Постанова від 30.03.2015 по справі 826/2179/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

місто Київ

30 березня 2015 року №826/2179/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Літвінової А.В., суддів Мазур А.С. та Кротюка О.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1

доДержавної архітектурно-будівельної інспекції України,

третя особа продепартаменту Державної архітектурно-будівельного контролю у Київській області ОСОБА_2 визнання протиправними дій та скасування декларацій від 18.06.2014 №ІУ082141690428, від 04.07.2014 №ІУ142141850428,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, департаменту Державної архітектурно-будівельного контролю у Київській області, третя особа ОСОБА_2 про:

визнання протиправними дій Державної архітектурно-будівельної інспекції України, які полягали у реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт з будівництва житлового будинку та декларації про готовність об'єкта до експлуатації, за адресою: АДРЕСА_1;

визнання протиправною та скасування декларації про початок виконання будівельних робіт з будівництва житлового будинку садибного типу від 18.06.2014 №ІУ082141690428, за адресою: АДРЕСА_1;

визнання протиправною та скасування декларації про готовність об'єкта до експлуатації - житловий будинок садибного типу від 04.07.2014 № ІУ142141850428, за адресою: АДРЕСА_1.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачами при здійсненні реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт №ІУ082141690428 та про готовність об'єкта експлуатації №ІУ142141850428 порушено права та законні інтереси позивача.

Розгляд справи здійснено в письмовому провадженні відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2.

Як зазначено позивачем та не спростовано відповідачами, в 2010 році ОСОБА_2, як власник суміжної земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, розпочала самочинне будівництво багатоповерхового житлового будинку на відстані 6,5 м від будинку позивача.

Позивач стверджує, що дане будівництво є самочинним, здійсненим з грубим порушенням будівельних правил, оскільки, відповідно до ДБН В 360-92** «Планування та забудова міських та сільських поселень», мінімальна нормативна відстань від будинку позивача до будинку третьої особи має становити 8 м, однак 18.06.2014 Державна архітектурна-будівельна інспекція України зареєструвала декларацію №ІУ082141690428 про початок виконання будівельних робіт та 04.07.2014 декларацію №ІУ142141850428 про готовність об'єкта експлуатації.

Позивач вважаючи дії щодо реєстрації декларацій протиправними, а реєстрацію такою, що підлягає скасуванню, звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Процедуру прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначає Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461 (далі - Порядок).

Відповідно до частини другої Порядку прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I - III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (далі - Інспекція) поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація).

У разі прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорії складності, побудованих без наявності дозволу на виконання будівельних робіт до 31 грудня 2009 р., особливості реєстрації декларації та її форма визначаються Мінрегіоном.

Відповідно до частини одинадцятої Порядку датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.

Згідно частини сімнадцятої Порядку реєстрація декларації здійснюється з дотриманням вимог Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства (далі - декларація) - документ, яким суб'єкт господарювання повідомляє державного адміністратора або представника відповідного дозвільного органу про відповідність своєї матеріально-технічної бази вимогам законодавства. У такий спосіб суб'єкт господарювання набуває права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання документа дозвільного характеру.

Форма та порядок повідомлення державного адміністратора або відповідного дозвільного органу про відповідність матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини п'ятої статті 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» суб'єкт господарювання має право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності на підставі подання декларації без отримання документа дозвільного характеру, за винятком тих видів господарської діяльності, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно частини першої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно частин двадцятої та двадцять першої Порядку інспекція перевіряє протягом десяти робочих днів з дати подання (надходження) до неї декларації повноту даних, зазначених у ній, та реєструє декларацію.

У разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її на доопрацювання з обґрунтуванням підстав повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

Після усунення недоліків, що стали підставою для повернення декларації на доопрацювання, замовник може повторно звернутися до Інспекції для реєстрації декларації.

Частиною двадцять дев'ятою Порядку визначено, що у разі виявлення Інспекцією недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню Інспекцією.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 було подано до Державної архітектурно-будівельної інспекції України декларацію про початок виконання будівельних робіт №ІУ082141690428 та декларацію про готовність об'єкта експлуатації №ІУ142141850428.

Відповідач, перевіривши повноту даних, зазначених в поданих деклараціях, з урахуванням відсутності підстав для повернення декларацій, здійснив дії щодо реєстрації таких декларацій.

Як вбачається з аналізу норм чинного законодавства, Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів встановлено виключний перелік підстав для скасування реєстрації декларації. Так, єдиною підставою для скасування оскаржуваних декларацій є наявність неправдивих відомостей вказаних в деклараціях.

Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається, що Державною архітектурно-будівельною інспекцією України було встановлено невідповідність вказаних декларацій вимогам чинного законодавства.

Зокрема, відсутні докази здійснення відповідачами перевірки даних, задекларованих в деклараціях, а тому суд не вбачає протиправність в діях відповідачів при здійсненні реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт №ІУ082141690428 та про готовність об'єкта експлуатації №ІУ142141850428 та об'єктивних підстав для їх скасування.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» від 23.05.2011 №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок (частини п'ятої Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю).

Відповідно до частини сьомої Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій;

перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Таким чином, з урахуванням того, що судом не встановлено факту звернення ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України або департаменту Державної архітектурно-будівельного контролю у Київській області із відповідною скаргою для подальшого встановлення фактів неправдивих відомостей, зазначених в оскаржуваних деклараціях, суд приходить до висновку про відсутність обставин, які б слугували підставою для скасування оскаржуваних декларацій про початок виконання будівельних робіт №ІУ082141690428 та про готовність об'єкта експлуатації №ІУ142141850428, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, недоведеними та такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуюча суддя Літвінова А.В.

Суддя Кротюк О.В.

Суддя Мазур А.С.

Попередній документ
43360143
Наступний документ
43360145
Інформація про рішення:
№ рішення: 43360144
№ справи: 826/2179/15
Дата рішення: 30.03.2015
Дата публікації: 02.04.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері: