02 квітня 2015 року м.Одеса Справа № 815/1889/15
Суддя Одеського окружного адміністративного суду - Іванов Е.А., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Іллічівського Міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання неправомірними дій та відшкодування матеріальної шкоди, упущеної вигоди та моральної шкоди, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Іллічівського Міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області в якій позивач просить суд визнати неправомірними дії слідчого СВ Іллічівського МВ ГУМВС України в Одеській області Дубонос В.А. щодо накладення арешту на належне позивачу майно згідно постанови від 10.11.2011 року; стягнути з Державного казначейства України відшкодування моральної шкоди в сумі 17258,06 грн., упущеної вигоди в сумі 13391,76 грн., моральної шкоди в сумі 10000 грн., за рахунок Державного бюджету шляхом списання в безспірному порядку на користь позивача з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України.
Відповідно до ч.1 ст.1 КАС України визначає юрисдикцію, повноваження адміністративних судів щодо розгляду адміністративних справ, порядок звернення до адміністративних судів та порядок здійснення адміністративного судочинства.
Поняття справи адміністративної юрисдикції законодавчо визначено у п.1 ч.1 ст.3 КАС України: переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 25.05.2001 року №6-рп/2001 правосуддя України здійснюється шляхом розгляду і вирішення справ по спорах відповідно до процесуального законодавства України. Цим рішенням Конституційного Суду України кримінальне судочинство визначено як врегульований нормами кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів. Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватися у порядку, встановленому КПК України.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура..
Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до сфери управлінської і не може бути предметом оскарження в порядку, визначеному КАС України.
Згідно ст.ст. 303-307 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить суд визнати неправомірними дії слідчого СВ Іллічівського МВ ГУМВС України в Одеській області Дубонос В.А. щодо накладення арешту на належне позивачу майно згідно постанови від 10.11.2011 року, який був накладений в межах кримінальної справи №21201100402, але оскарження таких дій передбачено КПК України, тому оскарження всіх процесуальних рішень слідчого по порушеній кримінальній справі відбувається та розглядається в межах кримінального процесу і не повинно виходити за його рамки.
Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Іллічівського Міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання неправомірними дії слідчого СВ Іллічівського МВ ГУМВС України в Одеській області Дубонос В.А. щодо накладення арешту на належне позивачу майно згідно постанови від 10.11.2011 року не підлягають оскарженню у порядку, визначеному КАС України, суддя дійшов висновку, що даний позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи вищенаведене, позивачу слід відмовити у відкритті провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 2, 3, 17, 109, ст. 158-160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Іллічівського Міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання неправомірними дій та відшкодування матеріальної шкоди, упущеної вигоди та моральної шкоди.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 5 ст. 109 КАС України повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 6 ст. 109 КАС України розгляд справи за вказаними вимогами відноситься до кримінальної юрисдикції.
Копію ухвали разом із заявою та всіма додатками до неї надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання її копії.
Суддя Е.А. Іванов