Справа: № 697/2944/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Дубенець М.І.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
Іменем України
12 березня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.
Суддів: Бєлової Л.В.
Гром Л.М.
За участю секретаря: Стеценко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м.Каневі та Канівському районі Черкаської області на постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 10 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м.Каневі та Канівському районі Черкаської області про визнання неправомірними дій, зобов"язання перерахування та виплати недосплачених сум пенсії, -
Позивач - ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Каневі та Канівському районі Черкаської області про визнання неправомірними дій, зобов"язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексації заробітної плати з 17 травня 2011 року.
Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 10 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з постановою суду, відповідач - Управління Пенсійного фонду України в м.Каневі та Канівському районі Черкаської області звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального права.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Каневі та Канівському районі Черкаської області з 17 травня 2011 року та отримує пенсію, відповідно до Закону України «Про державну службу».
24 листопада 2014 року ОСОБА_3 звернулась до Управління Пенсійного фонду України в м.Каневі та Канівському районі Черкаської області із заявою про перерахунок пенсії державного службовця та включення до розрахунку пенсії індексації заробітної плати, згідно довідки Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області № 84 від 20 листопада 2014 року.
Листом від 25 листопада 2014 року № 220/Ж.10 відповідач відмовив ОСОБА_3 у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням індексації заробітної плати, у зв'язку з відсутністю підстав.
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії протиправними, позивач звернулась з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ст. 2 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР, структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Статтею 33 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
З вищенаведеного слідує, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входить до системи оплати праці державного службовця.
Статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII передбачено види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсії.
Так, згідно ч.1 ст. 66 вищевказаного Закону, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Крім того, статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV визначено виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом, були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Як вбачається з матеріалів справи, 24 листопада 2014 року ОСОБА_3 звернулась до Управління Пенсійного фонду України в м.Каневі та Канівському районі Черкаської області із заявою про перерахунок пенсії державного службовця та включення до розрахунку пенсії індексації заробітної плати, однак, листом від 25 листопада 2014 року № 220/Ж.10 відповідач відмовив позивачу у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням індексації заробітної плати, у зв'язку з відсутністю підстав.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що отримувані застрахованою особою суми виплат з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суми виплат з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових потреб, сума індексації заробітної плати включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.
Аналогічна правова позиція була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постанові від 04 березня 2014 року у справі № 21-3а14 та у постанові від 16 вересня 2014 року у справі № 21-314а14.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність врахування при перерахунку пенсії позивачу сум індексації заробітної плати з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що позивач просила здійснити перерахунок пенсії державного службовця з 17 травня 2011 року, хоча звернулась до Управління Пенсійного фонду України в м.Каневі та Канівському районі Черкаської області з відповідною заявою 24 листопада 2014 року.
При цьому, колегія суддів зазначає, що підставою для перерахунку пенсії позивачу є подання до органу Пенсійного фонду України відповідної заяви з усіма необхідними документами.
Оскільки ОСОБА_3 звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 24 листопада 2014 року, колегія суддів вважає, що пенсія позивача підлягає перерахунку саме з цієї дати.
Аналізуючи обставини справи та норми законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню в частині здійснення перерахунку та виплати пенсії, у відповідності до ст. ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу» з урахуванням індексації заробітної плати, згідно відповідної довідки Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області з 24 листопада 2014 року, а тому постанова суду підлягає скасуванню з винесенням нового рішення про задоволення адміністративного позову частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі, спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.
Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Каневі та Канівському районі Черкаської області задовольнити частково.
Постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 10 грудня 2014 року скасувати та прийняти нове рішення.
Адміністративний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Каневі та Канівському районі Черкаської області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_3 з урахуванням індексації заробітної плати.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Каневі та Канівському районі Черкаської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3, у відповідності до ст. ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу» з урахуванням індексації заробітної плати, починаючи з 24 листопада 2014 року.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.
Гром Л.М.
Повний текст постанови виготовлено 17.03.2015 року.
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.
Гром Л.М.