ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
17.03.2015Справа №910/28967/14
Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "Корделівське" Національної академії аграрних наук України
до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Украгропром»
про стягнення 448 813,65 грн.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Богонос В.А. - представник за довіреністю № 31 від 01.09.2014 року.
На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Державного підприємства "Дослідне господарство "Корделівське" Національної академії аграрних наук України до товариства з обмеженою відповідальністю "Квінтайр" про стягнення 448 813,65 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 29.03.2013 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю "Квінтайр" укладено договір № ДП 29/03/2013-01 на виконання робіт з виробництва насіння гібридного соняшника.
На виконання умов договору позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі на загальну суму 412 331,04 грн.
Проте, відповідач здійснив лише часткову оплату в розмірі 15 400,00 грн.
У зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 396 931,04 грн., трьох процентів річних в розмірі 6 231,27 грн. та пені в розмірі 45 651,34 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.12.2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 27.01.2015 року.
26.01.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав відзив на позовну заяву.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.01.2015 року розгляд справи відкладено на 10.02.2015 року, у зв'язку із неявкою представника позивача у судове засідання.
В судове засідання 10.02.2015 року представник позивача не з'явився, вимоги ухвали суду від 29.12.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 31269885, але 09.02.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва подав заяву про заміну відповідача.
Представник відповідача не заперечував проти клопотання позивача.
Суд задовольнив клопотання про заміну неналежного відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Квінтайр" на належного відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Украгропром».
Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.02.2015 року розгляд справи відкладено на 24.02.2015 року, у зв'язку із неявкою представника позивача у судове засідання та заміною неналежного відповідача на належного.
20.02.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав відзив на позовну заяву.
В судовому засіданні 24.02.2015 року представник позивача подав клопотання про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів та заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.
В судовому засіданні 24.02.2015 року оголошено перерву до 17.03.2015 року.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.02.2015 року задоволено клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів. Продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів.
В судове засідання 17.03.2015 року представник позивача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, але 17.03.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача пені в розмірі 48 502,18 грн.
У відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Подана позивачем заява про зменшення позовних вимог приймається до розгляду, позовні вимоги розглядаються з урахуванням поданої заяви.
Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
29.03.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Квінтайр" (замовник) та Державним підприємством "Дослідне господарство "Корделівське" Національної академії аграрних наук України (виконавець) укладено договір №ДП 29/03/2013-01 на виконання робіт з виробництва насіння гібридного соняшника.
Відповідно до п.2.1 договору, замовник доручає, а виконавець зобов'язується на власний ризик виконати роботу з виробництва насінневого матеріалу гібридного соняшника на площі 60 (шістдесят) га, із батьківського насіння гібридного соняшника, отриманого від замовника на безоплатній основі, у відповідності до умов цього договору, та акту приймання-передачі батьківського насіння гібридного соняшнику, який є невід'ємною частиною цього договору, а замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатили її на умовах даного договору.
Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до моменту повного виконання (п.14.1 договору).
Згідно з п.7.1 договору, вартість виконаних робіт визначається сторонами виходячи з розрахунку: 13 333,33 грн., ПДВ - 2 666,67 грн., разом 16 000,00 грн. за 1 (одну) тону насіннєвого матеріалу.
Відповідно, орієнтовна загальна вартість виконаних робіт визначається сторонами в розмірі 799 999,80 грн., ПДВ - 160 000,20 грн., що разом складає 960 000,00 грн.
Кінцева загальна вартість послуг, наданих виконавцем за цим договором визначається сторонами по факту передачі насіннєвого матеріалу та зазначається в акті приймання-передачі виконаних робіт.
Будь-які витрати понесені виконавцем по виконанню робіт за цим договором входять до ціни (вартості) робіт, передбаченої п. 7.1. цього договору і окремо замовником не оплачується та не компенсується.
- кінцевий розрахунок протягом 30 (тридцяти) днів з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) відповідно до умов п. 10.1 цього договору (п.7.3 договору).
Відповідно до п. 10.1 договору здача-прийманни виконаних робіт здійснюється сторонами за актом приймання-передачі робіт, який сторони зобов'язуються підписати протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту передачі виконавцем замовникові всього вирощеного об'єму насіннєвого матеріалу.
14.03.2014 року між сторонами підписано та скріпленого їх печатками акт приймання-передачі робіт до договору підряду №ДП 29/03/2013-01 від 29.03.2014 року, з якого вбачається, що виконавцем виконані роботи згідно договору та кінцева вартість робіт становить 412 331,04 грн., замовником проведена оплата на суму 15 400,00 грн. Станом на 14.03.2014 року до сплати належить 396 931,04 грн.
23.07.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Украгропром» (новий боржник), товариством з обмеженою відповідальністю "Квінтайр" (первісний боржник) та Державним підприємством "Дослідне господарство "Корделівське" Інститут картоплярства Національної академії аграрних наук України (кредитор) укладено договір про переведення боргу № ДПБ 21/08/14-01.
