04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"30" березня 2015 р. Справа№ 910/22298/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Дідиченко М.А.
Баранця О.М.
за участю представників:
від позивача - Костенко В.Л., довіреність № б/н від 25.07.2014;
від відповідача - Соляник Н.В., довіреність № ЦХП-15/13 від 12.01.2015;
від третьої особи - представник не прибув,
розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" на рішення господарського суду міста Києва від 18.11.2014 у справі № 910/22298/14 (суддя Якименко М.М.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Євроінвестстрой" до державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу Колійної машинної станції № 137 про стягнення 2 524 800,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроінвестстрой" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" про стягнення 2 524 800,00 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 18.11.2014 у справі № 910/22298/14 позов задоволено повністю; вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 2 524 800,00 грн. вартості поставленої продукції.
При ухваленні рішення по даній справі суд першої інстанції дійшовши висновку про неможливість повернення відповідачем майна отриманого за договором, який було визнано недійсним, задовольнив позов та стягнув вартість цього майна.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 18.11.2014 у справі № 910/22298/14 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на підписання з його боку накладних неуповноваженою особою, а отже неотримання продукції від позивача за договором №ЦХП-05-00514-01 від 06.02.2014.
Представник апелянта - відповідача у справі в судовому засіданні 30.03.2015 підтримав вимоги за апеляційною скаргою.
Третя особа правом на участь в судовому засіданні свого представника не скористалась, хоча про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Разом з тим, від третьої особи до суду надійшли письмові пояснення по суті справи.
Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Між товариством з обмеженою відповідальністю "Євроінвестстрой" (постачальник) та державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту "Укрзалізничпостач" (замовник) 06.02.2014 укладено Договір поставки №ЦХП-05-00514-01, за умовами якого (п. 1.1. договору) постачальник зобов'язався поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити Продукцію, найменування, марка і кількість якої вказується в специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору, на умовах, що викладені у цьому Договорі.
Відповідно до п. 5.1 договору, постачальник здійснює поставку Продукції автомобільним або залізничним транспортом на умовах СРТ (Перевезення сплачено до...) пункт призначення за реквізитами Вантажоодержувача - кінцевого одержувача - структурного підрозділу залізниці згідно рознарядки замовника (відповідно до вимог "ІНКОТЕРМС" ред. 2010р.). Вантажовідправником Продукції може бути третя особа, зазначена постачальником.
Пунктом 5.3 договору передбачено, що датою поставки Продукції вважається дата приймання цієї Продукції вантажоодержувачем - кінцевим одержувачем - структурним підрозділом залізниці, зазначеного в рознарядці замовника, що підтверджується належно оформленим Актом прийому-передачі, який підписується представниками вантажоодержувача, постачальника та затверджується керівництвом служби залізниці вантажоодержувача, оригінал якого надається замовнику.
Згідно з п. 6.1 договору, оплата за кожну партію поставленої Продукції по даному договору проводиться замовником протягом 75 (сімдесяти п'яти) банківських днів після дати поставки партії Продукції, у відповідності з рахунком-фактурою на дану партію, обумовлену згідно з п. 5.2.
На виконання умов договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято продукцію на загальну суму 2 524 800,00 грн., що підтверджується видатковими накладними: №40 від 13.02.2014 року на суму 1 262 400,00 грн. та №54 від 17.02.2014 року на суму 1 262 400,00 грн.
Крім цього, отримання відповідачем товару на зазначену суму підтверджується також оформленими належним чином Актами приймання-передачі продукції: №657 від 13.02.214 року на суму 1 262 400,00 грн. та № 2 від 17.02.2014 року на суму 1 262 400,00 грн.
Відповідачем зобов'язання в частині оплати отриманого товару виконано не було.
Рішенням господарського суду міста Києва від 08.07.2014 року у справі №910/8658/14 визнано недійсним договір поставки від 06.02.2014 № ЦХП-05-00514-01, укладений між Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" та товариством з обмеженою відповідальністю "Євроінвестстрой".
На зазначене рішення ТОВ "Євроінвестстрой" була подана апеляційна скарга, яка ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2014 у справі №910/8658/14 повернута без розгляду.
Таким чином, рішення набрало законної сили.
Враховуючи визнання договору поставки від 06.02.2014 № ЦХП-05-00514-01 недійсним, а також наявність у відповідача непогашеної заборгованості за цим договором, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" 2 524 800,00 грн. вартості поставленої продукції.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як визначено п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 6.1 договору передбачено, що оплата за кожну партію поставленої Продукції по даному договору проводиться замовником протягом 75 (сімдесяти п'яти) банківських днів після дати поставки партії Продукції, у відповідності з рахунком-фактурою на дану партію, обумовлену згідно з п. 5.2.
Відповідачем оплата товару у строки передбачені договором здійснена не була.
Доводи апелянта про неотримання продукції з огляду на підпис накладних неуповноваженою особою спростовуються оформленими належним чином Актами приймання-передачі продукції: №657 від 13.02.214 року на суму 1 262 400,00 грн. та № 2 від 17.02.2014 року на суму 1 262 400,00 грн., які затверджені підписом заступника директора відповідача (зазначеною особою було підписано договір) та скріплені печаткою підприємства.
Крім цього, в матеріалах даної справи (а.с. 43) міститься Акт №2 звірки поставок та розрахунків між ДП "Укрзалізничпостач" та ТОВ "Євроінвестстрой", який підписано та скріплено печаткою відповідача.
Згідно даного акту заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки від 06.02.2014 № ЦХП-05-00514-01 становить 2 524 800,00 грн.
Також, отримання продукції фактично визнано відповідачем з огляду на заявлення ним клопотання про залучення третьої особи, в якому вказано про отримання продукції по договору з позивачем та передачу її відокремленому структурному підрозділу "Колійна машинна станція №137" державного підприємства "Придніпровська залізниця".
Отже, позивачем належними та допустимими доказами доведено обставини здійснення поставки товару відповідачу на суму 2 524 800,00 грн. за договором поставки від 06.02.2014 № ЦХП-05-00514-01.
Як вже було зазначено, рішенням господарського суду міста Києва від 08.07.2014 року у справі №910/8658/14 визнано недійсним договір поставки від 06.02.2014 № ЦХП-05-00514-01.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Згідно п. 2.14 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" за встановленої під час судового розгляду неможливості одержане за правочином повернути майно в натурі (через його втрату, псування, істотну зміну тощо) набувач повинен відшкодувати вартість майна.
Третьою особою надані суду письмові пояснення, згідно яких відокремленим структурним підрозділом "Колійна машинна станція №137" у лютому 2014 року була отримана продукція від Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач", яку останнє набуло згідно договору поставки від 06.02.2014 № ЦХП-05-00514-01.
Так, третя особа повідомила, що дана продукція використана в липні 2014 року та будь-які її залишки відсутні.
Отже, наведеним підтверджується неможливість повернення відповідачем майна одержаного за договором поставки від 06.02.2014 № ЦХП-05-00514-01.
Таким чином, у зв'язку з неможливістю повернення майна відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу його вартість у розмірі 2 524 800,00 грн.
Відповідач проти відшкодування вартості майна саме за зазначеною ціною (2 524 800,00 грн.) не заперечив, доказів зменшення ціни на даний час не надав.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Оскільки, в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).
Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 18.11.2014 у справі № 910/22298/14 - без змін.
2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.
3. Матеріали справи № 910/22298/14 повернути до господарського суду міста Києва.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.
Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко
Судді М.А. Дідиченко
О.М. Баранець