31 березня 2015 р. Справа № 818/200/15
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Водолажської Н.С. , Бенедик А.П.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції фонду соціалного страхування України в Путивльському районі Сумської області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.02.2015р. по справі № 818/200/15
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі
до Відділення виконавчої дирекції фонду соціалного страхування України в Путивльському районі Сумської області
про стягнення заборгованості,
Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі Сумської області, звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Путивльському районі Сумської області, в якому просив стягнути витрати з виплати пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з жовтень по грудень включно 2014 року в загальній сумі 805,86 грн.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 09.02.2015 року по справі № 818/200/15 адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з постановою Сумського окружного адміністративного суду від 09.02.2015 року по справі № 818/200/15 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою залишити позовну заяву без розгляду в зв'язку з необґрунтованістю, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.
Справа розглядається в порядку письмового провадження у відповідності до ч. 1 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи в їх сукупності та заслухавши суддю-доповідача колегія суддів встановила, що починаючи з жовтня по грудень 2014 року між позивачем та Фондом були підписані акти щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих (СНД), яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання відповідно за жовтень - грудень 2014 року з таблицею розбіжностей щодо витрат на виплату та доставки державної адресної допомоги.
Отже, Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Путивльському районі Сумської області не визнано та не прийнято до відшкодування суми щомісячної державної адресної допомоги перед Управлінням Пенсійного фонду України в Білопільському районі Сумської області в сумі 805,86 грн.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що обов'язок проводити щомісячні звірки витрат за особовими справами потерпілих покладено саме на Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та на органи Пенсійного фонду України, на підставі яких в подальшому будуть проводитися відповідні відшкодування на централізованому рівні (Порядок № 5-4/4 від 04.03.2003 року).
Висновки суду першої інстанції не можуть бути визнані обґрунтованими виходячи з наступного.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 року № 16/98-ВР (далі Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до ст. 4 Основ залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
За пенсійним страхуванням згідно до ст. 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів. Відповідно до пункту 4 цієї статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Пунктом 5 частини 1 статті 24 Закону України № 1105-XIV від 23.09.1999 року «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Фонд зобов'язано співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.
Як встановлено ст. 21 Закону України № 1105-ХІV, Фонд зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у разі настання страхового випадку.
Постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 року «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох 120 відсотків, на трьох і більше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів. У разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.
Враховуючи вищевикладене, адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 265 визначено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Вирішуючи питання про те, чи здійснюються ці виплати за рахунок коштів Фонду, колегія суддів зазначає, що страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.
Одним із основних принципів страхування від нещасного випадку є цільове використання коштів. Відповідно до ст. 46 Закону України № 1105-XIV кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не формуються за рахунок Державного бюджету України, не включаються до його складу та використовуються виключно за їх прямим призначенням.
Зважаючи на особливості фінансування страхування від нещасного випадку, виключно цільове використання цих коштів та враховуючи те, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, Фонд не може нести витрати на виплату державної адресної допомоги.
Таким чином, при винесенні рішення судом першої інстанції не було враховано, що у відповідача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Путивльському районі Сумської області відсутній обов'язок відшкодовування витрат пов'язаних з виплатою і доставкою щомісячної державної адресної допомоги.
На підставі викладеного колегія суддів вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова Сумського окружного адміністративного суду від 09.02.2015 року по справі № 818/200/15 прийнята при невідповідності висновків суду обставинам справи та підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 3 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції фонду соціалного страхування України в Путивльському районі Сумської області задовольнити частково.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.02.2015р. по справі № 818/200/15 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі Сумської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Путивльському районі Сумської області про стягнення заборгованості - відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.
Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Бенедик А.П.