Відповідно до п.1.1 договору про переведення боргу, кредитор надає свою згоду на переведення боргу первісного боржника перед кредитором за виконані роботи згідно наступних договорів:
- договору підряду № №ДП-29/03/2013-01 від « 29» березня 2013 року про надання послуг по вирощуванню насіння та акту приймання-передачі робіт від « 14» березня 2014 року на суму 396 931,04 гривень;
- договору підряду № №ДП-29/03/2013-03 від « 29» березня 2013 року про надання послуг по вирощуванню насіння та акту приймання-передачі робіт від « 14» березня 2014 року на суму 355 198,96 гривень, укладених між первісним боржником - ТОВ «Квінтайр» та кредитором - ДП «ДГ «Корделівське» ІК НААН України (надалі іменується «основний договір»), а новий боржник приймає на себе зобов'язання за названими у цьому пункті договорами та актами приймання-передачі виконаних робіт до них у загальній сумі 752 130,00 гривень.
Пунктом 3.2.1 договору про переведення боргу передбачено, що новий боржник зобов'язується виконати зобов'язання первісного боржника перед кредитором протягом 5-ти календарних днів після підписання даного договору. Первісне зобов'язання може буги виконане новим боржником шляхом видання векселя або зарахування однорідних зустрічних вимог.
Відповідно до ч.1 статті 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
13.01.2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Украгропром» направило на адресу позивача заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог вих. №43 від 26.12.2014 року, відповідно до якої заявило про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог, строк виконання яких настав, із державним підприємством «Дослідне господарство «Корделівське» Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України, а саме:
- зобов'язання ТОВ «Торговий Дім «Украгропром» перед ДП «ДГ «Корделівське» ІК НААН по договору про переведення боргу № ДПБ 21/08/14-01 від 23.07.2014 року у сумі 752 130,00 грн. є такими, що припинені у повному обсязі;
- зобов'язання ДП «ДГ «Корделівське» ІК НААН перед ТОВ «Торговий Дім «Украгропром» по договору купівлі-продажу № ПТМЦ 01/06/11-02 від 01.06.2011 року у сумі 584 941,85 грн. є такими, що припинені у повному обсязі;
- зобов'язання ДП «ДГ «Корделівське» ІК НААН перед ТОВ «Торговий Дім «Украгропром» по договору купівлі-продажу № ПСГП 26/09/11-06 від 26.09.2011 року у сумі 147 118,29 грн. є такими, що припинені у повному обсязі;
- зобов'язання ДП «ДГ «Корделівське» ІК НААН перед ТОВ «Торговий Дім «Украгропром» по договору купівлі-продажу № ПН 01/09/11-20 від 01.09.2011 року у сумі 30 491,10 грн. є такими, що частково припинені у сумі 20 069,86 грн., залишкова заборгованість ДП «ДГ «Корделівське» ІК НААН перед ТОВ «Торговий Дім «Украгропром» по договору купівлі-продажу № ПН 01/09/11-20 від 01.09.2011 року становить 10 421,24 грн.
Вищезазначена заява отримана відповідачем 16.01.2015 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №04070 24281852.
Відповідно до статті 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Частина 2 цієї статті зазначає, що зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Це означає, що заяви однієї сторони достатньо для проведення зарахування. Саме таким чином сформульовані положення Господарського кодексу щодо припинення зарахуванням господарських зобов'язань (ч. 3 ст. 203 ГКУ).
Подібної думки дотримується і Вищий господарський суд України, який зазначає, що "за правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги це - одностороння угода, яка оформляється заявою однієї з сторін, і, якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, вона вправі на підставі статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду".
Факт зарахування позивачем не заперечується.
Тому, суд вважає, що зарахування вимог на суму 396 931,04 грн. по договору про переведення боргу № ДПБ 21/08/14-01 від 23.07.2014 року (договору №ДП 29/03/2013-01 від 29.03.2014 року) відбулося належним чином.
Згідно з ч. 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
У зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором про переведення боргу № ДПБ 21/08/14-01 від 23.07.2014 року позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 48 502,18 грн. за період з 29.07.2014 року до 16.01.2015 року.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п.4.3 договору, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань винна сторона несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого платежу за кожний день прострочення.
З огляду на вищенаведене, суд погоджується з розрахунком пені в розмірі 48 502,18 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.
Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Пунктом 4.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» №7 від 21.02.2013 року, частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.
У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача. При цьому якщо у відповідних випадках позивача звільнено від сплати судового збору, то останній стягується в доход Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Украгропром»
(04060, м. Київ, вул. Щусєва, будинок 36; ідентифікаційний код: 36529168) на користь Державного підприємства "Дослідне господарство "Корделівське" Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України (22446, Вінницька обл., Калинівський район, село Корделівка, вулиця 40-річчя перемоги, будинок 1, ідентифікаційний код: 00497644) пеню в розмірі 48 502 (сорок вісім тисяч п'ятсот дві) грн. 18 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 8 976 (вісім тисяч дев'ятсот сімдесят шість) грн. 28 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 01.04.2015 року.
Суддя С.М.Мудрий