31 березня 2015 року Справа № 15216/13
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Старунського Д.М., Гінди О.М.,
участю секретаря Щерби С.Б.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бродівського районного суду Львівської області від 19 листопада 2013 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ВДВС Бродівського РУЮ Львівської області, державного виконавця про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
ОСОБА_1 18.11.2013 року звернулася у Бродівський районний суд Львівської області з позовом у якому просить суд винести судове рішення про стягнення із ВДВС Бродівського РУЮ 27 800 грн. матеріальної шкоди, яку вона отримала бездіяльністю судових виконавців та 20 000 грн. моральної шкоди за те, що не може добитися виконання судових рішень протягом 7 років.
Ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 19 листопада 2013 року позов ОСОБА_1 до ВДВС Бродівського РУЮ Львівської області, державного виконавця - Пондора Р.В. про стягнення матеріальної та моральної шкоди - повернуто позивачеві.
Не погоджуючись із даною ухвалою суду першої інстанції апелянт оскаржила її в апеляційному порядку, зазначивши, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права, неповністю досліджені обставини справи, просить зазначену ухвалу скасувати.
Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, клопотань про розгляд справи за їх участю не подали, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України колегія суддів вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності , колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід задоволити частково з наступних підстав.
Повертаючи позов суд першої інстанції виходив з того, що із змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить суд стягнути грошові кошти на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, що завдана їй бездіяльністю посадових осіб суб'єкта владних повноважень - ВДВС Бродівського РУЮ Львівської області.
Така позовна вимога заявлена у відповідності до п. 4 ч. 4 ст. 105 КАС України, і у відповідності до ст. 17 КАС України, на такий спір поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Відповідно до ч. 2 ст. 18 КАС України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією з сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади АР Крим, їх посадова чи службова особа, крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ , які підсудні місцевим загальним судам.
Враховуючи , що позивачем подано адміністративний позов до органу державної влади - ВДВС Бродівського РУЮ Львівської області, справа за таким позовом предметно підсудна Львівському окружному адміністративному суду, а не Бродівському районному суду, як адміністративному суду. У відповідності до п. 6 ч. 3 ст. 108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.
Такі висновки суду першої інстанції не відповідають нормам процесуального права.
18.11.2013 року позивач звернувся у Бродівський районний суд Львівської області з вищезазначеним позовом у якому просить суд винести судове рішення про стягнення із ВДВС Бродівського РУЮ 27 800 грн. матеріальної шкоди, яку вона отримала бездіяльністю судових виконавців та 20 000 грн. моральної шкоди за те, що не може добитися виконання судових рішень протягом 7 років.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
За загальним правилом вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства. Проте якщо вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір, вони розглядаються адміністративним судом. Таким чином, юрисдикція адміністративного суду може поширитися також на цивільні (господарські) правовідносини із відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування чи їх посадовою особою (ст. 1173 - 1175 ЦК).
На відміну від загального правила про те , що пов'язані вимоги повинні бути зазначені у позовній заяві, вимоги про відшкодування шкоди повинні бути заявлені в одному провадженні. З цього слідує, що такі вимоги можуть бути заявлені також після відкриття провадження у справі.
Водночас , якщо позивач не заявляв таких вимог одразу і не покликався на заподіяння йому шкоди рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, то заявлення вимоги про відшкодування шкоди потребує також доповнення (а отже, зміни) підстав позову, оскільки підставою відшкодування є факт заподіяння майнової чи немайнової (моральної) шкоди. Проте відповідно до ст. 51 КАС позивач може змінити предмет або підставу позову, але не може змінити їх одночасно.
Колегія суддів звертає увагу на те, що в даному випадку позивач звернувся з позовом про стягнення із ВДВС Бродівського РУЮ 27 800 грн. матеріальної шкоди, яку вона отримала бездіяльністю судових виконавців та 20 000 грн. моральної шкоди за те, що не може добитися виконання судових рішень протягом 7 років, тобто без вимоги вирішити публічно-правовий спір, а тому повинен вирішуватись в порядку цивільних правовідносин із відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування чи їх посадовою особою (ст. 1173 - 1175 ЦК).
Колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції на те, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо: заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до переконання про те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 199, 202, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.
Ухвалу Бродівського районного суду Львівської області від 19 листопада 2013 року у справі № 439/91/13-а/2а скасувати та направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала є остаточна та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.В.Ніколін
Судді О.М. Гінда
Д.М. Старунський