Справа: № 712/16690/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Пироженко С.А. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.
Іменем України
31 березня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Степанюка А.Г.,
суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі - Ліневській В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання провести перерахунок пенсії, -
У грудні 2014 року ОСОБА_2 (далі - Позивач, ОСОБА_2) звернулася до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Черкасах Черкаської області (далі - Відповідач, Управління) про: визнання неправомірними дій Управління щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_2 на виконання постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 01.04.2014 року у справі №712/2213/14-а з наступним її встановленням у 80%-вому розмірі заробітної плати; зобов'язання Відповідача здійснити Позивачу перерахунок та виплату пенсії державного службовця відповідно до постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 01.04.2014 року у справі №712/2213/14-а з урахуванням 87% заробітної плати, тобто з 27.07.2013 року, з урахуванням різниці, що була виплачена у цей період, та проводити виплату пенсії державного службовця у розмірі 87 % заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 29.01.2015 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що положення Закону України «Про державну службу», які регламентують порядок призначення пенсії та її розмір, не можуть бути застосовані до правовідносин щодо перерахунку пенсії.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому звертає увагу на порушення судом норм матеріального права, вказуючи при цьому на невірне тлумачення положень Закону України «Про державну службу».
Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи в судове засідання не з'явились, а тому справа розглядалась за наявними у ній матеріалами у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Як встановлено судом першої інстанції, згідно довідки Управління від 04.12.2014 року №2845 ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні та з 20.05.2010 року отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 87% заробітної плати.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 01.04.2014 року у справі №712/2213/14-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2014 року, задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління та, зокрема, зобов'язано Відповідача здійснити перерахунок пенсії Позивача з врахуванням виплат матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та оздоровлення за період з червня 2008 року по квітень 2010 року відповідно до довідки від 28.01.2014 року №1537/06 про складові заробітної плати, починаючи з 27.07.2013 року.
Позивач 19.11.2014 року звернувся до Відповідача із заявою про надання інформації про перерахунок пенсії на виконання рішення суду.
Листом від 05.12.2014 Управління повідомило ОСОБА_2 про те, що перерахунок пенсії проведено у розмірі 80% заробітної плати відповідно до Закону України «Про державну службу» в редакції, яка діяла на дату перерахунку за рішенням суду.
На підставі встановлених вище обставин, виходячи з системного аналізу приписів ст. ст. 22, 64 Конституції України, ст. ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу», суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність дій Управління щодо перерахунку пенсії у розмірі 80% заробітної плати, оскільки положення закону, що регулюють питання призначення пенсії, до спірних правовідносин не застосовуються.
З таким висновком суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України «Про державну службу» (далі - Закон) у редакції, яка діяла на момент призначення Позивачу пенсії, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Згідно ч. 5 ст. 37 Закону за кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
Приписи ч. 6 вказаної статті Закону визначають, що Пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частинами другою і п'ятою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особам, визнаним інвалідами I та II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів I та II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно до цього Закону призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.
Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року №3668-VI, який набрав чинності з 01.10.2011 року, внесено зміни до статті 37 Закону, зокрема, змінено у відсотках розмір пенсії від сум їх заробітної плати, яка призначається державним службовцям: «На одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначеної, зокрема, відповідно до Закону України «Про державну службу», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, з 01.10.2011 року положення ч. 5 ст. 37 Закону щодо призначення державним службовцям пенсії від сум їх заробітної плати у розмірі не більше 90 відсотків заробітної плати втратила чинність у зв'язку з внесенням змін до цієї статті Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».
Разом з тим, як вірно зазначив суд першої інстанції, підстави та порядок перерахунку пенсій державним службовцям регулює стаття 37-1 Закону, положення якої щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» змін не зазнали.
При цьому, внесені вищезгаданим Законом зміни до статті 37 Закону щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії державним службовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Крім того, колегією суддів враховується, що Верховний Суд України в постанові від 10.12.2013 року у справі №21-420а13 висловив правову позицію, відповідно до якої при перерахунку пенсії має застосовуватися норма, яка визначає розмір пенсії у відсотках, і яка діяла на момент призначення пенсії, а не при перерахунку вже призначеної пенсії.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що перерахунок вже призначеної пенсії Позивача повинен обчислюватись без обмеження її граничного розміру, встановленого Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», тобто виходячи з того показника, який брався при призначенні пенсії.
Відповідно до ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Черкасах Черкаської області - залишити без задоволення, а постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання провести перерахунок пенсії - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.
Головуючий суддя А.Г. Степанюк
Судді В.В. Кузьменко
О.І. Шурко
Головуючий суддя Степанюк А.Г.
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.