10.03.2015 р. м. Київ К/800/14875/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Ситникова О.Ф.(суддя-доповідач),
Малиніна В.В.,
Швеця В.В.,
провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Армянську Автономної Республіки Крим до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Красноперекопськ Автономної Республіки Крим про відшкодування витрат за касаційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Красноперекопськ Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22 листопада 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року, -
Управління Пенсійного фонду України в м. Армянську Автономної Республіки Крим звернулось до суду з адміністративний позовом про зобов'язання Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Красноперекопськ АРК прийняти до відшкодування витрати Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ АР Крим на виплату та доставку адресної допомоги до пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професіного захворювання у розмірі 694.00 гривні, розмір основної пенсії 150,00 гривень, поштовий збір в розмірі 6,67 гривень за період з 01.09.2012 до 30.09.2012 року.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22 листопада 2012 року адміністративний позов задоволено частково.
Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Красноперекопськ АР Крим на користь Управління Пенсійного фонду в м. Армянськ АР Крим заборгованість за вересень 2012 року в розмірі 151,17 гривень. В іншій частині позову відмовлено.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22 листопада 2012 року залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22 листопада 2012 року та ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Красноперекопськ Автономної Республіки Крим звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, суд, в межах ст. 220 КАС України, дійшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Так, судами попередніх інстанції встановлено, що відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноперекопськ АР Крим є юридичною особою державною установою, видом діяльності за КВЕД є діяльність у сфері обов'язкового соціального страхування.
Позивач звернувся до відповідача за проведенням звірки за період з 01.09.2012 по 30.09.2012.
У вересні 2012 року позивач та відповідач підписали акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Відповідно до Акту щомісячної звірки по особових справах потерпілих позивачем здійснено виплати державної допомоги у вересні 2012 року 28 особам на загальну суму витрат 23045,85 гривень, з яких до відшкодування відповідачем прийнято лише 3956,62 гривень, у кількості 27 осіб.
Таким чином, відповідачем не прийнята до відшкодування сума витрат на виплату та доставку за вересень 2012 року пенсіонерам в розмірі 19089,23 гривн.
Предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача відшкодувати позивачу витрати з виплати і доставки пенсії та витрати на виплату і доставку державної адресної допомоги.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився Севастопольський апеляційний адміністративний суд дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо відшкодування витрат на виплату і доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві в сумі 130,94 грн., а сума витрат пов'язаних з витратами на доставку адресної допомоги відшкодуванню не підлягає.
З таким висновком погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України, з огляду на наступне.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ (стаття 4 Основ у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Відповідно до пункту 4 статті 25 Основ за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг і матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Ураховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ є Фонд, що також передбачено ст. 21 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», яка визначає перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом.
Згідно з частиною четвертою статті 26 Основ якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Аналогічне правило закріплене частиною другою статті 24 вказаного Закону № 1105-XIV, відповідно до пункту 5 якої якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Згідно з абзацом другим пункту 4 Порядку відшкодування витрат, розробленого та затвердженого ПФУ і Фондом відповідно до Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та законів України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та «Про пенсійне забезпечення», відшкодуванню Фондом підлягають, зокрема, виплачені суми основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Отже, відшкодування витрат на виплату і доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві покладено на Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України ум. Красноперекопськ Автономної Республіки Крим.
Разом з тим суд касаційної інстанції вважає, що витрати ПФУ на виплату і доставку державної адресної допомоги та підвищення до пенсії, що передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 «Про деякі питання пенсійного забезпечення», не підлягають відшкодуванню Фондом, оскільки такі витрати не входять до складу розміру пенсії по інвалідності та визначеного ст. 21 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» переліку соціальних послуг і виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом.
Таким чином, суди попередніх інстанцій належним чином встановили обставини справи, дали відповідну оцінку дослідженим у судових засіданнях доказам у справі, та прийшли до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вимог позивача, оскільки відповідачем не допущено порушень процедури звільнення, встановленої чинним законодавством України.
Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 231 КАС України суд, -
Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Красноперекопськ Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22 листопада 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Судді О.Ф. Ситников
В.В. Малинін
В.В. Швець