31 березня 2015 р. Справа № 106559/12
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Старунського Д.М., Гінди О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод" Автоливмаш" на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 травня 2012 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Машинобудівний завод " Автоливмаш" до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про скасування податкових повідомлень-рішень № 0002951503, № 0002961503 від 21.03.2012р.,-
ТзОВ "Машинобудівний завод "Автоливмаш" 03.04.2012 року звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про скасування податкових повідомлень-рішень № 0002951503, № 0002961503 від 21.03.2012 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за наслідками проведеної камеральної перевірки позивача, що викладені у висновках акту за № 08/15-03 від 06.03.2012 року, відповідачем винесено, зазначені вище, податкові повідомлення-рішення, якими позивачу визначено зобов'язання зі сплати штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на землю. Вважає такі податкові повідомлення - рішення необґрунтованими та просить суд визнати їх протиправними та скасувати.
В судовому засіданні представник позивача свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі, при цьому зазначила, що відповідно п.7 підр. 10 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 01 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 травня 2012 року в позові відмовлено.
Не погоджуючись із даною постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального права, неповністю досліджені обставини справи, просить зазначену постанову скасувати. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовані тим, що відповідно п.7 підр. 10 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 01 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.
Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, клопотань про розгляд справи за їх участю не подали, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України колегія суддів вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
Відмовляючи в позові суд першої інстанції виходив з того, що як встановлено пунктом 11 підрозділу 10 розділу XIX Податкового кодексу України, що набув чинності з 6 серпня 2011 року, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).
Відповідно до п.126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального права.
06.03.2012 року Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківськ провела камеральну перевірку своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по земельному податку з юридичних осіб. За результатами проведеної перевірки, відповідачем складено акт за № 08/15-03 від 06.03.2012 року, згідно висновків якого зафіксовано порушення позивачем статті 57 Податкового кодексу України, а саме порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з земельного податку юридичних осіб. За наслідками проведеної перевірки, що викладені у висновках вищевказаного Акту, відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення за № 0002961503 та № 0002951503 від 21.03.2012 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції.
Як встановлено в судовому засіданні, позивачем до податкового органу подано декларації з земельного податку за 2010 рік та 2011 рік, відповідно до яких, ним самостійно задекларовано до сплати в бюджет суму земельного податку.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах встановлених законом.
Відповідно до ст. 16.1.4 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Статтею 2 Закону України "Про плату за землю " встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Згідно зі статтею 14 Закону України "Про плату за землю " платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про плату за землю " податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який діяв на момент виникнення податкових зобов'язань та встановлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, був Закон України від 21.12.2000р. № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"(далі - Закон №2181).
Як зазначено в п. 1.2 ст. 1 даного Закону, податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Згідно пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами " податкове зобов'язання, самостійно визначене платникам податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами " встановлено , що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 зазначеного Закону для подання податкової декларації.
Проведеною перевіркою встановлено, що згідно поданого до податкової інспекції податкового розрахунку земельного податку на 2010р. №4268 від 29.01.2010р. позивачем задекларовано до сплати 136279,68грн. податкових зобов'язань по земельному податку, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями, з обов'язковим щомісячним платежем в розмірі 11356,64грн..
В процесі перевірки також встановлено, що граничний термін сплати щомісячного платежу по земельному податку в розмірі 11356,64грн., становив: - за червень місяць 2010р. - 30.07.2010р., однак сума грошового зобов'язання в розмірі 6783,40грн. сплачена до бюджету тільки 13.08.2010р., тобто з затримкою в чотирнадцять календарних днів. - за липень місяць 2010р. - 30.08.2010р., однак сума грошового зобов'язання в розмірі 10662,80грн. була сплачена до бюджету тільки 17.09.2010р., тобто з затримкою в вісімнадцять календарних днів. - за вересень місяць 2010р. становив 01.11.2010р., однак сума грошового зобов'язання в розмірі 2215,00грн. сплачена до бюджету тільки 03.11.2010р., тобто з затримкою в два календарних дні. - за жовтень місяць 2010р. становив 30.11.2010р., однак сума грошового зобов'язання в розмірі 5000,00грн. була сплачена до бюджету тільки 06.12.2010р., тобто з затримкою в шість календарних дні, в розмірі 2995,10грн. була сплачена до бюджету тільки 09.12.2010р., тобто з затримкою в дев'ять календарних днів та в розмірі 1677,70грн. була сплачена до бюджету тільки 21.12.2010р., тобто з затримкою в двадцять один календарний день. - за листопад місяць 2010р. становив 30.12.2010р., однак сума грошового зобов'язання в розмірі 6100,00грн. була сплачена до бюджету тільки 01.02.2011р., тобто з затримкою в тридцять три календарних дні, в розмірі 1000,00грн. була сплачена до бюджету тільки 04.02.2011р., тобто з затримкою в тридцять шість календарних днів та в розмірі 3952,90грн. була сплачена до бюджету тільки 09.02.2011р., тобто з затримкою на сорок один календарний день. - за грудень місяць 2010р. становив 30.01.2011р., однак сума грошового зобов'язання в розмірі 4047,10грн. була сплачена до бюджету тільки 09.02.2011р., тобто з затримкою в десять календарних днів, в розмірі 1000,00грн. була сплачена до бюджету тільки 16.02.2011р., тобто з затримкою в сімнадцять календарних днів, в розмірі 6000,00грн. була сплачена до бюджету тільки 15,03.2011р., тобто з затримкою в сорок чотири календарних дні та в розмірі 309,50грн. була сплачена до бюджету тільки 30.05.2011р., тобто з затримкою в сто двадцять календарних днів.
