24 березня 2015 рокусправа № П/811/3264/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О.
суддів: Олефіренко Н.А. Чередниченко В.Є.
за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.11.2014р. у справі №П/811/3264/14
за позовом:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до: про:Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області визнання протиправно та скасування вимоги
23.09.2014р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - Новоукраїнська ОДПІ) про визнання протиправною та скасування вимоги / а.с. 3-4/.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.09.2014р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №П/811/3264/14 та справу призначено до судового розгляду / а.с. 1 /.
Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що його 23.02.2007р. зареєстровано як фізичну особу підприємця та він є платником єдиного внеску відповідно до ст.. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ним була подана податкова декларація про майновий стан та доходи за 2013р., відповідно до якої сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування становила 1000,45 грн. і ця сума була сплачена до бюджету, у 2014р. ним було виявлено помилку щодо завищення чистого оподатковуваного доходу, як бази нарахування єдиного внеску у зв'язку з чим 18.06.2014р. ним було подано уточнюючу податкову декларацію де включено до складу витрат заробітну плату та єдиний соціальний внесок найманих працівників, але 01.07.2014р. ним було отримано від відповідача повідомлення-розрахунок від 01.07.2014р. щодо здійснення доплати до мінімального страхового внеску у сумі 3800,31 грн., оскільки позивач не погодився з таким розрахунком ним 07.07.2014р. було подано відповідачу заяву про незгоду щодо сплати зазначеної суми, у встановлений законом строк відповіді на заяву від відповідача ним не було отримано, але 19.09.2014р. позивачем було отримано вимогу відповідача №Ф-269-25 від 04.08.2014р. про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску у сумі 3800,26 грн., позивач вважає цю вимогу відповідача необґрунтованою та безпідставною, оскільки ним розмір єдиного внеску було визначено та сплачено відповідно до вимог чинного законодавства, право на виправлення страхувальником помилок у звіті по єдиному внеску передбачено нормами чинного законодавства, тому просив суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу №Ф-269-25 від 04.08.2014р.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.11.2014р. у справі №П/811/3264/14 в задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 до Новоукраїнської ОДПІ про визнання протиправною та скасування вимоги відмовлено. (суддя Притула К.М. ) / а.с. 68-72/.
Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції суду від 03.11.2014р., подав апеляційну скаргу / а.с. 77-78/ , у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з'ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд визнати недійсною постанову суду першої інстанції від 03.11.2014р. у даній справі.
Представники осіб, які беруть участь у розгляді справи, у судове засідання не з'явились. Позивач та відповідач про день, годину та місце розгляду даної справи апеляційним судом повідомлені належним чином / а.с. 96-98/. Позивач надав суду письмову заяву /а.с. 99/, у якій просив суд розглянути справу у його відсутність. Відповідач про поважність причин не явки свого представника у судове засідання, або про можливість розгляду справи у відсутність свого представника, суд у встановленому законом порядку не повідомив. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність представників осіб, які беруть участь у розгляді даної справи.
Перевіривши у судовому засіданні доводи апеляційної скарги та матеріали даної адміністративної справи, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 , позивача у даній справі, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстровано як фізичну особу-підприємця 23.02.2007р. Новоукраїнською райдержадміністрацією і він є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що 23.01.2014 позивачем було подано відповідачу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2013р. /а.с.40-44 / та звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску з таблицею нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями відповідно до яких позивачем було зазначено суму доходу у звітному 2013р. у розмірі 2883,05грн. та нараховано до сплати 1000,45грн. єдиного внеску /а.с.28-29/.
12.03.2014р. позивачем було подано відповідачу уточнюючу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2013р. і розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності в якому сума чистого оподатковуваного доходу була визначена у розмірі 2883,05грн. /а.с.30-34/.
18.06.2014р. позивачем було подано відповідачу уточнюючу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2013р., розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності та звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску з таблицею нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями відповідно до яких позивачем було зазначено про відсутність доходу у звітному 2013р. і відсутність нарахувань єдиного внеску /а.с.5-9/.
01.07.2014р. позивачем було отримано від відповідача повідомлення-розрахунок від 01.07.2014р. про суму доплати до мінімального страхового внеску у розмірі 3800,31грн., яку необхідно сплатити протягом десяти робочих днів з дня отримання цього повідомлення -рішення. Із зазначеного повідомлення-розрахунку вбачається, що сума доплати відповідачем була визначена як різниця між щомісячним мінімальним страховим внеском та сумою єдиного внеску, визначеним позивачем у звіті за 2013р./а.с.14/.
07.07.2014р. відповідачем зареєстрована скарга позивача, у якій позивач посилаючись на те, що ним було подано 18.06.2014р. уточнюючий розрахунок, просить скасувати повідомлення-розрахунок від 01.07.2014р./а.с.11/.
04.08.2014р. відповідачем була прийнята вимога №Ф-269-25 про сплату боргу-суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 3800,26грн. /а.с.16/, яка була отримана позивачем 19.09.2014р..
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Частиною 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено , що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; допускати посадових осіб територіального органу Пенсійного фонду до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за наявності направлення на перевірку та посвідчення осіб, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.
Виправлення помилок у звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску врегульовано розділом 5 Порядку формування та подання страхувальником звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України №454 від 09.09.2013р., який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.09.2013р. за №1628/24160.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем не було дотримано визначений порядок виправлення помилок у звіті, а тому відповідачем обґрунтовано не було враховано подані позивачем уточнюючі декларації зі звітами.
Стосовно доводів позивача у позовній заяві та апеляційній скарзі про те, що відповідачем не була розглянута його скарга, яка була зареєстрована 07.07.2014р у тридцятиденний строк, а тому така скарга вважається задоволеною, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.
Відповідно до п.5 та 6 ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» ( в редакції Закону №406-VII від 04.07.2013р.) скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску; орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем у встановлені строки була подана скарга на повідомлення - розрахунок від 01.07.2014р. а докази оскарження до вищестоящого органу вимоги відповідача №Ф-269-25 від 04.08.2013р. про сплату суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 3800,26грн. в матеріалах справи відсутні. За таких обставин посилання позивача на порушення відповідачем при розгляді його скарги вимог ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» колегія суддів вважає безпідставним.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 03.11.2014р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги зводяться до помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального права, і не можуть бути підставою для скасування постанови суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.11.2014р. у справі №П/811/3264/14 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст виготовлено - 30.03.2015р.
Головуючий: А.О. Коршун
Суддя: Н.А. Олефіренко
Суддя: В.Є. Чередниченко