Справа: № 826/17187/14 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М.
Суддя-доповідач: Гром Л.М.
Іменем України
01 квітня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді - Гром Л.М.;
суддів - Безименної Н.В.,
Бєлової Л.В.,
при секретарі судового засідання: Мотилю В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Саченко Марії Миколаївни та державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, третя особа: ОСОБА_5, про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві (далі - первинний відповідач) про:
- визнання неправомірними дій державного реєстратора первинного відповідача Саченко Марії Миколаївни щодо реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 (далі - квартира) за ОСОБА_5;
- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 9159783 від 17 грудня 2013 року, прийнятого державним реєстратором первинного відповідача Саченко Марією Миколаївною (далі - оскаржуване рішення);
- зобов'язання первинного відповідача скасувати реєстрацію права власності на квартиру за ОСОБА_5.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 січня 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Відповідачем-1 прийнято рішення індексний номер 9159783 від 17 грудня 2013 року, про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_5.
Вважаючи дане рішення незаконним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.
Статтею 15 даного Закону визначений порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень.
Так, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:
1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;
2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;
3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;
4) внесення записів до Державного реєстру прав;
5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;
6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав.
Відповідно до п.п. 7, 9, 10, 12, 13, 14, 16, 17, 18, 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (далі - Порядок № 703), для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.
Під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: 1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); 2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.
У разі подання не в повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію, яке містить рекомендації щодо усунення обставин, що були підставою для його прийняття.
У разі подання додаткових документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, до раніше прийнятої заяви про державну реєстрацію, розгляд якої зупинено, заявник пред'являє органові державної реєстрації прав, нотаріусові документи, що зазначені в п. 9 цього Порядку, та подає картку прийому заяви про державну реєстрацію. Після прийняття додаткових документів орган державної реєстрації прав, нотаріус повертає заявникові картку прийому заяви про державну реєстрацію, до якої внесені відомості про прийняті документи.
За результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.
На підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо об'єкта нерухомого майна, право власності на який заявлено вперше, державний реєстратор відкриває розділ у Державному реєстрі прав, реєстраційну справу та присвоює реєстраційний номер такому об'єкту.
Державний реєстратор на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вносить записи до Державного реєстру прав.
Державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
З матеріалів справи вбачається, що карткою прийому заяви від 17 жовтня 2013 року № 6884263, уповноважений представник третьої особи звернувся до органу державної реєстрації із відповідною письмовою заявою з метою державної реєстрації права приватної власності на квартиру за третьою особою. Разом із такою заявою подано: нотаріальну копію судового рішення, технічний паспорт, нотаріальну копію довіреності на ім'я уповноваженого представника третьої особи, копію його паспорта і довідки про присвоєння йому ідентифікаційного номера, копію паспорта третьої особи, копію картки платника податків. До заяви також додано копію документа, що підтверджує факт сплати державного мита.
За результатами розгляду вище перелічених документів, 21 листопада 2013 року відповідачем-1 прийнято рішення № 8178619 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у зв'язку з тим, що не подано усі необхідні документи, а саме не подано копію судового рішення, завірену судом.
У подальшому, 17 грудня 2013 року відповідачем-1 прийнято рішення № 9158947 про відновлення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та оскаржуване рішення, яким, як уже зазначено вище, за третьою особою зареєстровано право приватної власності на квартиру.
При цьому, положеннями ч. 1 ст. 24 визначений вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, а саме якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених ч. 9 ст. 15 цього Закону; 5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених ч. 9 ст. 15 цього Закону; 5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, правовстановлюючим документом, на підставі якого уповноважений представник третьої особи звернувся до органу державної реєстрації, є судове рішення, яке набрало законної сили, а саме рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 16 травня 2013 року у справі №2604/25756/12, яким, зокрема, за третьою особою визнано право власності у порядку спадкування за законом на спадкове майно - квартиру.
Зі змісту вказаного судового рішення вбачається, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 01 березня 2011 року, яке ухвалене за позовом ОСОБА_6 до Київської міської ради про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю та визнання права на спадкове майно, позов задоволено: встановлено факт проживання однією сім'єю ОСОБА_6 з померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 з 2004 року по день її смерті для набуття ОСОБА_6 права на спадкування за законом у четверту чергу після померлої ОСОБА_7 та визнано за ОСОБА_6, як спадкоємцем за законом четвертої черги майна померлої ОСОБА_7, право власності на квартиру.
Поряд з цим, рішенням Апеляційного суду міста Києва від 02 жовтня 2012 року рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 01 березня 2011 року скасоване та прийнято нове, яким у позові ОСОБА_6 до Київської міської ради про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю та визнання права на спадкове майно відмовлено.
За повідомленням Київського міського БТІ від 01 лютого 2012 року, квартиру на праві власності зареєстровано за ОСОБА_6 на підставі рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 01 березня 2011 року, яке, як уже зазначено вище, рішенням Апеляційного суду міста Києва від 02 жовтня 2012 року, скасовано.
У зв'язку з викладеним, у судовому порядку за третьою особою у даній справі визнано право власності у порядку спадкування на спадкове майно, у тому числі на квартиру.
Тобто, ОСОБА_6, з якою позивачем 01 червня 2012 року укладено договір купівлі-продажу квартири (реєстраційний номер 1352), не є власником квартири.
Таким чином, суд першої інстанції вірно зазначив, що фактично існує спір про право на квартиру, який може бути вирішено шляхом звернення зацікавленої особи до суду у порядку цивільного судочинства.
Враховуючи все вищенаведене, судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову.
За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.
Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.
Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 січня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Ухвала складена у повному обсязі 01.04.2015р.
Головуючий суддя Гром Л.М.
Судді: Безименна Н.В.
Бєлова Л.В.