15 січня 2015 року (09 год. 45 хв.) Справа № 808/8039/14 Провадження № ДО/808/998/14 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Максименко Л.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовною заявою: Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, м. Красноармійськ Донецької області
до відповідача: Комунального підприємства «Комунальник» Селидівської міської ради», м. Селидове Донецької області
про: стягнення коштів за податковим боргом з рахунків платника податків у банках, -
Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - позивач або Красноармійська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області) звернулась із адміністративним позовом до Комунального підприємства «Комунальник» Селидівської міської ради» (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути кошти з рахунків платника податків - Комунального підприємства «Комунальник» Селидівської міської ради» у банках, обслуговуючих такого платника податків, за податковим боргом в сумі 340 293,02 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що Комунальне підприємство «Комунальник» Селидівської міської ради» має податковий борг в сумі 340 293,02 грн., з яких заборгованість з податку на додану вартість становить 118 413,12 грн. та з екологічного податку в розмірі 221 879,15 грн. Дана заборгованість виникла в результаті несплати в повному обсязі узгоджених грошових зобов'язань, самостійно визначених відповідачем у поданих до контролюючого органу податкових деклараціях та донарахованих грошових зобов'язань згідно винесених позивачем податкових повідомлень-рішень. Зазначає, що позивачем вживались, визначені нормами податкового законодавства, заходи щодо стягнення з Комунального підприємства «Комунальник» Селидівської міської ради» податкового боргу. Однак, вручена відповідачу податкова вимога від 04.06.2014 № 1750-25, залишились без виконання. Враховуючи, що заборгованість відповідача є не сплаченою до бюджету, позивач просить стягнути її в судовому порядку.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.11.2014 відкрито провадження в адміністративній справі № 808/8039/14 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 11.12.2014.
11.12.2014 Запорізький окружним адміністративним судом винесено ухвалу про зупинення провадження у справі до 15.01.2015.
Відповідно до ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 15.01.2015 провадження в адміністративній справі поновлено.
Представники сторін в судове засідання не з'явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
14.01.2015 від позивача до суду надійшло клопотання (вх. № 1484) про розгляд справи без участі представника Красноармійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області.
12.12.2014 від відповідача у справі до суду надійшла заява (вх. № 52180), згідно якої останній із податковим боргом погоджується.
Також, від відповідача 14.01.2015 до суду надійшло клопотання (вх. № 1296) про надання часу для примирення сторін. Відповідач зазначає, що підставою для такого клопотання є гарантійний лист Виконавчого комітету Селидівської міської ради від 13.01.2015 № 02-20ф/2-6 про сплату заборгованості в сумі 562 034,69 грн. в термін до 01.02.2015.
За приписами ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
За таких обставин, суд дійшов до висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін, на підставі наявних у справі матеріалів, в порядку письмового провадження.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вирішуючи заявлене відповідачем клопотання про надання часу для примирення сторін, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 156 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі, звернення обох сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення - до закінчення строку, про який сторони заявили у клопотанні.
Виходячи зі змісту даної норми, клопотання про надання часу для примирення повинно бути узгоджене між сторонами та заявлене обома сторонами у справі.
В даному разі, клопотання про надання часу для примирення сторін подано виключно відповідачем без погодження із Красноармійською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області, оскільки від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника та надані докази, які підтверджують, що заявлена до стягнення заборгованість залишається не погашеною до бюджету. Як зазначалося вище, позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та не висловив наміру про необхідність надання часу для примирення із відповідачем у справі.
Крім того, відповідачем не надано суду достатніх доказів про можливість погашення заборгованості в добровільному порядку до терміну, вказаному у клопотанні.
З урахуванням викладеного, суд вважає клопотання відповідача про надання часу для примирення сторін необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Вивчивши матеріали справи, з'ясувавши обставини та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 01.10.2014, відповідач - Комунальне підприємство «Комунальник» Селидівської міської ради» (код ЄДРПОУ 37314281) зареєстроване як юридична особа 22.12.2010, номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи - 1 276 102 0000 002556.
