26 березня 2015 рокусправа № 804/9207/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.
суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.
за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року по справі
за позовом прокурора Ленінського району м. Дніпропетровська в інтересах ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач прокурор Ленінського району м. Дніпропетровська в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача Виконавчого комітету Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради (далі - Виконавчий комітет райради ), в якому просить скасувати рішення Виконавчого комітету райради №263 від 20.06.2014 року, яким відмовлено в зарахуванні ОСОБА_2 на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та зобов'язати відповідача розглянути та задовольнити звернення ОСОБА_3 щодо зарахування сина ОСОБА_2 на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2014 року позов задоволено, рішення Виконавчого комітету райради №263 від 20.06.2014 року скасовано, зобов'язано відповідача розглянути та задовольнити звернення ОСОБА_3 щодо зарахування сина ОСОБА_2 на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Виконавчим комітетом райради подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, є потерпілим, що постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалідом з дитинства 3 групи.
02.06.2014 року ОСОБА_3, яка діяла за нотаріально посвідченим дорученням від імені ОСОБА_2, звернулася в його інтересах до Виконавчого комітету райради з заявою про зарахування його на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, в чому Рішенням відповідача №263 від 20.06.2014 року відмовлено із посиланням на відсутність підстав щодо взяття на облік для поліпшення житлових умов.
Згідно з п. 10. ст. 20 Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, надається позачергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов (включаючи сім'ї загиблих або померлих громадян). Особи, зазначені в цьому пункті, забезпечуються жилою площею протягом року з дня подання заяви.
За приписами ст.34,42,43 Житлового кодексу України, та п.13 Правил обліку громадян,які потребують поліпшення житлових умов і наданні їм житлових приміщень, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР від 11.12.1984 року №470, потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок. Житлові приміщення надаються громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов в порядку черговості.
Згідно Постанови Виконкому Дніпропетровської обласної ради та президії обласної ради профспілок №199 від 24.05.1990 року рівень забезпечення житловою площею громадян по м. Дніпропетровську складає 6,7 кв. м на одну особу.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 зі своїми батьками ОСОБА_3, та ОСОБА_4 проживає у окремій благоустроєній приватизованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 74,45 кв. м., житловою площею 38,7 кв.м., яка складається із 3 окремих кімнат, площею 9,4 кв.м.,16,4 кв.м, 10,0 кв. м відповідно, та яка належить зазначеним особам на праві спільної сумісної власності згідно свідоцтва про право власності на житло від 4.10.1996 року.
Викладене свідчить, що ОСОБА_2 забезпечений житловою площею вище рівня середньої забезпеченості громадян по м. Дніпропетровську, яка складає 38,7 :3= 12,9 кв.м., що є підставою для відмови в постановці його на облік Виконавчим комітетом райради як особи, яка потребує поліпшення житлових умов.
Оскільки судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, це є підставою для скасування судового рішення та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись п. 3 ч.1 ст. 198, ст.ст. 202, 205, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради - задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року - скасувати та прийняти нову постанову.
У задоволенні позовних вимог прокурора Ленінського району м. Дніпропетровська в інтересах ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.
Головуючий: Т.С. Прокопчук
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова