79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"31" березня 2015 р. Справа № 909/1354/14
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого - судді - Гнатюк Г.М.
суддів - Мирутенка О.Л.
- Якімець Г.Г.
Розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Криницького Адріана Омеляновича, м. Івано-Франківськ б/н і б/д
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.02.2015р.
у справі № 909/1354/14
за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ,
до відповідача: фізичної особи-підприємця Криницького Адріана Омеляновича, м. Івано-Франківськ,
про стягнення заборгованості за договором №б/н від 22.05.2013 в розмірі 31486,51 грн., з яких 20953 грн. - заборгованість за кредитом, 6560,97 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом, 2278,50 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 1694,04 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
04.03.2015р. на адресу суду поступила апеляційна скарга фізичної особи-підприємця Криницького Адріана Омеляновича на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.02.2015р. у даній справі, яка автоматизованою системою документообігу суду розподілена до розгляду судді-доповідачу Гнатюк Г.М. При цьому, відповідно до довідки про автоматичний розподіл справ між суддями, до складу колегії входять судді Кравчук Н.М. та Мирутенко О.Л.
Ухвалою суду від 04.03.2015р. зазначена апеляційна скарга призначена до розгляду на 17.03.2015р.
В судове засідання 17.03.2015р. представники сторін не з'явилися. Враховуючи клопотання представника апелянта про відкладення розгляду справи, ухвалою суду від 17.03.2015р. розгляд справи відкладено до 31.03.2015р.
У зв'язку із перебуванням судді Кравчук Н.М. у відпустці, розпорядженням в.о.голови Львівського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 року у склад судової колегії для розгляду справи №909/1354/14 внесено зміни, сформувавши її у наступному складі: головуючий суддя Гнатюк Г.М., судді Мирутенко О.Л. та Якімець Г.Г.
Рішення може прийматись тільки тим суддею (суддями), який брав участь у розгляді справи з його початку. В разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи з огляду на встановлений п. 3 ч. 4 ст. 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді, слід починати з початку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених ст. 69 ГПК строків вирішення спору.
В судове засіданні 31.03.2015р. представники сторін також не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце слухання справи.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Встановив :
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 16.02.2015р. у справі №909/1354/14 (суддя Деделюк Б.В.) позов задоволено повністю та стягнено з фізичної особи-підприємця Криницького Адріана Омеляновича на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" заборгованість за договором №б/н від 22.05.2013 в розмірі 31486,51 грн., з яких 20953 грн. - заборгованість за кредитом за період з 22.04.2014 по 25.12.2014, 6560,97 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом за період з 18.11.2013 по 25.12.2014, 2278,50 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов"язань за договором за період з 04.12.2013 по 25.12.2013, 1694,04 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом за період з 01.04.2014 по 25.12.2014 та 1827 (тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.
Рішення суду мотивоване тим, що у відповідності до ст.526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Оскільки відповідачем не подано доказів виконання грошових зобов'язань по поверненню кредиту, сплати відсотків, комісії за користування кредитом та пені, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, фізична особа-підприємець Криницький Адріан Омелянович оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв'язку з чим просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Зокрема зазначає, про те, що судом першої інстанції не враховано що між сторонами не укладалися кредитні угоди. При цьому апелянт зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази ознайомлення відповідача з Правилами та умовами кредитування в яких містяться істотні умови кредитування, а так як інші письмові угоди не укладалися, вважає вимоги позивача безпідставними. Крім цього, апелянт зазначає, що відсутні докази фактичного надання чи зарахування Банком відповідачу грошових коштів.
Письмовий відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, оцінивши докази, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.02.2015р. у справі №909/1354/14 залишити без змін, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.05.2013 фізичною особою-підприємцем Криницьким А.О. підписано заяву про відкриття поточного рахунку (далі Заява). Згідно Заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі Умови), тарифів Банку, що розмішені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування б/н від 22.05.2013 (далі Договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.
У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Згідно п. 3.2.1.1.16. Умов при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки", або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.
У відповідності з ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.(ст.1054 ЦК України).
Згідно ч.2 ст.345 ГК України - кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах.(ч.3 ст.346 ГК України).
Відповідно до умов Договору відповідачу встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26009052509379 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".
Згідно п. 3.2.1.1.1. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та Клієнта.
Відповідно до п. 3.2.1.1.3. Умов кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.
Згідно п. 3.2.1.1.8. Умов проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки", або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернат клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").
Відповідно до п. 3.2.1.1.6. Умов ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).
Зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 32000 грн., що підтверджується випискою по рахунку (а.с.49-50, 76-80).
Відповідно до розділу 3.2.1.4. Умов затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).
За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі -період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 24 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.
У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.
Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.
При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.
Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4. Умов Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.
Зважаючи на те, що відповідачем своєчасно не повернено отриманих кредитних коштів, у зв'язку з чим, у Позивача, згідно з нормою ч.2 ст.1050 ЦКУ, виникло право вимоги про дострокове повернення Позичальником кредитних коштів, сума яких за період з 22.04.2014р. по 25.12.2014 складає 20953,00грн.
