31 березня 2015 рокусправа № 804/16479/14
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Лукманової О.М.
суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.
при секретарі: Губар Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року у справі № 804/16479/14 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
У жовтні 2014 року ФОП ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.10.2014 року № 0018491703 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем орендна з фізичних осіб в розмірі 83785,63 грн., з яких 67028,50 грн. - сума основного платежу, 16757,13 грн. - сума штрафних (фінансових) санкцій.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2014 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт вказував, що договорами оренди передбачена зміна умов та розміру орендної плати у разі її зміни на законодавчому рівні. Апелянт зазначав, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що розмір орендної плати не може бути іншим ніж розмір визначений договорами оренди земельних ділянок. Апелянт вважав, що розмір орендної плати не може бути меншим трикратного розміру земельного податку, тобто нарахування орендної плати повинно бути вираховане по правилам ст. 286, ст. 288 ПК України без врахування вимог договорів. Апелянт вказує на те, що податкова інспекція виносячи оскаржуване податкове-повідомлення рішення діяла у межах своїх повноважень та відповідно до законодавства.
Справа розглянута згідно ч. 1 ст. 41 КАС України, за відсутності осіб, які беруть участь у її розгляді.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що розмір орендної плати за земельні ділянки визначено у договорах оренди і ця сума є не змінною до змін умов договорів. Суд першої інстанції дійшов висновку, про те, що договором оренди земельних ділянок не закріплено обов'язок платника орендної плати, самостійно перераховувати величину орендної плати з урахуванням законодавчих змін, без погодження змін до договорів відносно орендної плати та без укладання додаткових угод платник не зобов'язаний платити збільшений розмір орендної плати.
Матеріалами справи встановлено, що ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області з 01.08.2014 року по 07.08.2014 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_1 з питань повноти нарахування орендної плати за землю за період з 01.07.2011 року по 01.07.2014 року. За результатами перевірки 08.08.2014 року складено акт № 2178/04-62-173/НОМЕР_2. Згідно висновків перевірки викладених у акті - ФОП ОСОБА_1 порушено пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 288.5 ст. 288 ПК України, що призвело до заниження орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території Бабушкінського району, на суму 73586,68 грн. Підставою для визначення таких висновків, на думку податкового органу, є неврахування та несплата ФОП ОСОБА_1 протягом періоду з 01.01.2011 року по 01.07.2014 року суми орендної плати за земельні ділянки у розмірі, що визначена нормами ПК України, не враховано збільшення розміру плати у трьох відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
На підставі акту перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області 01.10.2014 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0018491703, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати за землю на суму 83785,63 грн., з яких 67028,50 грн. за основним платежем, та 16757,13 грн. сума штрафних санкцій.
Матеріалами справи встановлено, що 28.12.2002 року на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 06.11.2002 року № 156/4 між ОСОБА_1 (орендар) та Дніпропетровською міською радою (орендодавець) було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого, позивачу передано в оренду земельну ділянку площею 0,0120 га за адресою: АДРЕСА_1, яка зареєстрована у Державному реєстрі земель за кадастровим номером НОМЕР_3, нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладення цього договору становить 53522,25 грн. Пунктом 3.1 договору визначено, що річна орендна плата за земельну ділянку становить 5352,22 грн. Пунктом 3.3. вищевказаного договору передбачено, що розмір земельного податку переглядається у разі законодавчої зміни ставок земельного податку.
Встановлено, що 27.04.2004 року на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 18.02.2004 року № 120/15 між ОСОБА_1 (орендар) та Дніпропетровською міською радою (орендодавець) було укладено договір оренди земельної ділянки, яким позивачу передано в оренду земельну ділянку площею 0,0896 га за адресою: АДРЕСА_1, яка зареєстрована у Державному реєстрі земель за кадастровим номером НОМЕР_4, нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладення цього договору становить 399632,81 грн. Пунктами 3.2 та 3.3 договору визначено, що орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі земельного податку з урахуванням індексів інфляції, зміна грошової оцінки земельної ділянки та її індексація тягне за собою зміну у розмірі орендної плати, провадиться без внесення змін та доповнень до договору.
Судом досліджено та не заперечувалось позивачем, що ним відповідно до податкових декларацій з орендної плати за землю за 2011 рік, 2012 рік, 2013 рік сплачувалась орендна плата за землю виходячи з розмірів встановлених у договорах оренди земельних ділянок.
01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який змінив порядок та розмір нарахування та сплати орендної плати за землю.
Матеріалами справи встановлено, що ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проводились заходи щодо зміни умов договорів оренди земельних ділянок укладених між ОСОБА_1 та Дніпропетровською міською радою відносно розміру орендної плати.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 21 Закон України «Про плату за землю» орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.
Відповідно до пп. 14.1.72, 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю, це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Відповідно до пп. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269, п.п. 288.1 - 288.5 ст. 288 ПК України платниками податку є землекористувачі, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.
Згідно пп. 288.5.1 п. 288.5. ст. 288 ПК України, яка регулює порядок та розмір орендної плати за землю, встановлено розмір такої орендної плати не менше 3% від суми нормативної грошової оцінки землі.
Згідно до п. 289.1 ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Матеріалами справи встановлено, що позивач самостійно не сплачував орендну плату у належному розмірі.
Відносини оподаткування не регулюються на засадах угоди, дані відносини регулюються засобами владних приписів з боку держави. Не дивлячись на те, що розмір орендної плати за землю є умовою договору, орендна плата є формою податку за землю, встановлення розміру якого прописується владними регулюючими нормами, зокрема ПК України.
Колегія суддів зазначає, що плата за землю є обов'язковим платежем, зміна розміру якого залежить від проведеної нормативної грошової оцінки або законодавчому визначенні цього розміру. Сплачуючи орендну плату за землю, ФОП ОСОБА_1 за 2011 - 2014 роки, не дотримувався норми ПК України при обчисленні розміру орендної плати за земельні ділянки.
Суд першої інстанції не врахував, що розмір оподаткування не може визначатись договірними відносинами, розмір орендної плати за землю, збільшення орендної плати за землю регулюється нормами ПК України.
Податкове повідомлення-рішення від 01.10.2014 року № 0018491703 винесене ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області є правомірним, з огляду на невірну сплату ФОП ОСОБА_1 розміру орендної плати за земельні ділянки за 2011 - 2014 роки.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 відмовити.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ст.ст. 205, 207 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року у справі № 804/16479/14 - скасувати. Прийняти нову постанову.
В задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.10.2014 року № 0018491703 - відмовити.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: О.М. Лукманова
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: Т.С. Прокопчук