «Про соціальний захист дітей війни» та зобов'язано УПФУ в Комунарському районі м.Запоріжжя провести перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, у розмірі, встановленому ст. 6 Законом України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.05.2010 року по 23.12.2010 року включно, з врахуванням вже проведених виплат.
Інші позовні вимоги залишено без розгляду.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та відмовити в задоволені позовних вимог, посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального права.
Позивач апеляційну скаргу не подавав, рішення суду не оскаржував.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачка відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус дитини війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні і має право відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Також судом першої інстанції встановлено, що відповідач нараховував та виплачував позивачу щомісячну державну допомогу як дитині війни всупереч вимогам ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дії відповідача по нарахуванню та виплаті позивачу пенсії як дитині війни у розмірі меншому ніж передбачено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнаються протиправними, відповідача має бути зобов'язано провести перерахунок та виплату позивачу щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.05.2010 року по 23.12.2010 року включно, з врахуванням вже проведених виплат.
У 2008 році дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" відновлена рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року та в подальшому не призупинялася, а застосування відповідачем положень постанови Кабінету міністрів України № 530 від 28.05.2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений Законом України "Про соціальний захист дітей війни", який має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету міністрів України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя - залишити без задоволення.
Постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 23 грудня 2010 року по справі №2а-6932/10/0812 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та відповідно до частини 10 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: С.В. Чабаненко
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: А.В. Шлай