Підпунктом 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України) визначено обов'язок платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Як передбачено п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України, звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість є календарний місяць.
Пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
З матеріалів справи судом встановлено, що Комунальним підприємством «Комунальник» Селидівської міської ради» були подані до Красноармійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області податкові декларації з податку на додану вартість за наступні періоди, зокрема:
- податкова декларація від 16.06.2014 за травень 2014 року, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 41 698,00 грн.;
- податкова декларація від 21.07.2014 за червень 2014 року, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 24 477,00 грн.;
- податкова декларація від 17.08.2014 за липень 2014 року, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 38 313,00 грн.;
- податкова декларація від 15.09.2014 за серпень 2014 року, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 37 416,00 грн.
За правилами п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
Згідно наданої позивачем картки особового рахунку платника податків, станом на 30.06.2014 у відповідача була наявна переплата в розмірі 373,62 грн.
Оскільки, сума самостійно задекларованих податкових зобов'язань з податку на додану вартість за вищезазначені періоди не була сплачена відповідачем в повному обсязі у встановлені законодавством строки (по термінам сплати 30.06.2014, 30.07.2014, 30.08.2014 та 30.09.2014 відповідно), то вона набула статусу податкового боргу.
Крім того, на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України та наказу Красноармійської ОДПІ від 09.09.2014 № 1864, фахівцями Селидівського відділення Красноармійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області проведено документальну невиїзну перевірку Комунального підприємства «Комунальник» Селидівської міської ради» з питання несвоєчасної сплати податку на додану вартість за 2014 рік, в ході якої встановлено порушення підприємством граничного терміну сплати основного платежу податку на додану вартість по терміну сплати 30.06.2014 в сумі 41 698,00 грн. (декларація з ПДВ від 16.06.2014 № 9034106775), по терміну сплати 30.07.2014 в сумі 24 477,00 грн. (декларація з ПДВ від 21.07.2014 № 9041991301).
За результатами даної перевірки позивачем складено акт від 19.09.2014 № 780/15/37314281, який підписано та отримано один примірник керівником Комунального підприємства «Комунальник» Селидівської міської ради» Гомзіним О.І.
На підставі вищезазначеного акту перевірки позивачем винесені податкові повідомлення-рішення, а саме:
- податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 22.09.2014 № 0001911500, згідно якого до відповідача застосовано штраф у розмірі 20% від грошового зобов'язання погашеного з затримкою, що становить 5 390,87 грн.;
- податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 22.09.2014 № 0001901500, згідно якого до відповідача застосовано штраф у розмірі 10% від грошового зобов'язання погашеного з затримкою, що становить 1 700,00 грн.
Дані податкові повідомлення-рішення отримані уповноваженою особою відповідача, про що на корінцях податкових повідомлень-рішень зроблені відповідні відмітки.
За приписами п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідачем не надано суду доказів оскарження вищезазначених податкових повідомлень-рішень, відтак зобов'язання за ними вважаються узгодженими та підлягають сплаті у встановленому законом порядку.
Оскільки сума штрафу донарахована контролюючим органом згідно податкових повідомлень-рішень від 22.09.2014 № 0001911500 та № 0001901500, відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачена, вона набула статусу податкового боргу.
Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість на загальну суму 118 413,12 грн., що підтверджується долученою до матеріалів справи карткою особового рахунку платника податків.
Крім того, Комунальне підприємство «Комунальник» Селидівської міської ради» має податковий борг з екологічного податку в сумі 221 879,15 грн., який виник на підставі наступного.
Базовим податковим (звітним) періодом подання податкової звітності з екологічного податку є календарний квартал (п. 250.1 ст. 250 Податкового кодексу України).
Згідно п. 250.2 ст. 250 Податкового кодексу України, платники податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, за винятком податкових агентів, визначених підпунктом 241.2.2 пункту 241.2 статті 241 цього Кодексу, які сплачують податок до або в день подання митної декларації:
250.2.1. за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів;
250.2.2. за паливо, реалізоване податковими агентами, - за місцем перебування такого податкового агента на податковому обліку у контролюючих органах;
250.2.3. за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк - за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.