Крім цього, згідно з п. 3.2.1.5.1 Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п.п. 3.2.1.2.2.2., 3.2.1.4.1., 3.2.1.4.2., 3.2.1.4.3., термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8., 3.2.1.2.2.3., 3.2.1.2.3.4., винагороди, передбаченої п.п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4., 3.2.1.4.5., 3.2.1.4.6. Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.
Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, відповідно до п. 3.2.1.5.4. Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченого п.п. 3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3. здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.
Пунктом 3.2.1.6.1. Умов передбачено, що обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки", або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного Ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.
У зв'язку з порушеннями зобов'язань за договору банківського обслуговування б/н від 22.05.2013р. позивачем нараховано відповідачу 6560,97 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом за період з 18.11.2013р. по 25.12.2014р., 2278,50 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором за період з 04.12.2013р. по 25.12.2013р., 1694,04 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом за період з 01.04.2014р. по 25.12.2014р.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.
Стаття 525 ЦК України передбачає недопустимість відмови від виконання зобов'язання або односторонньої зміни його умов. Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Суд апеляційної інстанції перевіривши правильність розрахунку заборгованості по процентах за користування кредитом, заборгованості по комісії та пені, дійшов висновку про те, що місцевим господарським судом правомірно задоволено вимоги позивача щодо стягнення 6560,97 грн. - заборгованості по процентах за користування кредитом за період, 2278,50 грн. - пені та 1694,04 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.
Доводи скаржника про безпідставне задоволення вимог позивача, так як місцевим господарським судом не враховано, що між сторонами не укладалися кредитні угоди і відсутні належні докази ознайомлення відповідача з Правилами та умовами кредитування в яких містяться істотні умови кредитування, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, зважаючи на наступне.
Частина 2 ст.639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть, якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
У ч. З ст.203 ЦК України зазначається, що однією з вимог, необхідних для чинності правочину, є вільне волевиявлення учасника правочину і відповідність дій його внутрішній волі. Як зазначено вище, Відповідач у «електронному варіанті» уклав договір про кредитування, його ніхто не примушував цього робити. Особа ознайомлена з умовами кредитуванні і, як доказ, надіслала заяву та, за допомогою електронного підпису, прийняла умови Договору.
Згідно п.1ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» -електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.05.2013 фізичною особою-підприємцем Криницьким А.О. підписано заяву про відкриття поточного рахунку (далі Заява). Згідно Заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі Умови), тарифів Банку, що розмішені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування б/н від 22.05.2013 (далі Договір).
Відповідно до 3.2.1.1.16. Умов - при укладенні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/ інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або у будь-якій іншій формі) Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно - цифрового підпису та /або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований: номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладення договорів та угод у письмовій формі.
Таким чином відповідачем фактично укладено Договір і взято на себе зобов'язання виконувати умови цього Договору.
Відповідно до Договору Відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26009052509379 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано «Умовами та правилами надання банківських послуг».
Отже, твердження Відповідача про те, що він не підписував Договір про кредитування є необгрунтованим. Крім цього, стосовно повідомленя Відповідача про встановлення кредитного ліміту, то Банком Відповідачу неодноразово направлялися претензії, опис-вкладення до цінного листа з претензією та ін. Ще одним підтвердженням інформованої Відповідача про встановлення кредитного ліміту є чек про відправлення цінного листа з претензією про наявність заборгованості у Відповідача (а.с.53).
Посилання апелянта на те, що відсутні докази фактичного надання чи зарахування Банком відповідачу грошових коштів також є голослівними, оскільки в матеріалах справи міститься виписка з рахунку (а.с.49, 76-80), яка свідчить про отримування відповідачем коштів, а також про часткове погашення заборгованості.
Щодо відсутності первинних бухгалтерських документів, які би підтверджували не розмір ліміту, що встановлений Банком, а факт надання (зарахування, перерахування) на відповідний відкритий поточний рахунок грошових коштів, в т.ч. 30000.00 грн., суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відсутність таких документів не свідчить про те, що такі кошти не були перераховані на поточний рахунок Відповідача.
При цьому слід зазначити, що згідно абз.1 п 4 Інформаційного листа ВГСУ «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до 3.2.1.2.1.4. Умов Банк зобов'язується Проводити обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку Клієнта згідно з встановленим порядком, який не передбачає необхідності оформлення додаткових документів.
Таким чином, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що господарським судом Івано-Франківської області належним чином досліджені обставини справи та оцінені докази, що мають значення для справи, при прийнятті рішення правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на те, що апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Криницького Адріана Омеляновича залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на скаржника.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд
Постановив:
1. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.02.2015р. по справі №909/1354/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Криницького Адріана Омеляновича залишити без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Матеріали справи повернути в господарський суд Івано-Франківської області.
Головуючий суддя Гнатюк Г.М.
Суддя Мирутенко О.Л.
Суддя Якімець Г.Г.
Повний текст постанови
виготовлено 01.04.2015р.