31 березня 2015 р. Справа № 124026/12
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Гінди О.М., Старунського Д.М.,
при секретарі судового засідання Щербі С.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14.05.2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Стебницької міської ради про визнання неправомірним рішення, визнання бездіяльності Стебницької міської ради та зобов'язання розглянути документи, -
ОСОБА_1 19.03.2012року звернувся із позовом до виконавчого комітету Стебницької міської ради про визнання неправомірним рішення, визнання бездіяльності Стебницької міської ради та зобов'язання розглянути документи.
В своєму позові посилається на те, що згідно протоколу № 1 від 02.08.2010 року засідання комісії з питань розміщення зовнішньої реклами виконкому Стебницької міської ради, йому було вирішено надати дозвіл на виготовлення технічної документації про розміщення зовнішньої реклами на вул. Дрогобицькій , 64 у м. Стебнику. В подальшому він замовив у КП «Планування та архітектура» в м. Стебник архітектурно-планувальну пропозицію на розміщення рекламних щитів. Згодом ним було погоджено розміщення зовнішньої реклами зі службами утримувачами інженерних комунікацій місця розташування щита за адресою АДРЕСА_1. 11.10.2010 року та 28.10.2010 року позивач звертався з заявою до міського голови м. Стебника - Калапача Р.С. щодо видачі дозволу на розміщення зовнішньої реклами. Однак відповіді не отримав. Позивач за власні кошти в кінці листопада 2011 р. провів облаштування зовнішньої реклами та виготовив її у формі щита розміром 3x6 кв.м. та витратив на це 5000 грн. 14.03.2012 р. він отримав конверт з Стебницької міської ради, у якому містилось рішення виконкому Стебницької міської ради за № 21 від 02.03.2012 р. «Про демонтаж самочинно встановленого рекламного щита по вул. Дрогобицькій» та повідомлення за № 128 від 12.03.2012 року за яким доручено КП МВУЖКГ у 10-ний термін демонтувати самочинно встановлений рекламний щит.
Вважає такі дії відповідача неправомірними, а рішення № 21 від 02.03.2012 року незаконними.
Оскаржуваною постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14.05.2012 року позов задоволено частково. Визнано бездіяльність виконкому Стебницької міської ради неправомірною та зобов'язано виконком Стебницької міської ради розглянути документи надані ОСОБА_1 щодо погодження зовнішньої реклами по вул. Дрогобицькій біля житлового будинку АДРЕСА_1. В решті позову відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі позивач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що встановлення ОСОБА_1 зовнішньої реклами здійснено самовільно. Відповідно до п.1.1 Положення «Про порядок демонтажу, обліку, збереження, оцінки та реалізації засобів зовнішньої реклами» демонтаж рекламних засобів провадиться у випадку, якщо зовнішня реклами розміщена самовільно (без отримання дозволу на розміщення рекламного засобу, виданого виконкомом Стебницької міської ради у встановленому законодавством порядку). Відтак, позовна вимога про визнання неправомірним та скасування рішення виконкому Стебницької міської ради від 02.03.2012 року за № 21 «Про демонтаж самочинно встановленого рекламного щита по вул. Дрогобицькій» не підлягає до задоволення.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.
Судом встановлено, що для розміщення рекламного щита позивач мав пройти кілька етапів, одним з яких є отримання відповідного погодження дозвільних установ, яке мало розглядатися на засіданні виконкому, і лише на підставі рішення виконкому Стебницької міської ради позивач ОСОБА_1 міг встановлювати об'єкт зовнішньої реклами. До матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 зазначене рішення виконкому Стебницької міської ради не додав, оскільки таке не видавалось і цей факт не заперечувався сторонами по справі. Звідси суд робить висновок про те, що встановлення ОСОБА_1 зовнішньої реклами здійснено самовільно. Відповідно до п.1.1 Положення «Про порядок демонтажу, обліку, збереження, оцінки та реалізації засобів зовнішньої реклами» демонтаж рекламних засобів провадиться у випадку, якщо зовнішня реклами розміщена самовільно (без отримання дозволу на розміщення рекламного засобу, виданого виконкомом Стебницької міської ради у встановленому законодавством порядку). Відтак, позовна вимога про визнання неправомірним та скасування рішення виконкому Стебницької міської ради від 02.03.2012 року за № 21 «Про демонтаж самочинно встановленого рекламного щита по вул. Дрогобицькій» не підлягає до задоволення.
Що стосується визнання неправомірним повідомлення за № 218 від 12.03.2012 року за яким доручено КП МВУЖКГ у 10-ний термін демонтувати рекламний щит, то така позовна вимога не відповідає способу захисту цивільних прав, згідно ст.16 ЦК України, а відтак не може бути задоволена судом.
Позовну вимогу ОСОБА_1 щодо визнання бездіяльності виконкому Стебницької міської ради неправомірною та зобов'язання відповідача розглянути надані ним документи на погодження зовнішньої реклами на перехресті вул. Дрогобицької та вул. Грушевського у м. Стебнику суд вважає підставною, оскільки з матеріалів справи видно, що позивач в 2010 році двічі звертався до відповідача з заявами про погодження зовнішньої реклами, відповіді на які не отримував. В 2011 році повторно звертався до відповідача та отримав відповідь, що його буде повідомлено про розгляд його звернення додатково. Однак відповідачем протягом двох років не було надано позивачу ні позитивної, ні негативної відповіді по розгляду його заяв, що вказує на бездіяльність виконкому Стебницької міської ради в даному аспекті.
На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14.05.2012 року у справі № 1306/2588/2012 - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий В.В. Ніколін
Судді О.М. Гінда
Д.М. Старунський