Таким чином проведеною перевіркою податкового розрахунку земельного податку на 2010р. №4268 від 29.01.2010р. було встановлено факт сплати позивачем податкового зобов'язання по земельному податку в розмірі 34381,10грн. з затримкою до тридцяти календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, та суми 17362,40грн. з затримкою понад тридцять календарних днів.
Відповідно до п.287.4 ст.287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за ново відведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
У відповідності до ст. 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строки.
Проведеною перевіркою було встановлено, що згідно поданого до податкової інспекції податкового розрахунку земельного податку на 2011р. №9000111355 від 27.01.2011р. позивачем задекларовано до сплати 136279,39грн. податкових зобов'язань по земельному податку, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями, з обов'язковим щомісячним платежем в розмірі 11356,61грн..
В процесі перевірки також було встановлено, що граничний термін сплати щомісячного платежу по земельному податку в розмірі 11356,61грн., становив: - за січень місяць 2011р. - 02.03.2011р., однак сума грошового зобов'язання в розмірі 6778,15грн. була сплачена до бюджету тільки 30.05.2011р., тобто з затримкою в вісімдесят дев'ять календарних днів, а сума в розмірі 4578,45грн. була сплачена до бюджету тільки 15.06.2011р., тобто з затримкою в сто п'ять календарних днів. - за лютий місяць 2011р. - 30.03.2011р., однак сума грошового зобов'язання в розмірі 11356,60грн. була сплачена до бюджету тільки 15.06.2011р., тобто з затримкою в сімдесят сім календарних днів. - за березень місяць 2011р. становив 30.04.2011р., однак сума грошового зобов'язання в розмірі 11356,60грн. була сплачена до бюджету тільки 15.06.2011р., тобто з затримкою на сорок шість календарних днів. - за квітень місяць 2011р. становив 30.05.2011р., однак сума грошового зобов'язання в розмірі 11356,60грн. була сплачена до бюджету тільки 15.06.2011р., тобто з затримкою в шістнадцять календарних днів. - за травень місяць 2011р. становив 30.06.2011р., однак сума грошового зобов'язання в розмірі 452,90грн. була сплачена до бюджету тільки 05.07.2011р., тобто з-затримкою на п'ять календарних днів. - за червень місяць 2011р. становив 30.07.2011р., однак сума грошового зобов'язання в розмірі 11313,60грн. була сплачена до бюджету тільки 19.08.2011р., тобто з затримкою в двадцять календарних днів. - за серпень місяць 2011р. становив 30.09.2011р., однак сума грошового зобов'язання в розмірі 7278,70грн. була сплачена до бюджету тільки 26.10.2011р., тобто з затримкою на двадцять шість календарних днів. - за вересень місяць 2011р. становив 30.10.2011р., однак сума грошового зобов'язання в розмірі 8677,95грн. була сплачена до бюджету тільки 06.01.2012р., тобто з затримкою на шістдесят вісім календарних днів. - за жовтень місяць 2011р. становив 30.11.2011р., однак сума грошового зобов'язання в розмірі 3322,05грн. була сплачена до бюджету тільки 06.01.2012р., тобто з затримкою на тридцять сім календарних днів, а сума в розмірі 8034,56грн. була сплачена до бюджету тільки 25.01.2012р., тобто з затримкою на п'ятдесят шість календарних днів. - за листопад місяць 2011р. становив 30.12.2011р., однак сума грошового зобов'язання в розмірі 6965,44грн. була сплачена до бюджету тільки 25.01.2012р., тобто з затримкою в двадцять шість календарних днів, в розмірі 700,00грн. була сплачена до бюджету тільки 29.02.2012р., тобто з затримкою на шістдесят один календарний день, в розмірі 3691,17грн. була сплачена до бюджету тільки 03.03.2012р., тобто з затримкою на шістдесят чотири календарних дні.
Таким чином проведеною перевіркою податкового розрахунку земельного податку на 2011р. №9000111355 від 27.01.2011р. було встановлено факт сплати позивачем податкового зобов'язання по земельному податку в розмірі 37367,24грн. з затримкою до тридцяти календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, та суми 58495,53грн. з затримкою понад тридцять календарних днів.
Так , як сума податкового зобов'язання в розмірі 71748,34грн. (34381,1 + 37367,24) була сплачена позивачем з затримкою до тридцяти календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, на дану суму було нараховано штрафну санкцію в розмірі 10%, а саме 7174,83грн., в розмірі 75857,93грн. (17362,4 + 58495,53) була сплачена позивачем з затримкою більше тридцяти календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, на дану суму було нараховано штрафну санкцію в розмірі 20%, а саме 15171,58грн.
Згідно п.109.2. ст. 109 ПК України, вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
Пунктом 110.1 ст.110 ПК України, передбачено, що платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
У відповідності до п.111.2 ст.111 ПК України, фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Отже, у випадку порушення платниками податків граничних термінів сплати податкових зобов'язань, передбачених податковим законодавством, з 1 січня 2011 року застосовується штрафна санкція у розмірах, встановлених статтею 126 Податкового кодексу України, а не перехідною нормою у розмірі однієї гривні.
Згідно п.116.1 ст.116 ПК України, у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.
Як встановлено пунктом 11 підрозділу 10 розділу XIX Податкового кодексу України, що набув чинності з 6 серпня 2011 року, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).
Відповідно до п.126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Враховуючи вищевикладене суд вважає правомірним застосування до позивача фінансових санкцій, а позовні вимоги про визнання нечинними повідомлень-рішень № 0002951503 та № 0002961503 від 21.03.2012 року такими , що не підлягають до задоволення.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до переконання про те, що оскаржувана постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 199, 202, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " Машинобудівний завод " Автоливмаш" залишити без задоволення.
Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 травня 2012 року у справі № 2а-990/12/0970 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя В.В.Ніколін
Судді О.М. Гінда
Д.М. Старунський