З матеріалів справи судом встановлено, що Комунальним підприємством «Комунальник» Селидівської міської ради» були подані до Красноармійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області податкові декларації з екологічного податку за наступні періоди, зокрема:
- податкова декларація від 18.04.2014 за 1квартал 2014 року, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з екологічного податку за звітній період в сумі 119 361,70 грн.;
- податкова декларація від 21.07.2014 за 2 квартал 2014 року, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з екологічного податку за звітній період в сумі 137 517,45 грн.
Оскільки, сума самостійно задекларованих податкових зобов'язань з екологічного податку за 1 та 2 квартали 2014 року не була сплачена відповідачем в повному обсязі у встановлені законодавством строки, то вона набула статусу податкового боргу.
Згідно наданої позивачем картки особового рахунку платника податків, станом на 20.05.2014 у відповідача була наявна переплата в розмірі 35 000,00 грн.
Отже, враховуючи наявну на рахунку платника податків переплату, податковий борг відповідача з екологічного податку за вказаний період становить 221 879,15 грн.
Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як зазначено у п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
За правилами п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Судом з'ясовано, що 04.06.2014 позивачем сформовано податкову вимогу форми «Ю» № 1750-25 на суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями 84 361,70 грн., яка отримана уповноваженою особою Комунального підприємства «Комунальник» Селидівської міської ради» 04.06.2014, про що на корінці податкової вимоги зроблено відповідну відмітку.
Наразі, податкова вимога форми «Ю» від 04.06.2014 № 1750-25 в порядку визначеному ст. 60 Податкового кодексу України позивачем не відкликана, оскільки з моменту її виставлення заборгованість відповідача залишається не погашеною, що підтверджується даними карток особового рахунку платника податків за спірний період та довідкою про заборгованість Красноармійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області від 14.01.2015 № 784/10/25.
Згідно пп. 95.1 - 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно зі ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як вбачається із наданої позивачем довідки від 14.01.2015 № 784/10/25, станом на момент розгляду справи в суді за відповідачем обліковується податковий борг в сумі 552 878,90 грн., з яких Красноармійською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області заявлено до стягнення податковий борг в розмірі 340 293,02 грн. (в тому числі з податку на додану вартість - 118 413,12 грн. та з екологічного податку - 221 879,15 грн.).
Під час розгляду справи, відповідачем не надано суду доказів повного або часткового погашення заборгованості, нормативно та документально обґрунтованих заперечень проти позовних вимог, а також доказів, які б спростовували доводи позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Як зазначалося вище відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі та погодився із податковим боргом.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про можливість прийняття визнання адміністративного позову відповідачем, оскільки ці дії відповідача не суперечать чинному законодавству та не порушують чиї-небудь права, свободи та інтереси, а сума боргу доведена доказами, наявними в матеріалах справи.
Беручи до уваги вищезазначені обставини, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, а також враховуючи, що всупереч вимогам чинного законодавства, заборгованість відповідача в сумі 340 293,02 грн. залишається не погашеною до бюджету, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 2, 4, 7-12, 14, 71, 86, 94, 128, 159-163 КАС України, суд, -
Адміністративний Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Комунального підприємства «Комунальник» Селидівської міської ради» про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків платника податків у банках, - задовольнити повністю.
Стягнути з рахунків платника податків - Комунального підприємства «Комунальник» Селидівської міської ради» (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Шевченко, буд. 122, код ЄДРПОУ 37314281), у банках, обслуговуючих такого платника податків, кошти за податковим боргом в сумі 340 293,02 грн., в тому числі на користь Державного бюджету (код ЄДРПОУ 37791274, р/р 31113029700070, банк - ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016) податковий борг з податку на додану вартість в сумі 118 413,12 (сто вісімнадцять тисяч чотириста тринадцять гривень 12 коп.) грн. та на користь Державного бюджету (код ЄДРПОУ 37791274, р/р 33111364700070, банк - ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016) податковий борг з екологічного податку в сумі 221 879,15 (двісті двадцять одна тисяча вісімсот сімдесят дев'ять гривень 15 коп.) грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Л.Я. Максименко